Справа № 351/2681/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1820/2014

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Собко В.М.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Вакарук В.М., Горейко М.Д.,

секретаря Гавриляк Є.М.,

з участю ОСОБА_2 та представника Снятинської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Снятинської міської ради до ОСОБА_2 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

18.10.2013 року Снятинська міська рада звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

В заяві зазначила, що у зв'язку з неналежним виконанням інженером-землевпорядником своїх службових обов'язків під час виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку 24.05.1999 року ОСОБА_3 незаконно отримала у власність земельну ділянку площею 0,1298 га в АДРЕСА_1, оскільки рішенням ради їй передано у власність земельну ділянку по АДРЕСА_2

26.05.1999 року ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу відчужила спірну ділянку ОСОБА_2, який оформив державний акт на право власності на земельну ділянку на своє ім'я.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 незаконно виготовила державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 на підставі рішення Снятинської міської ради від 31.03.1999 року №20, яким їй виділена земельна ділянка по АДРЕСА_2, у зв'язку з чим відповідач володіє земельною ділянкою без жодної правової підстави, позивач просив визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ 12-1-2/000326 від 24.05.1999 року, виданий на ім'я ОСОБА_3, недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки серії АВА №189320 від 26.05.1999 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ІФ № 028003 від 12.07.1999 року, виданий на ім'я ОСОБА_2 та повернути власнику земельну ділянку площею 0,1298га по АДРЕСА_1 в м. Снятині.

Ухвалою Снятинського районного суду від 10 липня 2014 року позовну вимогу Снятинської міської ради до ОСОБА_2 про повернення земельної ділянки залишено без розгляду у зв'язку з поданням заяви представника позивача про відмову в цій частині від позовних вимог.

Рішенням Снятинського районного суду від 10 липня 2014 року позов задоволено.

Постановлено визнати недійсним державний акт на право власності на землю серії ІФ 12-1-2/000326 від 24.05.1999 року, виданий на ім'я ОСОБА_3

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 серії АВА №189320 від 26.05.1999 року.

Визнано недійсним державний акт на право власності на землю серії І-ІФ № 028003 від 12.07.1999 року, виданий на ім'я ОСОБА_2

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду. Відповідач не погоджується з висновком суду про те, що у зв'язку з неналежним виконанням інженером-землевпорядником ОСОБА_4 службових обов'язків під час виготовлення держаного акту ОСОБА_3 незаконно отримала держаний акт, оскільки обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 щодо незаконних його дій немає.

Не було враховано судом і того, що рішенням Снятинського районного суду від 05.07.2011 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.12.2012 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до Снятинської міської ради та ОСОБА_2 про визнання недійсним Державного акту на право власності на землю, виданого 12.07.1999 року на земельну ділянку в м. Снятині по АДРЕСА_1. У зазначеній справі представник Снятинської міської брав участь і не визнавав позовних вимог ОСОБА_5

Позивачем заявлена вимога про визнання недійсним державного акту на право власності на землю без визнання незаконним рішення міської ради про надання земельної ділянки.

Суд належним чином не дослідив обставини щодо приватизації земельної ділянки ОСОБА_3 та не врахував того, що ОСОБА_3 отримала у власність саме ту земельну ділянку, якою постійно користувалась. У державному акті не вказана адреса розташування земельної ділянки, а подані документи на підтвердження отримання ОСОБА_3 ділянки по АДРЕСА_2 не можуть бути належними доказами, оскільки не завірені в установленому законом порядку.

Крім того, суд безпідставно не застосував позовну давність, про що ним була подана заява. При цьому, суд не врахував, що 26.03.2002 року виконком Снятинської міської ради приймав рішення про вилучення з його користування 0,01 га земельної ділянки належної йому на підставі державного акту від 12.07.1999 року.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

Представник Снятинської міської ради апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, рішенням Снятинської міської ради від 31.03.1999 року ОСОБА_3 передано у приватну власність 0,15 га земельної ділянки по АДРЕСА_2

На підставі зазначеного рішення ради ОСОБА_3 24.05.1999 року видано державний акт на право власності на землю, у якому не зазначено адресу земельної ділянки.

26.05.1999 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_6 відчужила земельну ділянку ОСОБА_2, який 12.07.1999 року отримав державний акт на право власності на землю на своє ім'я. Цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства.

Встановлено, що державний акт ОСОБА_3 фактично видано на земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м. Снятині, а не по АДРЕСА_2 як зазначено у рішенні про передачу земельної ділянки у власність.

Зі змісту рішення виконкому Снятинської міської ради №312 від 18.11.1983 року вбачається, що громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які проживають по АДРЕСА_2, зокрема ОСОБА_10 (дочка ОСОБА_3.) по АДРЕСА_2, на новонарізній АДРЕСА_1 надано кожному по 0,06 га для будівництва житлових будинків.

Ухвалою Снятинського районного суду від 31 жовтня 2013 року закрито кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.367 ч.1 КК України у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Цією ухвалою встановлено, що ОСОБА_4, працюючи на посаді інженера-землевпорядника, при оформленні документів на право власності на землю належним чином не перевірив інформації про площу земельної ділянки та місце розташування, в результаті чого ОСОБА_3 незаконно отримала держаний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1298 га , розташовану по АДРЕСА_1 в м. Снятині, хоча рішенням Снятинської міської ради їй передано у власність 0,15 га земельної ділянки по АДРЕСА_2

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Посилання ОСОБА_2 у апеляційній скарзі на те, що рішенням Снятинського районного суду від 05.07.2011 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.12.2012 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до Снятинської міської ради та ОСОБА_2 про визнання недійсним Державного акту на право власності на землю від 12.07.1999 року на земельну ділянку в м. Снятині по АДРЕСА_1, виданого на його ім'я, не заслуговують на увагу, оскільки у даній справі позов заявлено Снятинською міською радою та з інших підстав.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача про те, що Снятинською міською радою заявлена вимога про визнання недійсним державного акту на право власності на землю без визнання незаконним рішення міської ради про надання земельної ділянки, оскільки рішенням ради ОСОБА_3 передано у власність 0,15 га земельної ділянки по АДРЕСА_2, а Державний акт фактично видано на іншу земельну ділянку - площею 0,1298 га по АДРЕСА_1.

Не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_2 про те, що суд не застосував позовну давність, оскільки про порушення під час приватизації земельної ділянки ОСОБА_3 стало відомо у 2013 році в процесі кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.367 ч.1 КК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2014 року залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 6,80 грн. судового збору на р/р 31212206780002, отримувач - Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача-37952250, банк отримувача - Головне Управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківської області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

В.М. Вакарук

М.Д. Горейко