Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
19.01.2009 |
Справа № 22-а-1661/08 Попередній № справи 2-а-576/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Єланської О.Е. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Петрашова Ю.Б.
за участю представників сторін:
позивачОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,
представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районноїдержавної адміністрації м.Севастополя не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районноїдержавної адміністрації м.Севастополя на постанову Ленінський районний суд м.Севастополь (суддя Балюкова К.Г. ) від 22.09.08 у справі № 2-а-576/08
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районноїдержавної адміністрації м.Севастополя (вул. Леніна 66,Севастополь,99011)
про стягнення недоплаченної щорічної одноразової допомоги
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 22 вересня 2008 року (суддя Балюкова К.Г.) у справі № 2а-576/2008 (22а-1661\08) позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги, задоволені частково.
Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя зобов'язано виплатити ОСОБА_1 невиплачену частину щорічної разової допомоги за 2008 рік у розмірі 2095 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
З управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя на користь держави стягнутий судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Не погодившись с постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя звернулося з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач є бюджетної установою, при здійсненні виплати одноразової допомоги ветеранам війни керується нормативно - правовими актами, яки регулюють бюджетні правовідносини в Україні, при виплаті допомоги відповідач керувався вимогами п. 20 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і постановою Кабінету Міністрів України «Про розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується в 2008 р. у відповідності з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціальної допомоги»від 12.03.2008. № 183. Також відповідач зазначає, що після прийняття рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними окремих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», зміни в Закон о бюджеті не вносились.
У судове засідання 19 січня 2009 року представники позивача та відповідача не з'явилися. Причини неявки суду не відомі. Про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач -ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання протиправними дії відповідача по неповної сплаті матеріальної допомоги у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, стягнення з управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя 5355 грн. разової грошової допомоги за 2006 -2008 рік відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».
Вимоги позивача були обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»№ 3551 від 22.10.1993., позивачу щорічно до 5 травня повинна надаватись разова грошова допомога у розмірі 5-ті мінімальних пенсій за віком.
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 22 вересня 2008 р. на користь позивача стягнута недоплачена разова грошова допомога за 2008 рік в сумі 2095 грн., у стягненні разової грошової допомоги за 2006-2007 рік відмовлено за мотивами пропуску строку звернення в суд.
Матеріалами справи встановлено, щоОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 від 28.07.2005. (а. с. 3). Ці обставини відповідачем не спростовуються.
Таким чином, на ОСОБА_1 розповсюджуються пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року № 3551-II із змінами і доповненнями.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп\2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Також Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 у справі № 10-рп\2008 положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким у 2008 році виплати щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»здійснюються у зменшеному розмірі, визнана неконституційною.
У даних рішеннях Конституційного суду України вказано, що згідно статей 22 частини 3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерела права.
При розгляді справи «Качко проти України»Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.
Частиною 3 статті 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»щорічну виплату разової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органі праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача (пенсіонерам -за місцем отримання пенсії, особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
У відповідності до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який , якщо не встановлено інше, обчисляється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки у запереченнях на позов, відповідач просив відмовити у позові у зв'язку, крім іншого, з пропущенням позивачем строку звернення до суду, а позивачем не надані докази поважності причин пропуску строку, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позовові про стягнення разової грошової допомоги за 2006 рік., у зв'язку з пропуском строку на її стягнення.
Але судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення в суд про стягнення одноразової грошової допомоги за 2007 рік, оскільки, як зазначено вищі, позивач мав право звернутися за отриманням недотриманої допомоги до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Позивач звернувся в суд з позовом 04 червня 2008 р. і річний строк на звернення в суд адміністративним позовом позивачем не пропущений.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню недоплачена щорічна грошова допомога як учаснику війни -учаснику бойових дій за 2007 -2008 рік.
Колегія судів зазначає, що право на отримання разової грошової допомоги, яке передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та наступними змінами до закону, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік та на 2008 рік», мінімальна пенсія станом на 01 травня 2007. складала 410,06 грн., на 01 травня 2008 року - 481 грн.
Відповідачем виплачено ОСОБА_1 разова грошова допомога за 2007 рік в сумі 280 грн., за 2008 рік - 310 грн.
Отже, позивачу недоплачена разова грошова допомога за 2007 рік в сумі 1770,30 грн. (410,06 грн. х 5 -280 грн. = 1770,30 грн.). За 2008 рік позивачу недоплачена разова грошова допомога в сумі 2095 грн. (481 грн. х 5 - 310 грн. = 2095 грн.), всього 3865,30 грн. і зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до п.7 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»від 21 січня 1998 р. № 7-93 органі соціального страхування та органи соціального забезпечення звільнені від оплати державного мита за позовами про стягнення неправильно виплаченої допомоги та пенсій, тому судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача держмито в сумі 3,40 грн.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Судом першої інстанції не розглянути вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача по неповної виплаті разової грошової допомоги.
Вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача по неповної виплаті разової грошової допомоги за 2007 р. - 2008 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації підлягає часткову задоволенню.
Керуючись статтями ч.3 ст. 24, 160, 167, ч.1 ст. 195, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 22 вересня 2008 року у справі № 2-а-576 /2008 ( № 22-а- 1661/08) скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення по неповної виплаті позивачу разової грошової допомоги за 2007 -2008 р.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя на користьОСОБА_1 невиплачену частину щорічної разової допомоги за 2007 -2008 рік у розмірі 3865,30 грн.
В інший частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Помічник судді Г.Є.Ланчева