СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
19.01.2009 |
Справа № 22-а-785/08 Попередня справа № 2-а-231/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дадінської Т.В.,
суддів Горошко Н.П. ,
Іщенко Г.М.
секретар судового засідання Колб Т.П.
за участю представників сторін:
позивач ОСОБА_1, посвідчення НОМЕР_1 від 18.02.2004 р.;
представник відповідача Головного управління МВС України в АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим - Сорокіна Олена Пилипівна довіреність № 7 від 29.09.08.
розглянувши апеляційну скаргуОСОБА_1а на постанову Київський районний суд м. Сімферополя (суддя Кукта М.В. ) від 04.06.07 по справі № 22-а-785/08
за позовомОСОБА_1а АДРЕСА_1
до Головного управління МВС України в АР Крим (вул. Б.Хмельницького 4,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)
Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (вул. К.Лібкнехта, 3,м.Симферополь,95000)
про перерахунок пенсії та стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим (суддя Кукта М.В.) від 04 червня 2008 року у справі № 2-а-23/08 (№ 22-а-785/08) у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в АР Крим та Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим про виплату доплати та перерахунок грошового утримання, перерахунок пенсії та виплату недоплати пенсії було відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення нормам матеріального і процесуального права. Позивач вважає, що суд неправильно визначив предмет спору. ОСОБА_1 посилається на те, що він не підписував грошовий атестат, але суд на це увагу не звернув. У зв'язку з не нарахуванням та невиплатою доплати грошове утримання сплачено у неповному обсязі.
У судовому засіданні 19 січня 2009 року позивач підтримав позов та доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
У судовому засіданні 19 січня 2009 року представник відповідача -Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим відповідає вимогам діючого законодавства України, та ухвалено на підставі фактичних обставин справи.
У судове засідання 19 січня 2009 року представник відповідача - Головного управління МВС України в АР Крим не з'явився. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщений належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач просить виплатити йому доплату у сумі 89,39 грн. за період проходження служби з 23 жовтня 2002 року по 13 грудня 2002 року у Головному управлінні МВД України в АР Крим після переводу його з Управління МВС України в м. Селідове Донецької області. Позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», як особа, що звільнена з кадрової служби осіб офіцерського складу. Не нарахування та невиплата за період з 23 жовтня 2002 року по 13 грудня 2002 року доплати у сумі 89,39 грн. є підставою, на думку позивача, до неправильного розрахунку пенсії.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як вбачається з заперечень Головного управління МВС України в АР Крим від 02 квітня 2008 року № 47/85 на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с. 32-33) відповідач заперечував на адміністративний позов з приводу пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, вважав таке пропущення безпідставним та наполягав у відмові у позові в тому числі з причини пропуску строку звернення до суду.
Позивач не звертався до суду з клопотанням про визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною і це питання судом не розглядалося.
При таких обставинах справи, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно відмовленоОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у частині виплати доплати у сумі 89,39 грн. за період з 23 жовтня 2002 року по 13 грудня 2002 року та зобов'язання Головного управління МВС України в АР Крим провести перерахунок грошового утримання за цій період.
Що стосується перерахунку пенсії за період з 13 грудня 2002 року по 01 січня 2007 року та виплати різниці суми невиплаченої пенсії у розмірі 7698,65 грн., то судова колегія визнає судове рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим таким, що відповідає вимогам закону у зв'язку з наступним.
Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членам їхніх сімей пенсії нараховуються виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством (частина 3 статті 43 Закону України № 2262-ХІІ в редакції Закону України від 15 червня 2004 року № 1769-ІУ «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», який набрав чинності з 01 січня 2005 року).
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей»від 17 липня 1992 року № 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, щомісячна надбавка (доплата), яку отримує особа, що мала право на пенсію за вислугу років і залишена за його згодою та в інтересах справи на службі у розмірі від 25% до 50% є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення та не включається у розрахунок пенсії. Більш того, позивач таку доплату на момент звільнення не отримував і у відповідності з пунктом 3 Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» від 04 жовтня 1996 року № 926/96 надання такої доплати є правом керівника органів внутрішніх справ і здійснюється у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що спір по цієї справі виник з інших підстав чім спір у справі № 2-а-40/2007 (а.с.24), тому підстави для закриття провадження у справі відсутні. Ці висновки засновані на тому, що у справі № 2-а-40/2007 позовні вимоги щодо перерахунку пенсії ґрунтувалися на не включенні в розрахунок пенсії позивача надбавки, яку він отримував під час проходження служби у Донецької області. По даному спору позивач просить здійснити перерахунок пенсії на підставі перерахунку грошового утримання у період служби у Головному управлінні МВС України в АР Крим.
Таким чином, суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
При таких обставинах справи апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 04 червня 2008 року у справі № 2-а-231/2008 (№ 22-а- 785/08) залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Т.В. Дадінська
Судді Н.П.Горошко
Г.М. Іщенко