Судове рішення #3875441

                                                                                Копія

   

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України


 12.01.2009                                                Справа № 22-а-1794/08

                    Попередня справа № 2-а-256/08


                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Курапової З.І.,

суддів           Єланської О.Е. ,
 Омельченка В. А.                     

секретар судового засідання          Петрашова Ю.Б.

за участю представників сторін:

представник позивача Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі" не з’явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи   ,

представник відповідача Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив  ,

розглянувши апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим  на постанову Окружний адміністративний суд  Автономної Республіки Крим (суддя    Шкляр Т.О. ) від 30.09.08 по справі № 22-а-1794/08

за позовом           Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі" (вул. Години 2 в,Керч,Автономна Республіка Крим,98303)

до           Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про скасування податкового повідомлення-рішення

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою  Окружного адміністративного суду АР Крим від 30 вересня 2008 року (суддя Шкляр Т.О.) у справі № 2а-256\2008 (№ 22а-1794\08) позов Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі № 0003241702\2 від 25.04.2008. про застосування до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»штрафних санкцій, передбачених п. п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок  погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в сумі 5183,35 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30 вересня 2008 року, у позові Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно –каналізаційного господарства м. Керчі»відмовити.   

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не  вірно застосовані норми ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181, норми статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та норм  Порядку оформлення результатів невиїзних, документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05. № 327. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції  не враховано, що позивач є постійним боржником, і відповідно до п.7.7. ст.7 Закону України № 2181-Ш, якщо платник податків  має податковий борг перед різними бюджетами і державними цільовими фондами, то погашення такого боргу відбувається в порядку черговості його виникнення; черговість погашення податкового боргу діє незалежно від воли платника податків і торкається як самостійно розрахованих платниками податків зобов’язань, так і податкових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.   

У судовому засідання  12  січня 2008 року  представники позивача та відповідача не з’явилися. Про дату, час та місце розгляду справи  повідомлені належним чином.

Телеграмою від 09.01.2008.  позивач просить розгляд справи відкласти, у зв’язку з неможливістю явки представника. Але будь-яких  доказів поважності причин неявки  в суд позивач не надав.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної  справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, заслухав доводи апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність  застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга     задоволенню не підлягає  з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи, в ході проведеної невиїзної документальної перевірки з питання своєчасності сплати  податків з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі», Державної податкової інспекцією в м. Керчі 13.02.2008.  був складений акт за № 205\17-3\19195199 ( а. с. 23- 25).  

Згідно зазначеного акту, ДПІ в м. Керчі були встановлені порушення з боку позивача приписів ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших  самохідних машин і механізмів», а саме: податкове зобов’язання у розмірі 4849,43 грн. по терміну сплати до 17.01.2006р. згідно з уточненим розрахунком від 18.05.2005р. було погашено частково:  сума в розмірі 2075,44 грн. погашена 11.10.2007р. із затримкою більш ніж  90 календарних днів, сума у розмірі 2733,99 грн. погашена 14.01.2008р. із затримкою більш ніж 90 календарних днів. Узгоджене податкове зобов’язання у розмірі 5517,25 грн.  по терміну сплати до 15.04.2006р. згідно з розрахунком від 24.03.2006р. було погашено частково: сума у розмірі 1804,20 грн. погашена 14.01.2008р. із затримкою більш ніж 90 календарних днів, сума в розмірі 3713,05 грн. погашена 04.02.2008р. із затримкою більш ніж 90 календарних  днів.

На підставі зазначеного акту та за результатами процедури адміністративного оскарження 25.04.2008р. ДПІ в м. Керчі було прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0003241702\2 на підставі п. п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку більш ніж 90 днів граничного строку сплати узгодженого податкового  зобов’язання у сумі 10366,68 грн., до позивача по справі були нараховані штрафні санкції у розмірі 50 % у сумі 5183,35 грн. (а. с. 12).

18.05.2005р. Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» був поданий уточнений розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів  на 2005 рік з визначенням суми податку  у розмірі 17829 грн., у тому числі: 4849,42 грн. строком  сплати до 15.01.2006. (а. с. 29).

24.02.2006р. Кримським Республіканським підприємством «Водопровідно-каналізаційне  господарство м. Керчі» був наданий розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2006 рік з визначенням  суми податку у розмірі 22069 грн., у тому числі 5517,25 грн. строком сплати до 15.04.2006р. (а. с. 28).

Такий порядок передбачений пп.2 п.5.1. ст. 5 Закону України «Про  порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.11 Порядку заповнення і подання  Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та Довідки про суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або встановлюють  самостійно  виявлені помилки, допущеної в попередніх звітних періодах до органу державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.09.2001. за № 373.

Податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, що передбачено п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, у позивача виникло податкове зобов’язання строком сплати до 15.01.2006р. у сумі 4849,42 грн.  відповідно до уточненого розрахунку від 18.05.2005р., а податкового  зобов’язання  строком сплати  до 15.04.2006.  у сумі 5517,25 грн. відповідно до розрахунку від 24.02.2006р.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»строк сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»строк сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 4 квартал 2005р. –до 15.01.2006р., за 1 квартал 2006р. – до 15.04.2006р.

Як слідує із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач сплатив податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2 півріччя 2005р. 07.10.2005р., що підтверджується платіжним дорученням № 1162 від 07.10.2005р. (а. с. 27), за 1 квартал 2006 р.  –31.05.2006р., що підтверджується платіжним дорученням № 541 від 31.05.2006р. (а. с. 26). Призначення платежу визначено позивачем у зазначених платіжних дорученнях.

Таким чином, позивачем не була допущена затримка, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання при сплаті податку за 4 квартал 2005 р. і за 1 квартал 2006 р.

У платіжних дорученнях, за якими нараховані штрафні санкції, вказані наступні призначення  платежу: платіжне доручення від 11.10.2007р. № 914 на суму 4477,25 грн. за 3 квартал 2007 р., платіжне доручення від 14.01.2008р. № 27 на суму 5000 грн. за 4 квартал 2007 р., платіжне доручення від 04.02.2008р. № 95 на суму 4700 грн. за 1 квартал 2008 р.

Отже, позивачем також не була допущена затримка, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання при сплаті податку за 3 квартал 2007року, за 4 квартал 2007 року, за 1 квартал 2008 року.

Таким чином, податкова інспекція нараховувала штрафні санкції у зв’язку з затримкою сплати узгодженої суми податкових зобов’язань більш ніж на 90 календарних днів, оскільки  зарахувала суми податків не в рахунок погашення поточних платежів  відповідно призначенню платежів, а в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування штрафних санкцій  у розмірі 50 %  погашеної суми податкового боргу, за вказаними в акті платежами, є таким, що не відповідає чинному законодавству України у сфері оподаткування, з наступних підстав:

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-Ш, джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника  податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.

Згідно зі пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»від  20.05.99. № 679-Х1У Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національної валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.03.04р. за № 377\89\76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків  (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5. зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України, Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк  перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України  належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що  передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних  осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податку.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7. статі 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською  установою платіжного документу із зазначенням у ньому призначенням  платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Що стосується застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платників податків пункту 7.7. статті 7 Закону, то серед розглядуваних порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов’язань. Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань у порядку календарної черговості їх виконання.

При таких обставинах, апеляційна скарга Державної податкової інспекції м. Керчі на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.09.2008. у справі № 2а-256\08 задоволенню не підлягає.   

           Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції в м. Керчі на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2008 року у справі № 2а-256\08 (22а-1794\08) залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від  30 вересня 2008. у справі № 2а-256\2008 (№ 22-а-1794\2008) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною  п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку  статті 212 Кодексу  адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга  на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя          підпис                              З.І.Курапова

Судді           підпис                               О.Е.Єланська
  підпис                               В.А.Омельченко


З оригіналом згідно

Помічник судді                                                             Г.Є.Ланчева

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація