ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Справа № 914/745/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача),

Куровського С.В., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Моршинське"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року

у справі господарського суду № 914/745/14 Львівської області

за заявою Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області

до ТОВ "Моршинське"

про визнання банкрутом

розпорядник майнаГапоненко Р.І.

за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 07.03.2014 року прийнято до розгляду заяву Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (далі - ініціюючого кредитора) про порушення справи про банкрутство ТОВ "Моршинське" (далі - боржника) відповідно до статей 10 - 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (а.с. 1 - 2).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.03.2014 року (суддя Гутьєва В.В.) порушено провадження у справі про банкрутство боржника, визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 636 284, 69 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. та встановлено оплату його послуг за виконання повноважень розпорядника майна у справі в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна шляхом її авансування заявником (кредитором), ухвалено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, текст якого додається, зобов'язано розпорядника майна Гапоненка Р.І. до 25.04.2014 року надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, повідомити усіх виявлених кредиторів про час та місце проведення попереднього судового засідання, докази повідомлення надати суду, скласти і подати до господарського суду на розгляд (затвердження) реєстр вимог кредиторів, до 16.05.2014 року організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість, надати суду відомості про майно боржника, документально підтверджений висновок про фінансове становище боржника, а також про можливість введення санації боржника, висновок щодо наявності ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, документально підтверджений звіт про проведену роботу, попереднє засідання суду призначено на 20.05.2014 року, визнано обов'язковою явку в судове засідання повноважних представників кредитора, боржника, розпорядника майна боржника (а.с. 79 - 83).

Судове рішення мотивоване встановлення обставин наявності у боржника підтвердженої належними доказами безспірної заборгованості перед ініціюючим кредитором на суму 636 284, 69 грн. та незадоволення їх в ході виконавчого провадження протягом більш як трьох місяців.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, боржник звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 17.03.2014 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду, обґрунтовуючи неповнотою дослідження місцевим господарським судом обставин справи та неналежною оцінкою доказів при винесенні оскаржуваної ухвали підготовчого судового засідання, оскільки вимоги на суму 636 284, 69 грн., визнані судовим рішенням, на думку боржника, не є грошовими в розумінні статті 1 Закону про банкрутство.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Гриців В.М., судді: Давид Л.Л., Зварич О.В.) апеляційну скаргу боржника задоволено частково, ухвалу господарського суду Львівської області від 17.03.2014 року в частині визнання вимог ініціюючого кредитора скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про визнання вимог ініціюючого кредитора до боржника на суму 623 754, 52 грн., в решті ухвалу підготовчого засідання суду першої інстанції від 17.03.2014 року залишено без змін (а.с. 210 - 216).

Не погоджуючись з винесеною постановою, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 28.07.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 17.03.2014 року, провадження у справі припинити, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 10 Закону про банкрутство, статті 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник зазначив про неналежну оцінку судами доказів, наданих ініціюючим кредитором на підтвердження безспірності його кредиторських вимог до боржника, та помилковість у зв'язку із цим висновків судів про підставність порушення провадження у даній справі про банкрутство. Боржник доводив, що його зобов'язання перед ініціюючим кредитором, яке виникло на підставі договору про сприяння соціально-економічному розвитку села, не є грошовим, тому вимоги ініціюючого кредитора, на підставі яких порушено дану справу про банкрутство, не відповідають поняттю безспірних вимог в розумінні частини 3 статті 10 Закону про банкрутство. Також скаржник зазначив, що судами не досліджено, чи передбачена чинним законодавством України про банкрутство можливість органу місцевого самоврядування ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Частиною 2 статті 11 Закону про банкрутство передбачено, що кредитор повинен додати до заяви про порушення справи про банкрутство, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідну постанову органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Відповідно до частин 1, 3, 6 статті 16 Закону про банкрутство, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 1 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду першої інстанції від 07.03.2014 року прийнято до розгляду заяву Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про порушення справи про банкрутство ТОВ "Моршинське" відповідно до статей 10 - 12 Закону про банкрутство (а.с. 1 - 2).

Розглядаючи вимоги ініціюючого кредитора до боржника в підготовчому засіданні, суд першої інстанції встановив, що вони виникли внаслідок укладення між боржником та ініціюючим кредитором цивільно-правового договору, їх обґрунтовано рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2012 року у справі №5010/604/2012-П-5/51, яке залишено в силі судом апеляційної інстанції, про стягнення з ТОВ Регіональна торгова компанія", правонаступником якого є боржник - ТОВ "Моршинське" на користь ініціюючого кредитора 613 414, 62 грн. основного боргу, 4 293, 90 грн. інфляційних втрат, 6 100 грн. - 3% річних, а також в дохід державного бюджету України суми судового збору в розмірі 12 476, 17 грн., та виданим на його виконання наказом господарського суду (а.с. 12 - 26).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі зазначеного наказу господарського суду органом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження згідно постанови ВП №36701941 від 22.02.2013 року (а.с. 27).

З огляду на встановлене, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження ініціюючим кредитором належними та достатніми доказами у справі безспірності кредиторських вимог до боржника на суму 636 284, 69 грн., які в повному обсязі зараховано господарським судом до складу грошового зобов'язання, що є підставою для порушення даної справи про банкрутство відповідно до положень частини 3 статті 10 Закону про банкрутство.

Також за результатами підготовчого судового засідання судом першої інстанції введено щодо боржника процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гапоненка Р.І., який надав письму згоду на участь у даній справі про банкрутство (а.с. 61 - 77), та встановлено йому оплату послуг (грошову винагороду) в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень розпорядника майна боржника шляхом її авансування ініціюючим кредитором.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився в цілому з висновками суду першої інстанції про підставність порушення щодо боржника справи про банкрутство та введення у справі процедури розпорядження майном з призначенням розпорядником майна боржника кандидатури арбітражного керуючого Гапоненка Р.І.

Разом з тим, апеляційний суд скасував оскаржувану ухвалу підготовчого засідання суду першої інстанції від 17.03.2014 року в частині визнання безспірними вимог ініціюючого кредитора до боржника на суму 636 284, 69 грн. та прийняв в цій частині власне рішення про визнання безспірними вимог ініціюючого кредитора, заявлених у дану справу про банкрутство, на суму 623 754, 52 грн. з огляду на таке.

Апеляційним судом встановлено, що за рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2012 року у справі №5010/604/2012-П-5/51 (залишено в силі судом апеляційної інстанції), яке додано ініціюючим кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство в обґрунтування безспірності заявленої суми вимог до боржника в розмірі 636 284, 69 грн., стягнено з ТОВ Регіональна торгова компанія" на користь ініціюючого кредитора 613 414, 62 грн. основного боргу, 4 293, 90 грн. інфляційних втрат, 6 100 грн. - 3% річних, а також в дохід Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 12 476, 17 грн. (а.с. 16 - 25).

Апеляційний суд встановив, що 30.12.2013 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ Регіональна торгова компанія" у зв'язку зі зміною найменування на ТОВ "Моршинське", а також зміною місцезнаходження, що підтверджується пунктом 1.3. Статуту ТОВ "Моршинське" та Витягом з ЄДРПОУ станом на 25.02.2014 року (а.с. 29, 31 - 33).

Також апеляційним судом встановлено, що у відповідь на лист ініціюючого кредитора щодо оплати заборгованості з пайової участі в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури села Угорники в розмірі 636 284, 69 грн., стягненої за рішенням господарського суду, ТОВ "Моршинське" листом №3 від 04.02.2014 року повідомило Угорницьку сільську раду Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про неможливість оплати зазначеної суми заборгованості у зв'язку із скрутним фінансовим становищем; також ТОВ "Моршинське" додатково повідомило, що згідно рішення загальних зборів учасників від 30.12.2013 року ТОВ Регіональна торгова компанія" змінило найменування на ТОВ "Моршинське", яке зберігає за собою всі права та обов'язки правопопередника (а.с. 28).

З огляду на встановлене та враховуючи обставини ненадання боржником доказів на підтвердження погашення безспірної суми заборгованості перед ініціюючим кредитором, а також відсутність в матеріалах справи доказів забезпечення вимог ініціюючого кредитора заставою майна боржника, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника в розмірі 623 754, 52 грн. (613 414, 62 грн. основного боргу + 4 293, 90 грн. інфляційних втрат + 6 100 грн. - 3% річних) є безспірними в розумінні положень частини 3 статті 10 Закону про банкрутство як такі, що підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, а їх сума перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої законом на момент порушення провадження у даній справі про банкрутство.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що судовий збір в розмірі 12 476, 17 грн., що його було стягнено з ТОВ Регіональна торгова компанія", правонаступником якого є боржник, за судовим рішенням в дохід Державного бюджету України, не підлягає зарахуванню до безспірних вимог ініціюючого кредитора, на підставі яких може бути порушено справу про банкрутство, оскільки його стягнено в дохід бюджету.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду про доведення ініціюючим кредитором належними доказами у справі достатності суми його безспірних грошових вимог для порушення справи про банкрутство боржника та не вбачає порушення вимог законодавства про банкрутство апеляційним судом.

Доводи скаржника про те, що вимоги ініціюючого кредитора ґрунтуються на зобов'язані боржника, яке не є грошовим в розумінні статті 1 Закону про банкрутство, колегія суддів касаційного суду вважає такими, що спростовуються за змістом спірного договору про сприяння соціально-економічному розвитку села від 14.02.2007 року, з якого вбачається зобов'язання ТОВ Регіональна торгова компанія", правонаступником якого є боржник, на добровільній основі надати територіальній громаді села Угорники безповоротну фінансову допомогу, а також згідно додаткової угоди до зазначеного договору від 02.10.2009 року сплатити пайовий внесок у грошовому виразі, який мав бути використаний виконавчим комітетом Угорницької сільської ради на соціально-економічний розвиток та інженерно-транспортну інфраструктуру села (а.с. 12-13, 14-15).

Доводи касаційної скарги про недослідження апеляційним судом підставності набуття Угорницькою сільською радою статусу ініціюючого кредитора у даній справі спростовуються за встановленими апеляційним судом обставинами внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про Угорницьку сільську раду Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04356403), як юридичну особу, яка згідно абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону про банкрутство може бути кредитором у справі про банкрутство за наявності в неї підтверджених належними доказами вимог щодо грошових зобов'язань до боржника (а.с. 34).

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що додатковою постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 року стягнено з ініціюючого кредитора на користь боржника 11, 99 грн. судового збору, що спростовує доводи заявника касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права щодо розподілу судових витрат у зв'язку з прийняттям за результатами розгляду даної справи власного рішення у скасованій частині ухвали підготовчого засідання місцевого господарського суду від 17.03.2014 року (а.с. 217 - 218).

З огляду на зазначене, колегія суддів суду касаційної інстанції не вбачає правових підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року у справі №914/745/14, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з огляду на ненадання ТОВ "Моршинське" доказів сплати належної суми судового збору за подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року у даній справі, витребуваних ухвалою Вищого господарського суду України від 09.09.2014 року, до розгляду справи касаційним судом та прийняття судом касаційної інстанції рішення про відмову у задоволенні касаційної скарги, з ТОВ "Моршинське" необхідно стягнути судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 609 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ТОВ "Моршинське" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року у справі №914/745/14 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моршинське" (82482, Львівська область, місто Моршин, вул. Івана Франка, 64А, код ЄДРПОУ 32604887) в дохід Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва (код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; рахунок отримувача - 31211254700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 820019; код класифікації доходів бюджету 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)"; символ звітності банку 254) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 (нуль) коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Господарському суду Львівської області видати наказ.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук