донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.07.2006 р. справа №19/129пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Старовойтової Г.Я. |
суддів | Запорощенка М.Д., Калантай М.В., |
за участю представників сторін: |
від прокурора: від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2: від третьої особи: | Гармашова І.В. –представник прокуратури, посвідчення №1004 від 15.08.1996р. Анцифірова О.В. –нач. юридичного відділу, за дов. №01-841/03 від 04.05.2006р. Шутов Р.М. –представник, за дов. №б/н від 05.06.2006р., Левченко О.М. –представник, за дов. №5 від 03.01.2006р. не з’явився Чернишова Т.В. –гол. спеціаліст-юрисконсульт, за дов. №123 від 19.05.2006р. ( в засіданні суду 06.06.2006р.) |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | товариства з обмеженою відповідальністю „Север”, м.Докучаєвськ Донецької області |
на рішення господарського суду |
Донецької області |
від | 27.04.2006 р. |
у справі | № 19/129пд (суддя Дучал Н.М.) |
за позовом: | прокурора м.Докучаєвська в інтересах держави в особі Докучаєвської міської ради, м.Докучаєвськ Донецької області |
до відповідача 1: до відповідача 2: | товариства з обмеженою відповідальністю „Север”, м.Докучаєвськ Донецької області Державного комунального підприємства „Гарант”, м.Докучаєвськ Донецької області |
про та за зустрічним позовом до відповідача 1: до відповідача 2: третя особа: про | визнання недійсним договору фінансового лізингу від 01.01.2003р., укладеного між ДКП „Гарант” та ТОВ „Север” товариства з обмеженою відповідальністю „Север”, м.Докучаєвськ Донецької області Докучаєвської міської ради, м.Докучаєвськ Донецької області Державного комунального підприємства „Гарант”, м.Докучаєвськ Донецької області Фонд державного майна України в Донецькій області, м.Донецьк визнання за ТОВ „Север” права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м.Докучаєвськ, вул. Центральна, 83 |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.04.2006 р. у справі №19/129пд (суддя Дучал Н.М.) задоволені позовні вимоги прокурора м.Докучаєвська в інтересах держави в особі Докучаєвської міської ради, м.Докучаєвськ Донецької області заявлених до товариства з обмеженою відповідальністю „Север”, м.Докучаєвськ Донецької області та Державного комунального підприємства „Гарант”, м.Докучаєвськ Донецької області. Визнано недійсним договір фінансового лізингу від 01.01.2003р., укладений між Державним комунальним підприємством „Гарант”, м.Докучаєвськ та товариством з обмеженою відповідальністю „Север”, м.Докучаєвськ.
Відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю „Север”, м.Докучаєвськ у задоволенні зустрічного позову до Докучаєвської міської ради, м.Докучаєвськ Донецької області, та Державного комунального підприємства „Гарант”, м.Докучаєвськ Донецької області, третя особа - Фонд державного майна України в Донецькій області, м.Донецьк, про визнання за ТОВ „Север” права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м.Докучаєвськ, вул. Центральна, 83.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Север”, м.Докучаєвськ, звернулось з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Север” вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права. Товариство посилається на те, що відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності, вирішуючи інші питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції. Відповідно до п. 5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування” органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочні дії щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати та інше.
Рішенням Докучаєвської міської ради від 26.06.2002р. №IV/II-47 власник комунального майна дозволив викупити нежитлове приміщення –магазин „Север” на лізинговій підставі, розташованого за адресою: вул. Центральна, 83. Також відповідач посилається на те, що договір фінансового лізингу від 01.01.2003р., укладений між Державним комунальним підприємством „Гарант” та товариством з обмеженою відповідальністю „Север” на підставі рішень Докучаєвської міської ради № IV/II-47 від 26.06.2002р., № 47 від 19.02.2003р., та з дотриманням вимог Закону України „Про лізинг” від 16.12.1997р. № 723/97-ВР. Перший відповідач за первісним позовом просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом та відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора.
Прокурор, який приймав участь у справі, зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим. Прокурор вважає, що договір фінансового лізингу від 01.01.2003р. є незаконним, оскільки укладений відповідачами в порушення вимог статей 1, 10, 11 Закону України „Про лізинг” від 16.12.1997р. № 723/97-ВР (що діяв на момент укладення зазначеного договору). Прокурор просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач за первісним позовом, Докучаєвська міська рада, вважає апеляційну скаргу незаконною та необгрунтованою. Зазначає, що у зв’язку з тим, що міська рада не створила орган приватизації, четвертим пунктом рішення делегувала повноваження міської ради щодо продажу нежитлового приміщення. Але товариство з обмеженою відповідальністю „Север” в протиріччя рішенню уклало договір фінансового лізингу від 01.01.2003р. з Державним комунальним підприємством „Гарант”, який є балансоутримувачем даного нежитлового приміщення, а не власником.
Докучаєвська міська рада, вказує, що скаржник стверджує що міська рада не виконує зобов’язання за договором фінансового лізингу, однак міська рада за оспорювальним договором не брала на себе ніяких зобов’язань, тому що не є стороною договору. Позивач за первісним позовом просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Представник другого відповідача за первісним позовом, Державного комунального підприємства „Гарант”, м.Докучаєвськ Донецької області, в засідання суду не з’явився, причин цього не повідомив, у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що його підприємство не є власником оспорювального нежитлового приміщення, тому не мало повноважень на укладення договору лізингу. Вважає, що при укладанні договору лізингу були порушені норми Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та Закону України “Про фінансовий лізинг”.
Другий відповідач за первісним позовом просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа, Фонд державного майна України в Донецькій області, зазначає, що пунктом 4 рішення Докучаєвської міської ради від 26.06.2002р. № IV/II-47, відповідно до Закону України „Про державну програму приватизації” №1723-ІІІ від 18.05.2000р., органами місцевого самоврядування були делеговані державним органам приватизації відповідні повноваження щодо приватизації об’єктів, які є в комунальній власності. Фонд державного майна в України вказує, що офіційних звернень до регіонального відділення стосовно виконання п. 4 вказаного рішення не надходило. Таким чином, регіональне відділення Фонду державного майна в України по Донецькій області без офіційного звернення Докучаєвської міської ради або Державного комунального підприємства „Гарант” не мало повноважень щодо продажу спірного майна, яке знаходиться у комунальній власності. Третя особа вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
У відповідності до вимог ст. 811 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні здійснювався запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2006 р. відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України»№ 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі № 19/129пд була призначена інша колегія суддів.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши прокурора та представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Прокурор м.Докучаєвська в інтересах держави в особі Докучаєвської міської ради, м.Докучаєвськ Донецької області, звернувся з позовом до відповідачів, товариства з обмеженою відповідальністю „Север”, м.Докучаєвськ Донецької області, та Державного комунального підприємства „Гарант”, м.Докучаєвськ Донецької області, про визнання недійсним договору фінансового лізингу від 01.01.2003р., укладеного між ДКП „Гарант” та ТОВ „Север”.
Господарський суд Донецької області задовольнив позовні вимоги прокурора м.Докучаєвська в інтересах держави в особі Докучаєвської міської ради, заявлених до товариства з обмеженою відповідальністю „Север”, та Державного комунального підприємства „Гарант”. Визнано недійсним договір фінансового лізингу від 01.01.2003р., укладений між Державним комунальним підприємством „Гарант”, м.Докучаєвськ та товариством з обмеженою відповідальністю „Север”, м.Докучаєвськ.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Север”, звернувся з зустрічним позовом до відповідачів, Докучаєвської міської ради, та Державного комунального підприємства „Гарант”, третя особа - Фонд державного майна України в Донецькій області, м.Донецьк, про визнання за ТОВ „Север” права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м.Докучаєвськ, вул. Центральна, 83.
Господарський суд Донецької області відмовив товариству з обмеженою відповідальністю „Север”, у задоволенні зустрічного позову до Докучаєвської міської ради, та Державного комунального підприємства „Гарант”, третя особа - Фонд державного майна України в Донецькій області, про визнання за ТОВ „Север” права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м.Докучаєвськ, вул. Центральна, 83.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм діючого законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі №19/129пд від 27.04.2006 р. відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи прокуратурою м. Докучаєвська проведена перевірка додержання законодавства щодо приватизації державного та комунального майна. Перевіркою встановлено, що 25.03.2002р. до Докучаєвської міської ради звернулася директор ТОВ “Север” Шутова Л.О. з заявою про надання дозволу на викуп нежитлового приміщення під магазин, розташований за адресою: м. Докучаєвськ, вул. Центральна, 83.
Рішенням Докучаєвської міської ради №IV-ІІ-47 від 26.06.2002 року приміщення, що розташоване за адресою: м. Докучаєвськ, вул. Центральна, 83 включено в перелік об’єктів комунальної власності м.Докучаєвська, які підлягають приватизації у 2002 році. відповідно до п. 2 зазначеного рішення ТОВ „Север” дозволено викуп на лізинговій підставі нежитлового приміщення за адресою: м. Докучаєвськ, вул. Центральна, 83.
Рішенням Докучаєвської міської ради № IV/ХХХ-603 від 12.07.2005 р. “Про внесення змін до п. 4 рішення міської ради від 26.06.2002 р. за № IV /ІІ-47 внесені зміни до п. 4 рішення від 26.06.2002 р. № IV /11-47 “Про внесення доповнень до переліку об’єктів комунальної власності м. Докучаєвська, що підлягають приватизації в 2002 році”, виклавши його в новій редакції: “4. Делегувати повноваження міської ради з продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Докучаєвськ, вул. Центральна, 83, регіональному відділенню Фонду Державного майна України в Донецькій області”.
Між Державним комунальним підприємством “Гарант” та товариством з обмеженою відповідальністю “Север” відповідно до п.2 рішення від 26.06.2002 р. за № IV/11-47, був укладений договір фінансового лізингу від 01.01.2003р.
Відповідно до п. 1.1. договору Державне комунальне підприємство “Гарант” (лізингодавець) зобов’язався передати, а товариство з обмеженою відповідальністю “Север” (лізингоотримувач) отримати у платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Докучаєвськ, вул. Центральна, 83, з правом викупу на строк, за який амортизується не менш 60% вартості об’єкта магазину (вартість об’єкту магазина складає 25 260 грн. 00 коп.).
Відповідно п. 2.1 договору ТОВ “Север” перераховує з 01.01.2003р. по 01.02.2005р. 60% вартості об’єкта в сумі 15 165 грн. 00 коп. згідно графіку. Відповідно до п. 2.2. договору залишок суми в розмірі 40% від вартості об’єкту лізингу у сумі 10 095 грн. 00 коп. повинен погасити єдиним платежем згідно Закону України “Про лізинг”.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Север” сплатив повну вартість об’єкта лізингу в сумі 25 260 грн. 00 коп.
Відповідно ст. 1 Закону України “Про приватизацію державного майна” №2163-ХІІ від 04.03.1992р., приватизація державного майна –це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Відповідно до п. 1 п. 4 ст. 3 Закону України “Про приватизацію державного майна” законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації. Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування
Згідно до приписів ст. 7 Закону України “Про приватизацію державного майна” Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про фонд державного майна України", цього Закону, інших законів України з питань приватизації. Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.
За приписами ст. 3 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) №2171-ХІІ від 06.03.1992р., приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом. Відповідно до ст. 4 наведеного Закону України продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна". Викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію. Порядок викупу об'єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.
Згідно до вимог п.п. 1 п. 30 ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” №280/97-ВР від 21.05.1997р. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності
Відповідно ст. 1 Закону України “Про лізинг” в редакції станом на час укладання договору фінансового лізингу, лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Сттею 2 Закону України “Про лізинг” об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду). Майно, зазначене в частині першій цієї статті, яке є в державній власності, може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до договору від 01.10.2001р. на передачу житлового фонду Докучаєвського виконкому міської ради на обслуговування Докучаєвського ДКП „Гарант”, що укладений між ДКП „Гарант” та виконкомом Докучаєвської міської ради на час укладання договору фінансового лізингу від 01.01.2003р. приміщення, що розташоване за адресою: м.Докучаєвськ, вул. Центральна, 83, знаходилося на балансі ДКП „Гарант”.
Знаходження майна на балансі не є підтвердженням права власності. Таким чином на момент укладення договору фінансового лізингу від 01.01.2003р. у ДКП “Гарант”, лізингодавця за договором, не було права власності на вказане приміщення.
Судова колегія на підставі викладеного погоджується з висновком господарського суду, що ДКП “Гарант” не мало права виступати ні Лізингодавцем за договором лізингу, ні продавцем ( навіть у разі укладення договору купівлі-продажу) об’єкту приватизації, а також спірне майно - не житлове вбудоване приміщення за адресою м. Докучаєвськ Донецької області, вул. Центральна, 83, - не могло бути продано на лізинговій основі, враховуючи вимоги чинного законодавства про приватизацію, а також Закону України „Про лізинг”.
З огляду на приписи ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, судова колегія вважає, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги прокурора м.Докучаєвська в інтересах держави в особі Докучаєвської міської ради заявлених до товариства з обмеженою відповідальністю „Север”, та Державного комунального підприємства „Гарант” та визнав недійсним договір фінансового лізингу від 01.01.2003р., укладений між Державним комунальним підприємством „Гарант” та товариством з обмеженою відповідальністю „Север”.
Судова колегія вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Север”, м.Докучаєвськ до Докучаєвської міської ради, м.Докучаєвськ та Державного комунального підприємства „Гарант”, м.Докучаєвськ, третя особа –Фонд державного майна України в Донецькій області, м.Донецьк про визнання за ТОВ „Север” права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м.Докучаєвськ, вул. Центральна, 83 також не підлягають задоволенню.
Господарським судом за результатами первісного позову обгрунтовано визнано недійсним договір фінансового лізингу від 01.01.2003р. тому судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду, щодо відмови у задоволенні зустрічного позову, про визнання за ТОВ „Север” права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м.Докучаєвськ, вул. Центральна, 83.
Судова колегія враховуючи приписи Закону України “Про приватизацію державного майна”, Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Закону України “Про лізинг”, вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Рішення господарського суду Донецької області від 27.04.2006 р. у справі №19/129пд ( суддя Дучал Н.М. ) - залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Север”, м.Докучаєвськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 27.04.2006 р. у справі № 19/129пд - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.
Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Головуючий Старовойтова Г.Я.
Судді: Запорощенко М.Д.
Калантай М.В.
Надруковано: 8 прим.
2 прим. - прокурору
1 прим. - позивачу
1 прим. - відповідачу 1
1 прим. - відповідачу 2
1 прим. - третій особі
1 прим. - у справу
1 прим. -ДАГС