донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
04.07.2006 р. справа №43/279а
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Старовойтової Г.Я. |
суддів | Калантай М.В., Шевкової Т.А., |
при секретареві судового засідання | Шуть Д.Д. |
За участю представників сторін : |
від позивача : | Бобровський П.К. –представник, за дов. №10 від 15.03.2005р. |
від відповідача : | Лафазан О.О. –юрисконсульт, за дов. №161/047 від 28.04.2006р. |
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | товариства з обмеженою відповідальністю „Галатея”, м.Маріуполь Донецької області |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 13.04.2006 р. |
у справі | № 43/279а ( суддя Будко Н.В. ) |
за позовом | товариства з обмеженою відповідальністю „Галатея”, м.Маріуполь Донецької області |
до | Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області |
про | визнання недійсним свідоцтва на право власності на спірний підвал САА №316098 від 05.02.2004р. та скасувати відповідне рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів про визнання власником спірного підвалу Маріупольську міську раду |
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Донецької області від 13.04.2006 р. у справі № 43/279а ( суддя Будко Н.В. ) (з урахуванням ухвали від 17.04.2006р.) відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Галатея”, м. Маріуполь Донецької області до Маріупольської міської ради, про визнання недійсним свідоцтва на право власності на спірний підвал САА №316098 від 05.02.2004р. та скасувати відповідне рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів про визнання власником спірного підвалу Маріупольську міську раду.
Не погоджуючись з постановою господарського суду, позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Галатея”, м. Маріуполь Донецької області, звернувся з апеляційною скаргою про скасування постанови господарського суду.
Позивач посилається на порушення господарським судом норм п. 2 ст. 10 закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” №3981-12 від 22.02.1994р., а саме: підсобні приміщення є власністю мешканців, а не держави і передаються їм безкоштовно, це також підтверджується рішенням Конституційного суду України №4рп/2004 від 02.03.2004р.: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
Позивач вважає, що він є власником нежитлового приміщення –першого поверху будівлі, де знаходиться крамниця, тому він є співвласником спірного допоміжного приміщення – частини підвалу площею 262,2 кв.м.
Позивач вказує, що відповідно до свідоцтва на право власності на спірний підвал САА №316098 від 05.02.2004р. власником підвалу є відповідач. Законних підстав на виписку даного свідоцтва не було, тому що свідоцтво на право власності було виписане на підставі Рішення міської ради №588 від 27.01.2004р., але рішенням міської ради №588 від 27.01.2004р. встановлений лише перелік об’єктів приватизації, у ньому ні в якому разі не вказано про визнання права власності за відповідачем.
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Галатея”, м.Маріуполь Донецької області, просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги позивача та визнати недійсним свідоцтво на право власності на спірний підвал САА №316098 від 05.02.2004р., скасувати рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів №588 від 27.01.2004р. про визнання власником спірного підвалу Маріупольську міську раду.
Відповідач, Маріупольська міська рада, м.Маріуполь Донецької області, вказує, що нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Маріуполь, вул.Латишева,31, загальною площею 262,2 кв. м. не є допоміжним, призначеним для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку, а є вбудованим нежитловим приміщенням для використання у якості складських приміщень магазину.
Також відповідач, зазначає, що вказані факти встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 22.02.2005р., постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2005р. по справі №10/377пд за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Галатея”, м.Маріуполь до Управління міського майна Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, суб’єкта підприємницької діяльності Планкевича О.В., м.Маріуполь, третя особа –міське комунальне підприємство „Маріупольське бюро технічної інвентаризації”, м.Маріуполь, та ці рішення набрали законної чинності.
Відповідач просить залишити постанову господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
У відповідності до вимог ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні здійснювався аудіозапис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
Згідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.06.2006р. по 04.07.2006р.
Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2006 р. відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України»№ 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі № 43/279а була призначена інша колегія суддів.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Галатея”, м.Маріуполь Донецької області, звернувся з позовною заявою до відповідача, Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, про визнання недійсним свідоцтва на право власності на спірний підвал САА №316098 від 05.02.2004р., та скасування рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів про визнання власником спірного підвалу Маріупольську міську раду. Господарський суд Донецької області відмовив у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з постановою господарського суду позивач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм діючого законодавства, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду у справі №43/279а від 13.04.2006 р. відповідає вимогам норм матеріального права і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Маріупольський комітет міського майна та організація орендарів – орендного підприємства “Магазин “Галатея”, уклали договір №180 купівлі-продажу державного майна орендного підприємства “Магазин “Галатея”, розташованого за адресою: м.Маріуполь, вул.Латишева,31 з приміщенням. Орендне підприємство „Галатея” реорганізоване, та згідно п.1.1 Статуту, зареєстрованого розпорядженням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів від 11.09.1995р. №768р його правонаступником є товариство з обмеженою відповідальністю"Галатея" 03.05.1995р.
Відповідно до п. 1.1 договору №180 від 03.05.1995р. Маріупольський комітет міського майна (продавець) продав, а організація орендарів –орендного підприємства “Магазин “Галатея” (покупець) купив державне майно орендного підприємства „Магазин „Галатея”, розташоване за адресою: м.Маріуполь, вул.Латишева,31 з приміщенням. Приміщення вбудоване у житловий будинок, загальна площа – 734,1 кв. м.
Відповідно п. 1.2 договору №180 від 03.05.1995р., право власності на об’єкт приватизації перейшло до позивача на підставі наказу комітету приватизації орендного підприємства “Магазин “Галатея” шляхом викупу від 26.04.1995р. №383. Цей договір зареєстрований в Бюро технічної інвентаризації м.Маріуполя за №961 від 17.03.1999р.
Позивач посилається на те, що він є власником першого поверху будівлі, де розташований магазин, та у даній будівлі є підвал, у якому розташовані комунікації будівлі. Підвальне приміщення позивачем не приватизоване, тому що у приватизації йому було відмовлено.
Рішенням Маріупольської міської ради №588 від 27.01.2004р. був затверджений перелік об’єктів міської комунальної власності, які підлягають приватизації в першому півріччі 2004 року, до складу яких входить нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м.Маріуполь вул.Латишева, б.31.
Згідно договору №550 купівлі-продажу нежитлового приміщення від 01.03.2004р. оспорюване майно Управлінням міського майна було передано у власність суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі Планкевичу О.В. Відповідно до п. 1.1 договору суб’єкту підприємницької діяльності Планкевичу О.В. було продане підвальне приміщення (кім.2,3,8,29-36) загальною площею 262,2 кв.м., яке складає частини будинку по вул. Латишева, 31 у м.Маріуполі.
Право власності на вказане приміщення на підставі свідоцтва про право власності САА №316098 належало територіальній громаді м. Маріуполя в особі Маріупольської міської ради.
Оскільки позивачу належить на праві власності частина п’ятиповерхової житлової будівлі, в якій розташований магазин, позивач вважає, що він також є співвласником допоміжних приміщень будинку, а саме підвалу, тому відповідач не мав правових підстав для визнання за собою права власності.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Галатея”, м.Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Управління міського майна Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, суб’єкта підприємницької діяльності Планкевича О.В., м.Маріуполь, третя особа –міське комунальне підприємство „Маріупольське бюро технічної інвентаризації”, м.Маріуполь, про визнання недійсним договору купівлі-продажу №550 від 01.03.2004р. нежитлового приміщення загальною площею 262,2 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Маріуполь, вул.Латишева, б.31.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.02.2005р. по справі №10/377пд товариству з обмеженою відповідальністю „Галатея”, м.Маріуполь було відмовлено у заявленому позові в зв’язку з недоведеністю.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2005р. та Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2006р. рішення №10/377пд залишено без змін. Наведеними судовими рішеннями встановлено, що спірне нежитлове приміщення літ. А/п, розташоване за адресою: м.Маріуполь вул.. Латишева, б.31, загальною площею 262,2 кв.м. не є допоміжним, не призначено для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, а відповідно до технічного паспорту на будівлю, інвентарній справі БТІ м.Маріуполя є вбудованим нежитловим приміщенням для використання в якості складських приміщень магазину, і є самостійним об’єктом.
Відповідно до приписів ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Згідно до вимог ст. 3 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств” №2171-ХІІ від 06.03.1992 р. приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом.
Частиною першою статті 11 встановлено, що викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна". Викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію. Порядок викупу об'єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.
Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” №280/97-ВР від 21.05.1997р. виключна компетенція сільських, селищних, міських рад це прийняття рішень щодо відчуження комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
З огляду на викладене господарський суд Донецької області дійшов правильного висновку, що рішення №588 від 27.01.2004р. було прийняте відповідачем відповідно до п.30 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та є документальним підтвердженням права комунальної власності на спірне приміщення. На підставі цього рішення Маріупольської міської радою було видане свідоцтво про право власності САА №316098 від 05.02.2004р. на спірне нежитлове приміщення. Таким чином спірне майно було правомірно оформлено як комунальна власність.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З наведеного вище вбачається, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Галатея”, м.Маріуполь Донецької області, не довів у розумінні статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України свої вимоги та заперечення щодо обгрунтування позовних вимог.
З огляду на викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд підставно відмовив у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Галатея” до Маріупольської міської ради, про визнання недійсним свідоцтва на право власності на рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, постанова відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст.ст. 187, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду-
У Х В А Л И Л А:
Постанову господарського суду Донецької області від 13.04.2006 р. у справі № 43/279а ( суддя Будко Н.В. ) (з урахуванням ухвали від 17.04.2006р.) - залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Галатея”, м. Маріуполь Донецької області на постанову господарського суду Донецької області від 13.04.2006р. у справі №43/279а - залишити без задоволення.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у касаційному порядку.
Головуючий: Г.Я. Старовойтова
Судді: М.В. Калантай
Т.А. Шевкова
Надруковано: 4 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
1 –ДАГС