донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.07.2006 р. справа №7/16пд
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Калантай М.В. |
суддів | Запорощенка М.Д., Старовойтової Г.Я., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Мороз О. О. – дов. від 13.01.06., |
від відповідача: від відповідача: | Не з’явився Іванов І.Б. – дов. від 06.03.06., Криворучко В.Ж. – дов.від 06.03.06., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполь |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 11.05.2006 року |
по справі | №7/16пд |
за позовом | Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполь |
до до | Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Старт” м. Шахтарськ Маріупольського дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Облпаливо” м. Маріуполь |
про | визнання недійсним договору та стягнення на користь держави вартості вугілля в сумі 372698,80 грн. |
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.05.2006 року у справі №7/16пд (суддя Малашкевич С.А.) відмовлено у задоволенні позову Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Старт” м. Шахтарськ та Маріупольського дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Облпаливо” м. Маріуполь про визнання недійсним договору №ПК-04 від 20.03.2003 року з моменту його укладення та зобов’язання Маріупольського дочірнього підприємства ВАТ “Облпаливо” м. Маріуполь сплатити на користь держави вартість вугілля АС, АМ, АКО, отриманого за угодою, в сумі 372698,80 грн.
Рішення суду мотивоване недоведеністю та необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Позивач, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про його скасування, так як вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач, Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма “Старт” м.Шахтарськ, наданим йому правом не скористався, представника у судове засідання не направив, відзив не надав.
Відповідач, Маріупольське дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства “Облпаливо” м. Маріуполь, проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для його скасування.
Представник заявника апеляційної скарги у судовому засідання заявив клопотання про здійснення розгляду справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, мотивуючи його тим, що позивачем у справі є Державна податкова інспекція –орган виконавчої влади, наділений владними повноваженнями.
За результатами розгляду клопотання заявника скарги судом залишене без задоволення з наступних підстав. Статтею 50 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік позовів, за якими юридичні та фізичні особи, що не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами у справах за позовами суб'єктів владних повноважень. На даний час цей перелік є вичерпним, оскільки чинним законодавством не передбачено інших випадків подання суб'єктами владних повноважень адміністративних позовів до суб'єктів господарювання.
10.07.2006 року представник податкового органу надав через канцелярію суду клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, при цьому поважних причин для відкладення судового засідання ним вказано не було. Представник другого відповідача визнав за можливе продовжити розгляд справи без участі представника заявника апеляційної скарги.
За результатами розгляду вказане клопотання залишене судом без задоволення.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Приватне підприємство ВКФ “Старт” м. Шахтарськ (Постачальник) та МДП ВАТ “Облпаливо” м. Маріуполь (Замовник) 20.03.2003 року уклали договір поставки №ПК-04 (т.1, арк. 96), відповідно до умов якого Замовник купує, а Постачальник продає вугілля АС, АМ, АКО. Обсяг поставки, марка, сорт, якість, ціна продукції узгоджується сторонами та передбачається Додатком, що є невід’ємною частиною договору.
На виконання умов договору Постачальник поставив Замовнику продукцію на суму 372698,8 грн. (включаючи ПДВ –62116,47 грн.), у тому числі в рахунок погашення дебіторської заборгованості на суму 26600,00 грн. (включаючи ПДВ - 4433,33 грн.). Сплата за отриману продукцію здійснена МДП ВАТ “Облпаливо” шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП ВКФ “Старт” в сумі 346098,80 грн.
Факт виконання договору підтверджується доданими до матеріалів справи та переліченими у рішенні суду накладними, податковими накладними, актами прийому-передачі вугільної продукції, а також платіжними дорученнями. Відомості про виконання договору відображені у книзі придбання товарів (робіт, послуг) МДП ВАТ “Облпаливо” (т.2, арк. 1-23).
Таким чином, договір №ПК-04 від 20.03.2003 року виконаний сторонами у повному обсязі на суму 372698,8 грн.
Податковий орган просив вказаний договір визнати недійсним на підставі статті 49 Цивільного кодексу України 1963 року, як такий, що укладений з боку першого відповідача з метою суперечною інтересам держави та суспільства.
Позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що Приватне підприємство ВКФ “Старт” м. Шахтарськ, укладаючи спірну угоду, діяло з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства. Остання, на думку заявника скарги, полягала в ухиленні зазначеного підприємства від сплати податків за фінансовими наслідками господарських операцій, здійснених на підставі вказаного договору поставки. При цьому податкова служба послалася на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12.07.2005 року у справі №2-3189, яким визнано недійсною державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтво №04053074 Ю 0010205 про державну реєстрацію Приватного підприємства ВКФ “Старт” м. Шахтарськ з моменту його реєстрації. Припинено юридичну особу ПП ВКФ “Старт” з дати внесення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України запису про державну реєстрацію. Визнано недійсними свідоцтво ПП ВКФ “Старт” платника ПДВ №06800013 від 31.03.2003 року з моменту його видачі, видані від імені цього підприємства документи податкового та бухгалтерського обліку.
Із наявної у справі копії рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12.07.2005 року (вступило в законну силу 13.08.2005 року) вбачається, що керівник підприємства Артозей О.В, не займався підприємницькою діяльністю і не мав наміру нею займатись. Приватне підприємство зареєстроване всупереч його намірам. Факти щодо надання ПП ВКФ “Старт” м. Шахтарськ податкової звітності за податкові періоди, в яких були здійснені господарські операції на виконання оспорюваного договору поставки, та приховування від оподаткування фінансових показників за наслідками цих операцій судом в зазначеному рішенні не встановлені.
Таким чином, в силу частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду в цивільній справі, яке вступило в законну силу, є обов'язковим для господарського суду щодо встановлених ним обставин, які мають значення у господарській справі, з огляду на зазначене не має законних підстав вважати встановленими факти ненадання ПП ВКФ “Старт” м. Шахтарськ податкової звітності та несплати податків за фінансовими результатами виконання оспорюваного договору без встановлення цих фактів в судовому процесі.
В матеріалах справи наявна копія Акту Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.05.2004 року №129/23-1-32299531 (т.1. арк.9) про результати планової документальної перевірки дотримання ПП ВКФ “Старт” м. Шахтарськ вимог податкового законодавства та інших законодавчих актів, контроль за якими покладено на органи ДПС за період з 01.03.2003 року по 01.03.2004 року. Із даного акту вбачається, що підприємство звітувало до Шахтарської ОДПІ в період з 01.01.2003 року по 31.12.2004 року, що також підтверджується копією відповіді Шахтарської ОДПІ від 25.10.2005 року №1170/7/23-113 на запит Начальника ГВПМ ДПІ у м. Маріуполі №17354/8/26-113 від 24.10.2005 року (т.1, арк.21).
Із наявної у справі копії акта Шахтарської ОДПІ від 12.10.2005 року №15/16-113-4 про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП ВКФ “Старт” м. Шахтарськ вбачається, що вказане підприємство не подає податкову звітність з квітня 2005 року, тоді як операції з поставки мали місце протягом 2003-2004 років. В цьому ж акті зафіксовано відсутність податкової заборгованості підприємства.
Беручи до уваги викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що за змістом статті 49 Цивільного кодексу УРСР1963 року, зазначеної позивачем як матеріально-правова підстава позову, недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від виконання угоди –обома сторонами чи однією. Наявність умислу та обставини щодо виконання угоди, стосовно дійсності якої виник спір, входять до предмету доказування в судовому процесі. Позивачем не доведений факт порушення сторонами угоди конституційного обов'язку сплачувати податки, встановлені законом, за результатами господарської діяльності в цілому та конкретної цивільно-правової угоди,
Крім того, як правомірно вказано судом першої інстанції позовні вимоги ґрунтуються на нормах Цивільного кодексу УРСР 1963 року, зокрема статті 49 цього Кодексу. Обґрунтовуються і доводяться позивачем саме обставини, які на думку позивача можуть бути підставами для визнання недійсною угоди саме за нормами зазначеної статті.
Відповідно до пункті 1, 2 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року, цей кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. З цієї ж дати втрачає чинність Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 р.
Із наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що спірний договір від 20.03.2003 року №ПК-04 укладався до набуття чинності новим Цивільним кодексом України, але правовідносини по ньому продовжували існувати, виходячи з документів (податкових накладних, платіжних доручень тощо), до червня 2005 року, тобто вже після набуття чинності новим Цивільним кодексом України.
Отже, до таких правовідносин не можуть застосовуватися норми Цивільного кодексу УРСР (редакції 1963 р.) і посилання у позові на такі норми помилкові, а вимоги про визнання, за такими нормами, недійсною оспорювану угоду не підлягають задоволенню.
Заявник апеляційної скарги також посилався на те, що згідно з реєстраційними документами ПП ВКФ “Старт” м. Шахтарськ зареєстроване виконкомом Шахтарської міської ради 26.03.2003 року, тобто пізніше дати укладання спірного договору поставки від 20.03.2003 року №ПК-04 та на те, що відповідно до Статуту цього підприємства, його власником є Артозей О.В., а Флорескул О.О., який уклав спірний договір від імені ПП ВКФ “Старт” м. Шахтарськ, згідно з установчими та реєстраційними документами підприємства, не вказаний як посадова особа імені ПП ВКФ “Старт” м. Шахтарськ.
Наведені посилання скаржника судом до уваги не приймаються, оскільки статтею 241 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на рішення господарського суду Донецької області від 11.05.2006 року у справі №7/16пд залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 11.05.2006 року у справі №7/16пд залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий Калантай М.В.
Судді: Запорощенко М.Д.
Старовойтова Г.Я.
Надруковано 7 примірників:
1 – у справу; 3 –сторонам у справі;
2 –ДАГС; 1 –ГС Донецької обл.