АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/5088/14 Головуючий 1 інст. - Срокіна І.І.

Справа № 2-196/11 Доповідач - Макаров Г.О.

Категорія: право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Макарова Г.О.

суддів: - Кіся П.В., Кружиліної О.А.,

при секретарі: - Старіковій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 травня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: адміністрація Жовтневого району Харківської міської ради про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради про визнання права власності та скасування рішень райвиконкому, -

ВСТАНОВИЛА:

20 грудня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Харкова за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: адміністрація Жовтневого району Харківської міської ради про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради про визнання права власності та скасування рішень райвиконкому від 03 жовтня 2011 року, яким позов ОСОБА_5 задоволено, а зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково. ОСОБА_4 просить переглянути вказане рішення за нововиявленими обставинами, з підстав передбачених п.1 ч. 1, ч. 2 ст. 361 Цивільного процесуального кодексу України, скасувати його і визнати ОСОБА_4 власником приміщень 1, 1, 2, 3 площею 10 кв. м. згідно заповіту. Нововиявленими обставинами вважає висновок судової-технічної експертизи № 25 від 27 листопада 2012 року, який суперечить попередньому висновку судової технічної експертизи № 679 від 27 серпня 2007 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 травня 2014 року заява ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Харкова віл 03 жовтня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: адміністрація Жовтневого району Харківської міської ради про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради про визнання права власності та скасування рішень райвиконкому, залишена без задоволення.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду від 21 травня 2014 року ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 21 травня 2014 року та направити справу на розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Заслухавши доповідача, доводи апелянта, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право: постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Відповідно до ч.1 ст.361 Цивільного процесуального кодексу України, рішення чи ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті судом за нововиявленими обставинами.

При цьому заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п.1. ч.2 ст. 362 Цивільного процесуального кодексу України, - істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які послався відповідач у своїй заяві не можуть вплинути на висновки суду щодо прав та обов'язків сторін, які брали участь у справі, та вони не є нововиявленими, оскільки інформацію, на яку посилався заявник в обґрунтування своїх вимог, він мав можливість отримати під час розгляду справи.

Такі висновки суду є правильними, з огляду на наступне.

Згідно п. 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч. 2 ст. 361 ЦПК України). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішення, що переглядається.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам діючого законодавства.

П. 6 Постанови Пленуму визначає, що при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 361 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст. ст. 362, 364 ЦПК України. Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 361 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 361 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

В п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами № 4 від 30.03.2012 року, зазначено, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, судам слід розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. При цьому судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм, випливає, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Оцінюючи доводи апелянта, судова колегія вважає, що ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме висновок судової-технічної експертизи № 25 від 27 листопада 2012 року, який суперечить попередньому висновку судової технічної експертизи № 679 від 27 серпня 2007 року, не можна вважати нововиявленими в розумінні п.1. ч.2 ст. 362 ЦПК України, оскільки за своєю правовою природою це є лише новими доказами, зміст яких покладається в обґрунтування заперечень відповідача на вказаний позов.

Таким чином, посилання заявника на нововиявлені обставини судом правильно оцінено критично, що дані обставини не є нововиявленими, оскільки жодним чином не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час ухвалення рішення по суті спору. А тому, враховуючи предмет та підстави позову, встановлені судом обставини та визначені відповідно до них правовідносини, норми матеріального права які ці правовідносини регулюють і були застосовані судом при вирішенні даного спору, та зважаючи на те, що докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини заявником не надані, а нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, вони зводяться до суб'єктивного тлумачення апелянтом правових норм, які регулюють виникле питання.

Судова колегія вважає, що вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, тому підстав для її скасування з мотивів, наведених у скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 травня 2014 року - відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - Судді колегії -