АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 551/295/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/3024/14 Головуючий у 1-й інстанції Сиволап Д. С.

Доповідач Карпушин Г. Л.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Винниченка Ю.М., Корнієнка В.І., при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 27 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 27 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за первісним позовом про поділ спільного майна подружжя - задоволено в повному обсязі.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, який згідно технічного паспорту, виготовленого 13 лютого 2008 року приватним підприємством «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор», інвентарний №2765, реєстраційний №33088212, розташований на земельній ділянці площею 1200 кв. м. та складається із: чотирикімнатного житлового будинку 2008 року побудови, загальною площею, 95,4 кв.м., житловою площею 50,9 кв.м. (літер А-1); вбиральні 2008 року побудови (літер б).

В порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнано за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Сагайдак Шишацького району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 паспорт НОМЕР_4 виданий Шишацьким РВ УМВС 18 квітня 1997 року, ІПН НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Ваці Полтавського району Полтавської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_5, виданий Шишацьким РС УДМС 13 лютого 2014 року, ІПН НОМЕР_1 судові витрати за первісним позовом на загальну суму 2247 (дві тисячі двісті сорок сім) грн. 10 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та за зустрічними позовом про поділ спільного майна подружжя - задоволено частково.

В порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя залишено у власності ОСОБА_2 люстру скляну вартістю 1780,00 грн. та персональний комп'ютер вартістю 4962,19 грн., який складається з LCD монітору «Samsung 2240» діагональ 22 дюйми, системного блоку «Bravo», клавіатури та миші.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості вищевказаного майна, яке підлягає поділу у сумі 3371 (три тисячі триста сімдесят одна) грн. 10 коп., судові витрати за зустрічним позовом на загальну суму 147 (сто сорок сім) грн. 13 коп., а всього стягнути 3518 (три тисячі п'ятсот вісімнадцять) грн. 23 коп.

В задоволенні інших позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.

З рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та подав на нього апеляційну скаргу в якій прохає рішення суду першої інстанції змінити в частині поділу майна, що є об'єктом сумісної власності подружжя та визнати за ОСОБА_2 частку від ринкової вартості домоволодіння та ринкової власності проведених в ньому поліпшень нерухомого майна з урахуванням рівності прав на дані поліпшення в об'ємі 7/25. Апелянт вважає, що рішення суду в цій частині винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається зокрема на те, що місцевим судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Судове засідання проводилося за участі сторін та їх представників.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що 03 січня 2006 року відповідач ОСОБА_1 придбав за 5200 грн. (еквівалент 1000 доларів США) у гр. ОСОБА_3 незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1. Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 23 січня 2006 року зазначений договір купівлі-продажу визнаний таким, що відбувся, та визнано право власності за ОСОБА_1 на незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1 (а.с.9).

З 03 червня 2006 року по 10 лютого 2014 року відповідач ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 5-6).

Внаслідок спільних фінансових та трудових затрат сторін, здійснених у період шлюбу, вказана будова була закінчена будівництвом та здана в експлуатацію, у 2011 році на ім'я відповідача було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №72 ринкова вартість домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 з поліпшеннями складає 250139 грн. Ринкова вартість поліпшень та ремонтно-будівельних робіт проведених у період з березня 2007 року по 10 лютого 2014 року складає 139621 грн. Ринкова вартість даного домоволодіння, без врахування поліпшень та ремонтно-будівельних робіт проведених у період з березня 2007 року по 10 лютого 2014 року, складає 108661 грн. Частка ОСОБА_2 з урахуванням ринкової вартості домоволодіння та ринкової вартості проведених в ньому поліпшень з урахуванням рівності прав на дані поліпшення складає 7/25.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині поділу житлового будинку, місцевий суд виходив з положень ч.1 ч.2 ст. 70 СК України, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними та при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення. А тому, прийшов до висновку що єдиним можливим шляхом поділу спільного майна подружжя є визнання за позивачем права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та залишення даного об'єкта нерухомості у спільній частковій власності сторін, оскільки наведена у експертному висновку частка ОСОБА_2 у спірному домоволодінні у розмірі 7/25 не відповідає фактичним обставинам справи та на думку суду є значно більшою.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів в цілому погоджується з прийнятим рішенням щодо визнання домоволодіння спільним майном подружжя, проте вважає, що місцевим судом неправильно застосовано положення ст.ст. 62, 70 СК України і зроблено неправильні висновки по зібраним доказам, що привело до необґрунтованих висновків суду в частині розміру визначених часток сторін в спільному майні.

Згідно ч.1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Зміст наведених положень закону, вказує на те, що суд може визнати майно дружини (чоловіка) об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо воно за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат другого з подружжя, але при визначені часток подружжя в даному майні враховується вартість майна, що належало одному із подружжя в порядку ст. 57 СК України. Рівність часток подружжя у даному випадку застосовується лише до вартості майна, яка істотно збільшилася внаслідок умов, передбачених цим законом.

Таким чином висновки суду, про необхідність застосування для врегулювання спірних правовідносин, положень ст. 70 СК України, є неправильними, оскільки вони застосовуються лише до майна, яке набуто сторонами у шлюбі, як наслідок спільних трудових чи грошових затрат, без використання майна, що є особистою приватною власністю одного із подружжя.

Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з'ясуванню шляхом порівняння, станом на час вирішення спору, вартості об'єкту в стані, що існував до поліпшення, та його вартості після поліпшення.

При визначені вартості спірного майна сторін, яка істотно збільшилася внаслідок спільних трудових чи грошових затрат останніх, місцевий суд, дійшов до необґрунтованого висновку про неможливість застосування для цього висновків проведеної експертизи в частині визначення вартості даного домоволодіння без поліпшень. Доводи суду першої інстанції, що для визначення вартості домоволодіння без поліпшень, необхідно виходити з розміру коштів, які відповідач заплатив за придбання об'єкту незавершеного будівництва за договором купівлі-продажу, є неправильними, оскільки ціна майна за договором, вказує лише на досягнуті домовленості з цих питань між продавцем та покупцем, та не завжди відповідає реальній вартості майна, яке відчужується.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд безпідставно не взяв до уваги висновок експерта та прийшов до помилкових висновків визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. За таких обставин, рішення суду в цій частині підлягає зміні визнавши за ОСОБА_2, право власності на 7/25 частини житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, що знаходиться за вищевказаною адресою.

В іншій частині судове рішення, приймаючи до увагу межі апеляційної скарги, позицію сторін по справі, підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та зміни рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 27 серпня 2014 року.

Керуючись ст.ст.303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 27 серпня 2014 року - змінити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 право власності на 7/25 частини житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Г.Л. Карпушин