Справа № 755/21714/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Бурячек О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

у с т а н о в и в :

18.08.2014 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Позовні вимоги мотивовано тим, що спільне життя з відповідачем не склалось у зв'язку з постійними конфліктами та сварками, сторони разом не проживають, спільного бюджету не мають, подружні стосунки не підтримують, тому позивачка просить розірвати укладений між нею та відповідачем шлюб. Крім того, з посиланням на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання їх неповнолітньої дитини, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно.

Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві і просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що повністю визнає позов в частині розірвання шлюбу, а стосовно розміру аліментів зазначає, що наведена позивачкою сума є занадто великою, оскільки офіційно відповідач не працює, має дохід у розмірі 1500,00 грн., а також іноді отримує проценти за фотографії, оскільки працює фотографом. За наведених обставин відповідач просить зменшити розмір аліментних виплат.

Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до частково задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з вимогами ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що сторони у справі перебувають в зареєстрованому шлюбі з 13.10.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим Лівобережним відділом реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №1866 (а.с. 6).

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 5).

Сторони разом не проживають, спільне господарство не ведеться, спільного бюджету не мають, шлюбні відносини між сторонами припинені.

Згідно ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При розгляді справи про розірвання шлюбу судом було всебічно досліджено мотиви розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Сторони не проживають разом та спільним побутом не пов'язані.

Згідно з ст. ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Суд дійшов висновку, що причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти цього, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають. За таких умов подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та моральним засадам суспільства.

Стосовно вимог про стягнення аліментів, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За нормою ч.1 ст. 184 СК України стягнення аліментів у твердій грошовій сумі можливе у разі, якщо платник має нерегулярний, мінливий дохід, частину якого отримує в натурі.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У своєму позові позивачка просить стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. до досягнення донькою 23-х років. Суд вважає необґрунтованим заявлений позивачкою розмір аліментів та з урахуванням розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також з огляду на рівність прав та обов'язків батьків щодо їх дитини вважає за необхідне зменшити розмір щомісячних платежів до 750,00 грн. Також законодавчо необґрунтованою є вимога про стягнення аліментів до 23-х річного віку, оскільки в даному випадку аліменти можуть стягуватись лише до повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 367 ЦПК України, ст.ст. 3, 21, 24, 104, 105, 110, 112-114, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 13.10.2006 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №1866.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 18.08.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення в частині стягнення суми платежу в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя -