ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
Іменем України
"14" січня 2009 р. | справа № 5020-4/125-1/060 |
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Алсуф’єва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом Севастопольської міської Ради
(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)
до товариства з обмеженою відповідальністю „В.А.Л.”
(вул. Годлевського, 16-3, м. Севастополь, 99011),
про розірвання договору оренди земельної ділянки
за участю представників сторін:
позивача –Веремчук М.А., представника за довіреністю №03-15/1696 від 21.04.2008, №03-15/35 від 09.01.2009;
відповідача –Ситтера М.В., директора, наказ №5 від 21.04.2008;
Степанової Н.М., представника за довіреністю б/н від 01.12.2008.
09.04.2008 Севастопольська міська Рада (далі –Позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “В.А.Л.” (далі –Відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.04.2008 позов задоволений повністю. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.05.2008 це рішення скасовано, прийнято нове рішення –у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2008 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.05.2008 скасована, а рішення господарського суду міста Севастополя від 21.04.2008 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 28.10.2008 постанова Вищого господарського суду України від 15.07.2008, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.05.2008, рішення господарського суду міста Севастополя від 21.04.2008 скасовані, справа направлена на новий розгляд.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки, обґрунтовуючи тим, що Відповідачем земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням, оскільки у порушення строку здачі закінченого будівництвом об’єкта містобудування, передбаченого підпунктом „з” пункту 3.2.2 Договору (до 01.05.2007), готельний комплекс не побудовано /а.с. 8-12 т.2/.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях від 29.12.2008 /а.с.28-30 т.2/.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Севастопольської міської Ради №995 від 18.12.2001 Відповідачу було передано в оренду строком до 01.01.2027 земельну ділянку площею 0,4 га по вул. Катерній (бухта Карантинна) у місті Севастополі (далі – Земельна ділянка) для будівництва готельного комплексу з віднесенням цих земель до земель населених пунктів, наданих для іншої комерційної діяльності згідно з пунктом 1.11.6 Українського класифікатора цільового використання землі.
На виконання цього рішення 11 квітня 2002 року між Позивачем (орендодавець) та Відповідачем (орендар) був укладений договір оренди зазначеної Земельної ділянки, строк дії якого встановлений до 01.01.2027 (пункт 1.5) (далі –Договір).
Відповідно до пункту 1.4 Договору Земельна ділянка передана в оренду з метою будівництва готельного комплексу.
Пунктом 3.2.2 Договору визначені обов’язки орендаря (Відповідача):
а) дотримуватися плану зовнішніх меж тимчасового землекористування;
б) виконувати обов’язки відповідно до умов Договору, Земельного кодексу України та Плану зовнішніх меж тимчасового землекористування;
в) використовувати земельну ділянку сурово за цільовим призначенням;
г) своєчасно вносити орендну плату відповідно до розділу 2 Договору та щороку до 15 лютого надавати орендодавцеві довідку про платежі по орендній платі за минулий рік, завірену податковою інспекцією;
д) не вчиняти дій, що призводять до погіршення якості землі;
є) здійснювати реконструкцію та будівництво на орендованій земельній ділянці відповідно до пункту 1.4 Договору, відповідно до проектної документації, яка пройшла комплексну державну експертизу та затверджена Управлінням архітектури та містобудування, та дозволом на здійснення будівельних робіт Інспекції архітектурно-будівельного контролю;
ж) забезпечити утримання території, будівель, приміщень у належному технічному, протипожежному стані;
з) задати в експлуатацію закінчений будівництвом готельний комплекс державній приймальній комісії в нормативний термін, що встановлений проектом будівництва, але не пізніше 01.05.2007.
Позивач звернувся з позовом про розірвання Договору, керуючись положеннями Земельного кодексу України (стаття 143), Цивільного кодексу України (стаття 651), Закону України “Про оренду землі” (статті 25, 32) та Договору.
Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірвано на вимогу однієї із сторін достроково з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статті 188 Господарського кодексу України.
Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України. розірвання господарських договорів допускається лише за згодою, сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.
Таким чином, підставою для розірвання Договору в судовому порядку може бути істотне порушення умов договору однією із сторін, в даному випадку, як стверджує Позивач, невиконання Відповідачем обов'язку, визначеного підпунктом “з” пункту 3.2.2 Договору.
Як вбачається зі змісту Договору Відповідач прийняв Земельну ділянку з метою будівництва готельного комплексу (пункт 1.4) та зобов’язувався використовувати її сурово за цільовим призначенням (підпункт “в” пункту 3.2.2).
Відповідно до підпункту “з” пункту 3.2.2 Договору на Відповідача покладений обов’язок здати в експлуатацію закінчений будівництвом готельний комплекс державній приймальній комісії в нормативний термін, що встановлений проектом будівництва, але не пізніше 01.05.2007.
Згідно з підпунктом “з” пункту 3.2.2 та підпунктом “д” пункту 3.1.1 Договору нормативний термін будівництва –це термін, що встановлений проектом будівництва готельного комплексу.
Судом встановлено, що нормативний термін будівництва готельного комплексу (корпус ІІ) за первинним проектом будівництва „Готельний комплекс по вул. Катерній м. Севастополя” складає 2 року /а.с. 71 т.2/.
02.08.2005 Відповідачем отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт №251/661 /а.с. 21 т.1/ зі строком дії до 31.12.2005.
Відповідно до письмових пояснень Інспекції архітектурно-будівельного контролю в м. Севастополі (лист за вих.№02 від 13.01.2009 /а.с.54-55 т.2/) причиною встановлення такого нетривалого строку для будівництва було те, що Севастопольською міською радою (Позивачем) планувався до затвердження новий Генеральний план міста Севастополя. Крім того, Інспекція архітектурно-будівельного контролю в м. Севастополі повідомила, що при зверненні Відповідача у 2006 році з метою отримання нового дозволу на виконання будівельних робіт до відома його директора було доведено, що в районі Земельної ділянки планується висотна забудова, та рекомендовано розробити новий проект, що передбачає будівництво готельного комплексу висотністю не менш 10 поверхів, та не отримувати нового дозволу до затвердження такого проекту.
Починаючи з 2006 року, будівельно-монтажні роботи Відповідачем були зупинені та почата переробка проектної документації.
Згідно з протоколом №1 засідання містобудівництва Ради при головному архітекторі міста від 31.01.2007 рекомендовано новий варіант готельного комплексу (виписка з протоколу /а.с.70 т.2/).
21.04.2008 Відповідачем отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт №160 від 21.04.2008 /а.с.39 т.2/ зі строком дії до 30.11.2008, виданий на виконання будівельних робіт з перекладання існуючих і прокладення нових інженерних мереж, огородження будівельного майданчика, з будівництва готельного комплексу по вул. Катерна, корпус 1.
Відповідно до підпункту “є” пункту 3.2.2 Договору Відповідач зобов’язаний здійснювати реконструкцію та будівництво на орендованій земельній ділянці відповідно до проектної документації, яка пройшла комплексну державну експертизу та затверджена Управлінням архітектури та містобудування, та дозволом на здійснення будівельних робіт Інспекції архітектурно-будівельного контролю.
Через наявність зазначених вище причин здійснення Відповідачем будівництва на Земельній ділянці було неможливим, оскільки будівництво без дотримання вимог підпункту “є” пункту 3.2.2 Договору, заборонено чинним законодавством.
Зазначене стало перешкодою для будівництва та здачі в експлуатацію закінченого будівництвом готельного комплексу державній приймальній комісії до 01.05.2007.
Тобто, дослідженні обставини свідчать про відсутність вини Відповідача у порушенні покладеного на нього обов’язку щодо своєчасного будівництва та здачі в експлуатацію у встановлений строк готельного комплексу.
Щодо істотності порушення вимог Договору Відповідачем слід зазначити наступне.
На думку Позивача, шкода завдана йому в зв’язку з невиконанням Відповідачем покладеного на нього обов’язку щодо здачі об’єкту будівництва у встановлений договором граничний строк полягає у порушенні права на ефективне використання земельної ділянки та отримання екологічного, соціального ефекту /а.с. 41 т.2/.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 651 ЦК України істотним є порушення, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.
Зі змісту Договору вбачається, що його метою для Позивача є отримання орендної плати. Відповідно до наданих Відповідачем доказів обов’язок зі сплати орендної плати ним виконується, що не оспорюється Позивачем.
Таким чином, не може бути визнано істотним порушенням умов Договору порушення, які визначені Позивачем.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя В.В. Алсуф`єв
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 19.01.2009.