а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2009 р. Справа № 2-а-14493/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
прокуратури: не з'явився
позивача : Бондаренко В.М.
відповідача : Завадський Л.Ф.
розглянувши матеріали справи
за позовом: прокурора Барського району Вінницької області в інтересах держави - Пенсійного фонду України в особі управління Пенсійного фонду України у Барському районі
до: Акціонерного товариства закритого типу Барське міжгосподарське підприємство "Райагропроменерго"
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
Прокурором Барського району Вінницької області в інтересах держави –Пенсійного фонду України в особі управління Пенсійного фонду України у Барському районі заявлено позов до акціонерного товариства закритого типу Барське міжгосподарське підприємство “Райаргопроменерго”про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що АТЗТ Барське міжгосподарське підприємство “Райаргопроменерго” створило борг зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду, що є цільовим загальнообов’язковим платежем. Даний борг був визначений на підставі розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, поданих відповідачем за період із серпня 2005 року по жовтень 2008 року і рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №165 від 21.11.2005 року, №33 від 03.03.2008 року.
Однак, відповідач коштів в добровільному порядку не сплатив, а тому прокурор Барського району в особі управління Пенсійного фонду України у Барському районі звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення заборгованості в загальній сумі 7551,19 гривень.
Представник прокуратури в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, хоча про день та час слухання справи був повідомлений вчасно та належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що із визначеною сумою страхових внесків в розмірі 6996,92 гривень погоджується. Проте товариство заперечує проти застосованих до нього фінансових санкцій та нарахованої пені рішеннями №165 від 21.11.2005 року та №33 від 03.03.2008 року. Крім того, зауважив, що підприємством частково погашається заборгованість зі сплати страхових внесків.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Згідно положень ч. 2 ст. 5 Закон №1058- IV, виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Статтею 15 вищевказаного Закону передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, АТЗТ Барське міжгосподарське підприємство “Райаргопроменерго”зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області.
Пунктом 6 ч.2 ст.17 Закону України №1058-1У та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663 передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.
Однак, в порушення вищевказаних положень, відповідач не своєчасно сплачував страхові внески, відповідно до чого створив борг в сумі 6996,92 гривень. Даний борг був визначений на підставі розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, поданих відповідачем за період із серпня 2005 року по жовтень 2008 року.
Під час розгляду справи судом враховано довідку управління Пенсійного фонду України у Барському районі (а.с.9), якою підтверджується проведення відповідачем розрахунків перед Пенсійним фондом України в сумі 3186,39 гривень за період з 01.09.2005 року по 08.12.2008 року. З пояснень представника позивача вбачається, що згідно картки особового рахунку за АТЗТ “Райагропроменерго”рахується переплата по страховим внескам в сумі 19,72 гривень.
Таким чином, враховуючи викладене, а також визнання відповідачем несплаченого розміру страхових внесків в сумі 6996,92 гривень, суд прийшов до висновку, що даний позов підлягає задоволенню в сумі 3790,81 гривень.
Крім того, управлінням Пенсійного фонду України у Барському районі 21.11.2005 року було винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за №165 та 03.03.2008 року рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за №33.
Ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачає, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, п. 2 ч. 9 ст. 106 вищезгаданого Закону передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно несплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно ч. 13. ст. 106 Закону №1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Тобто, при нарахуванні штрафу та пені управління Пенсійного фонду має зазначити в рішенні суму зобов'язання; конкретні процентні ставки і конкретну кількість днів прострочення оплати.
Крім того, відповідно до п.п. 9.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663, фінансові санкції, зазначені у підпунктах 9.3.2.-9.3.7 пункту 9.3 Інструкції, застосовуються органами Пенсійного фонду України до страхувальників, визначених пунктами 2.1.1-2.1.5 пункту 2.1 згаданої Інструкції.
П. 9.3.2. Інструкції визначає, що рішення про застосування штрафів, зазначених у даному підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
В порушення вищезазначених правових норм у рішеннях №165 від 21.11.2005 року та №33 від 03.03.2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, не зазначено конкретної процентної ставки, що застосовується для розрахунку фінансової санкції в даному базовому періоді, не вказано період, за який застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня, а також не зазначено конкретну кількість днів прострочення оплати.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що рішення управління Пенсійного фонду України у Барському районі прийняті з порушенням вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, а тому застосовані вказаними рішеннями фінансові санкції та пеня в загальній сумі 3641,08 гривень не підлягають задоволенню.
В силу ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державна пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. З ст. 106 вищевказаного Закону, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Згідно встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, а також пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, а саме стягнувши з АТЗТ Барське міжгосподарське підприємство “Райаргопроменерго”борг в сумі 3790,81 гривень.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу Барське міжгосподарське підприємство "Райагропроменерго на користь управління Пенсійного фонду України у Барському районі борг в сумі 3790,81 гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 26.01.09
Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна
Станом на 26.01.2009 року постанова не набула чинності
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: