Справа № 11-253 2008 р. Головуюча у 1 інстанції Побережний В.Й.
Категорія ст.121 ч.1,309 ч.2 КК України Суддя-доповідач Михайловський В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 квітня 2008 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді: Мельничук Н.М.
суддів Михайловського В.І.,
Гузовського О.Г.
з участю прокурора Селюченко І.І.
потерпілого ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 3 грудня 2007 року,
ВСТАНОВИВ:
Цим вироком
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 громадянин України, не судимий відповідно до вимог ст. 89 КК України,
засуджений: за ст.121 ч.1 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі; за
ст.309 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого
покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_2. покарання -
5 (п'ять) років позбавлення волі.
Строк вдбування покарання засудженому ОСОБА_2. визначено
рахувати з 8 травня 2007 року.
Стягнуто з засудженого: на користь потерпілого ОСОБА_1 1076,74
грн. матеріальної та 10.000 грн моральної шкоди, а також на користь НДЕКЦ
УМВС України в Житомирській області 237.60 грн. витрат за проведення
судових експертиз.
2
Долю речових доказв вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Згідно змісту вироку суду ОСОБА_2 29.04.2007 року близько 16 годин 30 хвилин у стані алкогольного сп'яніння біля будинку №10 по вул. Київське Шосе у м.Житомирі під час виниклого конфлікту умисно наніс потерпілому ОСОБА_1. два удари розкладним побутовим ножем в область тулуба, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани лівої поперекової ділянки з ушкодженням косого м'язу живота та проникаючої колото-різаної рани передньої черевної стінки, раневий канал якої проходить спереду назад, проникає у черевну порожнину з випадінням великого сальника та пораненням правої долі печінки з розвитком внутрішньочеревної кровотечі та гемоперитонеумом (наявність вільної крові в черевній порожнині об'ємом 300 мл), які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя потерпілого в момент заподіяння. Після вчинення вказаного злочину ОСОБА_2 з місця пригоди зник.
Крім цього, ОСОБА_2 3.05.2007 року близько 17 години біля будинку АДРЕСА_2 шляхом купівлі у невстановленої органами досудового слідства особи, незаконно, без мети збуту придбав наркотичний засіб: опій ацетильований вагою 0,405 грамів сухої речовини, який незаконно зберігав при собі без мети збуту та переніс до кафе «Київське» що по вул.Київській,39 у м.Житомир, де був затриманий працівниками міліції.
Повтрно 5.05.2007 року близько 21і години ОСОБА_2 на розі вул. Максютова та проспекту Миру у м.Житомирі шляхом купівлі за 100 грн. у невстановленої слідством особи, незаконно, без мети збуту придбав наркотичний засіб опій ацетильований вагою 0,135 грамів сухої речовини, який незаконно, зберігаючи при собі, переніс до будинку АДРЕСА_1
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 3.12.2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В обгрунтування апеляції засуджений посилається на ті обставини, що вирок суду є незаконним, оскільки є неповнота досудового та судового слідства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Засуджений вважає неправильною кваліфікацією його дій за ст.121 ч.1 КК України, а також надто завищеним розмір стягнення заподіяної моральної шкоди - 10.000 гривень на користь потерпілого.
Під час судового слідства свідки не могли вказати на те як і яким чином ОСОБА_1. отримав ушкодження. Також не враховано, що потерпілий сам знаходився у стані алкогольного сп'яніння та спровокував виниклий конфлікт.
Апелянт також вважає, що наявність у потерпілого психологічної травми нічим не підтверджена, а стягнення моральної шкоди у розмірі 10.000 гривень є нереальним, у зв'язку з соціальною незахищеністю його сім'ї та значним строком призначеного покарання.
3
Також засуджений ОСОБА_2 надав зміни до апеляційної скарги, в яких вважає необ'єктивним вирок суду, оскільки не були враховані такі пом'якшуючі обставини, як явка з повинною, активна участь у розкритті злочину, каяття та визнання своєї вини перед суспільством, а також готовність понести справедливе покарання.
Суд не врахував, що ОСОБА_2 має малолітнього сина 2003 року народження та дружину, які є потерпілими внаслідок аварії на ЧАЕС. Залишені поза увагою і ті обставини, що засуджений має захворювання печінки, яке стрімко прогресує, а його сім'я знаходиться на межі бідності. Засуджений ОСОБА_2 вважає повне відшкодування моральної шкоди неможливим, оскільки він не зможе належним чином забезпечити свою сім'ю.
Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію з наданими змінами, потерпілого ОСОБА_1, який заперечував проти апеляції засудженого, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 з внесеними змінами задоволенню не підлягають.
Вина засудженого ОСОБА_2 в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_1. та у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому повторно підтверджена зібраними органами досудового слідства та дослідженими судом доказами: показами потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., протоколами: пред'явлення осіб для впізнання, огляду речових доказів, відтворення обстановки та обставин події від 10.05.2007 року, огляду місця пригоди, речових доказів від 12.05.2007 року, висновками судово-медичної та судово-криміналістичної експертизи за №№959, 95-МЯК відповідно від 26.06. та 26.07.2007 року, показами свідків ОСОБА_9. та ОСОБА_10., протоколами: огляду місця пригоди від 3.05.2007 року та 5.05.2007 року, огляду речових доказів від 12.05.2007 року, висновками судово-медичної та судово-хімічних експертиз за №№859, 2/506, 2/507 від 11.06.2007 року, висновком судово-наркологічної експертизи №Д-316 від 5.06.2007 року.
Дії ОСОБА_2 за ст.ст.121 ч.1, 309 ч.2 КК України кваліфіковано
вірно.
Покарання засудженому ОСОБА_2. призначено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого та обставин справи, передбачених змістом статей 66,67 КК України.
Судом враховано, що ОСОБА_2 вчинив середньої тяжкості та тяжкий злочини у стані алкогольного сп'янння;
як особа ОСОБА_2 не судимий відповідно до ст.89 КК України, на момент вчинення злочинів ніде не працював та не займався суспільно-корисною працею, що характеризує його з негативної сторони.
4
Саме з урахуванням наведених даних та обставин справи, суд першої інстанції й визначив засудженому ОСОБА_2. покарання у мінімальних межах, передбачених санкцією кримінального закону, обгрунтовано застосувавши вимоги ч.1 ст.70 КК України.
Апеляційний суд вважає безпідставним посилання засудженого ОСОБА_2 на визначення вироком суду надто великого розміру моральних збитків - 10.000 гривень, оскільки зібрані по справі докази вказують на те, що злочинними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1. 29.04.2007 року було заподіяно тяжкі тлесні ушкодження, які потягли тривалий розлад здоров'я та були небезпечними для життя потерпілого в момент заподіяння. Сам потерпілий ОСОБА_1. тривалий час перебував у лікарні, у зв'язку з пошкодженням життєво важливого органа - печінки, а також і інших органів, зазнав тривалих фізичних та моральних страждань.
А тому, враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції щодо визначення розміру заподіяної потерпілому моральної шкоди є достатньо обгрунтованими та належним чином мотивованими.
Посилання засудженого ОСОБА_2 на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи спростовуються наданими та дослідженими у судовому засіданні доказами, достовірність яких будь-яких сумнівів не викликає.
З урахуванням вищенаведеного, а також і тих пом'якшуючих обставин, на які додатково посилається засуджений у письмових змінах до апеляції., апеляційний суд не вбачає підстав для пом'якшення покарання, виначеного судом першої інстанції.
Не можуть бути прийнятими до уваги й посилання засудженого ОСОБА_2 на неповноту протоколу судового засідання, оскільки вони викладені у доповненнях до апеляції поза межами строків, передбачених вимогами СТ.88 КПК України.
З урахуванням наведеного, суд не знаходить будь-яких підстав для скасування або зміни вироку щодо ОСОБА_2 та пом'якшення йому визначеної міри покарання, а також зменшення визначеного розміру моральної шкоди на користь потерпілого.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд,-
У ХВАЛИВ:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2з внесеними змінами залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 3 грудня 2007 року щодо нього - без зміни.