Судове рішення #38688
УКРАЇНА

 

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                       тел. (0462) 674-013

просп. Миру , 20                                                                     

Іменем України

РІШЕННЯ                                               

  12  липня 2006 року                                                                   справа № 1/252/23

 

 Позивач:          Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1

         

Відповідач1:          Козелецька селищна рада, код ЄДРПОУ 04412419, вул. Піонерська 9,

смт. Козелець, Чернігівська область,17000

Відповідач2:          Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, АДРЕСА_2

        Предмет спору: про визнання недійсним договору                                                                                           

 

                                                                                                             Суддя  В.І.Шестак 

   Представники сторін:

                

 позивача: ОСОБА_3 довіреність № б/н від 16.09.2005- адвокат

позивача: ОСОБА_1 - особисто

відповідача1: ОСОБА_4     довіреність № б/н від 30.01.2006 -представник

відповідача2: ОСОБА_4 довіреність № б/н від 06.12.2005- представник

відповідача2: ОСОБА_2 -  особисто    

предааставники сторін

Рішення приймається  після     перерви, що     оголошувалась   в судовому       засіданні                    

                    згідно  ч.3 ст.77   Господарського процесуального кодексу України.

 

          Заявлено позов про визнання недійсним договору № НОМЕР_3 на оренду  нежитлового приміщення по АДРЕСА_3. При цьому позивач посилається на те, що Козелецькою селищною радою начебто укладено три договори на одну  і ту ж площу - № № НОМЕР_4, НОМЕР_5 та НОМЕР_6.

       Договори № НОМЕР_4 та НОМЕР_5 різні за змістом - №НОМЕР_4 передбачає право орендаря на викуп, а № НОМЕР_5 -такої умови не містить.

       Крім того, як стверджує позивач, договір №НОМЕР_4 в інтересах сина - ОСОБА_2(орендаря) підписано  його батьком - ОСОБА_5 , який не є уповноваженою особою.

Таким чином укладений з СПД ОСОБА_2  договір оренди № НОМЕР_4 порушує майнові права позивача, який  також орендує спірне приміщення і має намір на конкурсній основі його викупити.

      Перший відповідач, Козелецька селищна рада , проти позову заперечує, вказуючи на те, що докази наведені позивачем в позовній заяві, не знаходять свого підтвердження . Договір № НОМЕР_6,  укладений   орендарем ОСОБА_6 , який орендував це приміщення в райкомунгоспі і яке було передано селищній раді, за згодою сторін було розірвано в день його підписання  і ніяких претензій на спірне приміщення ОСОБА_6 не має.

     Другий відповідач,   СПД  ОСОБА_2, проти позову також заперечує. У відзиві на позов та в судовому засіданні він стверджує, що йому невідомо, який договір укладався з орендарем ОСОБА_6  між ним та селищною радою укладався один договір - №НОМЕР_4, за яким він здійснював оренду  до липня 2004р. , тобто дати викупу. Даний договір підписував особисто і нікому цього  не передоручав.

      Розгляд справи декілька разів переносився.

      Ухвалою суду  від 08.02.2006р. було задоволено клопотання позивача про призначення  почеркознавчої експертизи , яку було доручено провести Чернігівському  відділенню Київського науково-дослідного  інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи було поставлено питання:

    „Чи належать підписи , виконані на договорах оренди нерухомого майна      НОМЕР_4   ( останній лист якого є ксерокопією) та № НОМЕР_5,   ОСОБА_2, ОСОБА_5  чи іншій особі.

       На період проведення експертизи  провадження у справі було зупинено .

      Листом № НОМЕР_7   від  23.06.2006р. на адресу суду було надіслано висновок експерта (вх. №НОМЕР_8) і ухвалою суду від 26.06.2006 р. провадження у справі було поновлено.

      Розглянувши  матеріали справи. Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд ВСТАНОВИВ :

     Між Козелецькою селищною радою( надалі „Орендодавець”) та приватним підприємцем ОСОБА_2 ( надалі „Орендар”) укладено договір оренди нерухомого майна № НОМЕР_4  за адресою АДРЕСА_1 площею 76,7 кв. м.  Договір зареєстровано Козелецьким районним відділом економіки 21 лютого 2002 р. з терміном його дії до 01.02.2005р.

     Пунктом 3.2.3 договору передбачено, що  орендодавець надає можливість Орендарю право викупу першочергово .

     Відповідно до ст. ст. 32 та 33 Господарського  процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарський суд у визначеному  законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і  заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору .

     Кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

     Як вбачається із позовної заяви основним аргументом для визнання договору № НОМЕР_4 недійсним позивач вказує на підписання його не Орендарем  - ОСОБА_2 , а його батьком -ОСОБА_5

     Із висновку  № НОМЕР_7 судово-почеркознавчої експертизи  за матеріалами господарської справи , складеного 23.06.2006р.  експертом Пилипенко І. В. слідує, що встановити , чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2  в графі „Орендар” в договорі оренди нерухомого майна № НОМЕР_3 , зареєстрованому  21.02.2002р.  ОСОБА_2 , ОСОБА_5   чи іншою особою не виявилося можливим .

Судом не може бути взято до уваги заява ОСОБА_5  про те, що саме він вчинив підпис  в договорі оренди за свого сина ОСОБА_2 , оскільки така заява ніякими матеріалами не підтверджена.

     Угода може бути визнана недійсною  з підстав , передбачених законом.

       Загальні    підстави і  наслідки недійсності  угод встановлені ст. 48 Цивільного кодексу України , за якою недійсною  визнається угода, що не відповідає вимогам закону.

      Позивачем наявними матеріалами справи не доведено, що укладений договір  № НОМЕР_4 не відповідає вимогам закону і в чому саме є ця невідповідність .

       З огляду на викладене, суд   не вбачає підстав для задоволення позову.

      Керуючись ст. 48 Цивільного кодексу України,  ст.. ст..82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

ВИРІШИВ:

 

В позові відмовити повністю.

 

        

 

            Суддя                                                                                                  В.І.Шестак

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація