Справа № 682/126/14-ц
Провадження № 2/682/153/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2014 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мацюка Ю.І.,
при секретарі Захарчук С.П.,
з участю представника позивачів ОСОБА_1,
представника відповідачів ОСОБА_2,
представника третьої особи Малинюка В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області в місті Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа Старокривинська сільська рада Славутського району Хмельницької області, про встановлення сервітуту на земельні ділянки,
встановив:
Позивачі ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа Старокривинська сільська рада Славутського району Хмельницької області, про встановлення сервітуту на земельні ділянки.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі вказують про те, що проживають по АДРЕСА_1. Даний провулок має заїзд з центральної вулиці Перемоги (Леніна) та стежку до центра села, яка пролягає через земельні ділянки відповідачів. Загальна довжина стежки складає 51 метр, і позивачі та члени їх сімей завжди користувалися нею для виходу до центра міста, в магазин та до автобусної зупинки. Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, оскільки відповідачами було заборонено проходити вказаною стежкою, а сесія Старокривинської сільської ради Славутського району Хмельницької області не вирішила даний спір. Позивачі просять суд встановити земельний сервітут, за яким надати право їм та членам їх сімей користуватися частинами земельних ділянок відповідачів.
В судовому засіданні позивачі та їх представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві, просять суд задовольнити їх вимоги в повному обсязі.
Відповідачі та їх представник ОСОБА_2 позовні вимоги не визнали, вказуючи про те, що є власниками земельних ділянок, які використовують для сільськогосподарських потреб, земельні ділянки позивачі не межують з ділянками відповідачів, крім того, зазначають, що позивачі не зверталися до них з пропозицією укласти угоду щодо встановлення земельного сервітуту, а тому вважають позов безпідставним.
В судовому засіданні представник третьої особи Старокривинської сільської ради Славутського району Хмельницької області Малинюк В.А. не заперечує щодо задоволення позовних вимог та встановлення земельного сервітуту.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є власниками земельних ділянок в селі Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, що підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 098889, серії ЯЗ № 253069 та серії ЯМ № 787597 відповідно.
Позивач ОСОБА_7 є власником земельної ділянки, площею 0,08 га, яка розташована в селі Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, що підтверджено даними копії довідки № 249 від 10 грудня 2013 року, виданої уповноваженою особою Старокривинської сільської ради Славутського району Хмельницької області.
Право власності відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на земельні ділянки підтверджується даними витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Доказів на підтвердження права власності відповідачки ОСОБА_11 на земельну ділянку, розташовану в селі Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, сторонами не подано, проте, даний факт учасниками судового засідання визнається.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Відповідно до п. 22-2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7, встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 Земельного Кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Положеннями ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Разом з тим, однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно положень ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
У відповідності до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачами не надано доказів того, що вони невзмозі задовольнити свої потреби в інший спосіб, аніж встановлення сервітуту на земельних ділянках відповідачів, що передбачено законом як обов'язкова обставина, яка повинна бути доведена особою, що бажає встановити земельний сервітут.
В ході судового розгляду позивачі не надали доказів неможливості задоволення їх потреб в ефективному використанні їх земельних ділянок в інший спосіб, а також не надано доказів, які підтверджують, що сервітут, про який просять позивачі, є найменш обтяжливим для відповідачів.
Натомість, судом встановлено, що провулок І. Франка в селі Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, по якому розташовані домогосподарства позивачів, має заїзд з центральної вулиці села Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, про що вказують самі позивачі.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст. 402 ЦК України спір про встановлення сервітуту вирішується судом за позовом до особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі не досягнення домовленості про встановлення сервітуту та його умови.
Позивачами не надано, а судом не знайдено доказів, які свідчать про звернення позивачів до відповідачів з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту, в зв'язку з чим фактично позивачі позбавлені права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.
Підсумовуючи викладене, суд прийшов до обґрунтованого та об'єктивного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, в зв'язку з чим в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 401, 402 ЦК України, ст. 98 ЗК України, суд,
в и р і ш и в:
В задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа Старокривинська сільська рада Славутського району Хмельницької області, про встановлення сервітуту на земельні ділянки - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає чинності після закінчення терміну подання апеляційної скарги, якщо її не було подано; після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.
Суддя Мацюк Ю.< Б >.