ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.07 | Справа № А-8/287 |
Господарський суд Івано-Франківської області у складі :
Cуддя Шіляк Марина Анатоліївна
При секретарі Феденько Наталія Михайлівна
Розглянувши справу
за позовом Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави , уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є: Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської КЕЧ району вул.Національної Гвардії, 14 "в", м.Івано-Франківськ,76000
до відповідача Івано-Франківської міської ради вул.Грушевського,21, м.Івано-Франківськ,76000
3-тя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ "Маодот-1" м.Івано-Франківськ
3-тя особа, , без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івано-Франківське міське управління земельних ресурсів вул.Сахарова,34 м.Івано-Франківськ
Івано-Франківська КЕЧ району вул.Національної Гвардії, 14 "в", м.Івано-Франківськ,76000
про визнання частково нечинним рішення Івано-Франківської міської ради від 10.10.06
За участі представників :
Від позивача: Бойко І. С., (довіреність №6/888 від13.12.06 )представник;
Від третьої особи: Костючик В. С., - директор;
Від третьої особи: Гусак М. М., (довіреність №38 від20.12.06 )представник;
Від третьої особи: Борка П. І., (довіреність №496 1-24 від12.04.06 )провідний спеціаліст- юрист :
Встановив: подано позов про визнання недійсним рішення Івано-Франківської міської ради від 10.10.06 "Про матеріали погодження місця розташування земельних ділянок" щодо віднесення земель запасу міської ради земельної ділянки військового містечка №13 МО України (по вул.Національної гвардії, 14, вул.Коновальця, 110-1114 в м.Івано-Франківську).
В попередньому судовому засіданні прокурор уточнив позовні вимоги та просить визнати нечинним рішення Івано-Франківської міської ради від 10.10.06 "Про матеріали погодження місця розташування земельних ділянок" п.1.23 щодо віднесення земель запасу міської ради земельної ділянки військоового містечка №13 МО України (по вул.Національної гвардії, 14, вул.Коновальця, 110-114 в м.Івано-Франківську).
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із Законом України "Про збройні сили України", земля закріплена за військовими частинами належить їм на праві оперативного управління. Наказом Міністра оборони України №483 від 22.12.97 визначено, що передача земель місцевим органам влади за згодою Міністра оборони або за його дорученням начальникам Головного Управління розквартирування військ та капітального будівництва збройних сил У країни. При звільненні військовою частиною містечка чи окремих будівель , їх командири чи начальники зобов"язані передати квартирно-експлуатаційній частині району за актами і описом казарменно-житловий фонд, комунальні споруди і обладнання з обліковими документами. Оспорюване рішення є незаконним оскільки земельна ділянка з моменту прийняття Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради рішення №12 від 08.06.77 належить МО України на праві оперативного управління і є державною власністю, яка за ст.137 ГК України захищається відповідно до положень встановлених для захисту права власності . З посиланням на ст.116, 141, 149, 151 Земельного кодексу України прокурор вказує на те, що вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів, а надання у користування лише після її вилучення. Згоди на вилучення Міністерство оборони не надавало. Крім того, прокурор вказує, що міською радою вже приймалось рішення про віднесення територій військових містечок до земель запасу, триває судовий розгляд з приводу оскарження таких рішень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти позову заперечив вказавши, що відповідно до ст.77 ЗК України землями оборони є землі надані для розміщення і постійної діяльності військових частин. В зв"язку з передислокацією військової частини, що розташовувалась на території містечка №13 в м.Івано-Франківську будівлі були вилучені з балансу КЕЧ і передані на баланс Західного управління капітального будівництва МО України. В подальшому будівлі і споруди були списані та зобов"язано відповідні служби внести зміни до обліку фондів та земель збройних сил України. В зв"язку з відсутністю нерухомості та на підставі п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, використовуючи повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів міська рада прийняла рішення про віднесення земельних ділянок до земель запасу.
Представник відповідача в судових засіданнях 14.12.06, 27.12.06 заперечення виклав повністю, долучив в письмовому вигляді до матеріалів справи та підтримав, тому суд вважає за можливе завершити розгляд справи без його участі.
Представники 3-ї особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ "Маодот-1" м.Івано-Франківськ погодились з позицією відповідача та підтримали її.
Представник 3-ї особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів пояснив суду, що правовстановлювальні документи на спірну земельну ділянку КЕЧ району не одержувала у відповідності з рішенням міської ради від 10.10.06 внесені відповідні зміни до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив, що
10.10.06 Івано-Франківська міська рада прийняла рішення "Про матеріали погодження місця розташування земельних ділянок" , згідно із п.1.23 вирішила на підставі актів списання будівель і споруд Міністерства оборони України від 11.02.06 та керуючись п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, віднести до земель запасу міської ради земельну ділянку загальною площею 18.0000га в межах вулиць Національної гвардії - Євгена Коновальця - О.Сорохтея ( територія колишнього військового містечка №13).
Рішення міської ради в цій частині є предметом оскарження.
В обгрунтування свого права користування земельною ділянкою позивач посилається на рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №12 від 08.06.77. З посиланням на наказ Міністра оборони №488 від 22.12.97 позивач вказує, що передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою міністра оборони України або за його доручення начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.(п.45). В матеріалах справи знаходяться акти приймання-передачі військового майна, що складені між Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням та Західним управлінням капітального будівництва МО України 07.11.05 та затверджені директором департаменту будівництва та відчуження фондів МО України 17.11.05. Акти стосуються фондів військового містечка №13 у м.Івано-Франківську. В матеріалах справи, також, знаходяться акти списання будівель (споруд) військового містечка №13 у м.Івано-Франківську, складені комісією 07.12.05 та затверджені міністром оборони України.
Суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає..
За загальним правилом, підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогами чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. При цьому, обов»язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв»язку з прийняттям цього акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
Спеціальним Законом з врегулювання земельних відносин є Земельний кодекс України. Відповідно до Земельного кодексу України (як в редакції від 18.12.1990 року N 561-XII з наступними змінами та доповненнями, так і чинного з 01.01.2002р.) право власності на землю або право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. В силу ч.2 ст.22 Земельного кодексу України від 18.12.92., приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Документами, що посвідчують право власності або постійного користування земельною ділянкою є державні акти; право тимчасового користування, в тому числі, на умовах оренди, оформляється договором.
За змістом ст.125 Земельного кодексу України від 01.01.02 право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Таким чином, необхідною умовою допуску землекористувача до використання земельної ділянки є встановлення її меж у натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право землекористування. Земельний кодекс України який набрав чинності 01.01.02 продовжив строк переоформлення права постійного користування на право оренди до 01.01.05. Позивачем правовстановлювальних документів щоб підтверджували його право власності або право землекористування суду не подано. Підстави вважати, що право власності на землю виникає у позивача внаслідок права власності на нерухоме майно також відсутні, в зв"язку із списанням будівель (споруд) військового містечка №13, що підтверджується відповідними актами списання.
За змістом п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.01 до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Викладені обставини є достатніми для висновку про те, що оспорюване рішення міської ради є законним та прийнято в межах повноважень.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.22,125, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.160-163 Кодексом адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шіляк Марина Анатоліївна
Постанова складена в повному обсязі 25.01.07.
Постанова внесена в діловодство________________