ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2014 р. Справа № 918/1215/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Корсуна В. Я., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Лізинг» до Приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс» про стягнення в сумі 130 383 грн. 09 коп.

Представники сторін:

від позивача: представник Василюк М. М. (договір про надання правової допомоги від 07 липня 2014 року № Ю-1/14)

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват Лізинг» звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс», у якому просить, посилаючись на абз. 2 ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України та пункт 2.5.1. договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежів № 1310/ХМ, укладеного між сторонами 24 вересня 2010 року, в редакції згідно додатку № 3 від 12 жовтня 2010 року, стягнути з відповідача на свою користь проценти, що нараховані на розстрочений платіж за вказаним вище договором поставки в сумі 130 383, 09 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20 серпня 2014 року порушено провадження у справі № 918/1215/14, розгляд якої було призначено на 08 вересня 2014 року.

05 вересня 2014 року через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі № 918/1215/14 в зв'язку з тим, що наявне рішення господарського суду (справа № 918/1213/13) про спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У судовому засіданні 08 вересня 2014 року господарським судом розглянуто зазначене клопотання та залишено без задоволення, так як у справі № 918/1215/14 в позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват Лізинг» посилається у позові на інші підстави ніж ті, з приводу яких вирішено спір у справі № 918/1213/14.

Крім того у судовому засіданні оголошено перерву до 12 вересня 2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні 12 вересня 2014 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис у протоколі судового засідання від 08 вересня 2014 року, який міститься в матеріалах справи.

Натомість від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у якому останній зазначає, що позовні вимоги по справі та суму боргу відповідач не визнає повністю, бажає скористатися своїми правами на захист власних інтересів та має намір брати участь в судовому засіданні при розгляді даної справи, проте уповноважений представник ПП «Агро-Експрес-Сервіс» ОСОБА_2 як адвокат є учасником слідчих дій в кримінальній справі, а підприємство не може завчасно забезпечити явку іншого представника у судове засідання.

При цьому суду не надано жодних доказів, які б підтверджували викладені у клопотанні обставини.

Згідно пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні

Наразі, з огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, суд приймає до уваги, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх у сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2010 року між Товариством та Підприємством був укладений договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежів № 1310/ХМ, за умовами якого позивач взяв на себе обов'язок у передбачені цим договором строки передати відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення, а останній, у свою чергу, - прийняти і оплатити вартість вказаного товару, а також сплатити проценти за придбання товару у розстрочку в сумі, визначеній відповідно до умов вказаної.

Вказана угода підписана сторонами та скріплена їх печатками.

Відповідно до пункту 1.2 цього договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, строк поставки покупцю, гривнева ціна товару та її грошовий еквівалент в іноземній валюті, порядок та строки оплати ціни товару (в тому числі тієї частини ціни товару, яка оплачується авансовим платежем, а також частин(и), яка(і) оплачується на умовах розстрочення платежів) та нарахованих процентів, інші умови, погоджені сторонами, визначені в договорі та додатках до договору, які складають невід'ємну його частину.

Пунктом 2.1 зазначеної угоди встановлено, що ціна придбання товару в розстрочку (ціна договору) вказана у додатку до договору. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній в додатку.

У додатку № 1 до договору сторони передбачили, що ціна даного договору становить 3 800 000 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 2.3 цієї угоди покупець проводить оплату ціни (та процентів, якщо таке передбачено договором) придбання товару у розстрочку шляхом перерахування коштів у розмірі гривневої суми ціни договору, вирахуваної відповідно до положень пункту 2.2 договору, на банківський рахунок постачальника.

У пункті 2.4 договору (з урахуванням додатку № 3 від 12 жовтня 2010 року) сторони погодили, що авансовий платіж у розмірі 47,37 % в сумі 1 800 000 грн. 00 коп., що еквівалентно 170 668, 64 євро, покупець проводить до 30 вересня 2010 року.

Другий платіж у розмірі 2,63 % в сумі 104 517 грн. 93 коп., що еквівалентно 9 481,60 євро, покупець проводить до 22 серпня 2011 року.

Кінцевий платіж у розмірі 50% в сумі 1 985 838 грн. 57 коп., що еквівалентно 180 150, 22 євро, покупець проводить до 29 вересня 2011 року.

За умовами пункту 5.1 даної угоди господарські зобов'язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року з дня підписання його тексту представниками сторін, крім зобов'язань покупця по оплаті ціни товару та процентів за придбання товару в розстрочку і відповідальності покупця, які припиняються лише їх належним виконанням.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач передав відповідачу обумовлену в даній угоді продукцію виробничо-технічного призначення, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 21 грудня 2010 року, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором поставки сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежів від 24 вересня 2010 року № 1310/ХМ також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов даної угоди.

Водночас судом встановлено, що всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обов'язок по сплаті кінцевого платежу, встановленого пунктом 2.4 договору, у розмірі 50% в сумі 1 985 838 грн. 57 коп., що еквівалентно 180 150, 22 євро, виконав несвоєчасно, повністю розрахувавшись з позивачем лише 23 грудня 2011 року. Факт несвоєчасного проведення розрахунків відповідачем підтверджується наданими Товариством належним чином засвідченими копіями платіжних доручень із зазначенням призначень відповідних платежів.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У пункті 2.5 договору (з урахуванням додатку № 3 до вказаної угоди від 12 жовтня 2010 року) сторони погодили, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по пункту 2.4.2 більше ніж на 5 днів, постачальник нараховує, а покупець сплачує проценти на розстрочені платежі, починаючи з дня отримання товару. Розмір процентів, які покупець сплачує на користь постачальника за придбання товару в розстрочку, встановлюється в розмірі 25 % річних від ціни товару, отриманого покупцем. Проценти нараховуються на несплачений залишок ціни товару, сума якого визначається відповідно до положень пункту 2.2 цього договору для визначення суми до сплати.

За умовами пункту 2.5.1 договору на відстрочений кінцевий платіж згідно з пунктом 2.4.3 додатку № 3 до договору постачальник нараховує, а покупець сплачує проценти за розстрочений платіж, починаючи з 1 вересня 2011 року. Розмір процентів, які покупець сплачує на користь постачальника за придбання товару в розстрочку, встановлюється у розмірі 25 % річних від ціни товару, отриманого покупцем. Проценти нараховуються на несплачений залишок ціни товару, сума якого визначається відповідно до положень пункту 2.2 цього договору для визначення суми до сплати.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1 - 3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 536 ЦК України).

Частиною 1 статті 695 ЦК України встановлено, що договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу.

До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п'ятої та шостої статті 694 цього Кодексу (частина 3 вказаної статті).

Згідно з частиною 5 статті 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Позивач просить суд стягнути з відповідача проценти на розстрочений платіж в сумі 130 383 грн. 09 коп., нараховані у період з 1 вересня 2011 року по 23 грудня 2011 року.

Оскільки заявлений до стягнення розмір процентів є арифметично правильним, а також відповідає положенням абзацу 2 ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України та положенням договору, на які посилається позивач, вказаний позов підлягає задоволенню з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32 - 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс» (35112, Рівненська область, Млинівський район, с. Ярославичі, ідентифікаційний код 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Лізинг» (03191, м. Київ, вул. Ломоносова, 54 А, офіс 5, ідентифікаційний код 33274434) 130 383 (сто тридцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 09 коп. процентів, що нараховані на розстрочений платіж за договором поставки сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежів № 1310/ХМ від 24 вересня 2010 року, а також 2 607 (дві тисячі шістсот сім) грн. 66 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя В. Я. Корсун

Повний текс рішення виготовлено та підписано 17 вересня 2014 року