АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/5604/14 Справа № 208/2625/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ричка С. О. Доповідач - Ткаченко І.Ю.
Категорія 24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ
02 вересня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Рудь В.В., Повєткіна В.В.
при секретарі - Шаботинець С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі Дніпродзержинського комплексного району електричних мереж про стягнення безпідставна набутого майна
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року, -
В С Т А Н О В И В:
05 квітні 2013 року до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська звернувся позивач з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуте майно, а саме грошові кошти у розмірі 2817 грн. 82 коп., сплачені ним, як він вважає, за перевищення договірної величини споживання електричної енергії згідно рахунку № 546/1 від 21.01.2011 року, а також просить покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено (а.с. 163-169).
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення й ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.175-177).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 08 серпня 2002 року між Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», як Енергопостачальником та приватним підприємцем ОСОБА_2, як Споживачем укладено договір № 546 про постачання електричної енергії ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» для споживачів Дніпропетровської області. Предметом договору № 546 від 08.08.2002 року є постачання і передача електричної енергії Енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії Споживачем. Додатком 2.1 до договору про постачання електричної енергії від 08.08.2002 № 546 «Перелік місць встановлення електролічильників з урахуванням тарифної групи точок вводу, за якими здійснюється розрахунок за спожиту електричну енергію» зазначено, що місце встановлення приладу розрахункового обліку - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташований за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом 11.4. Договору у свою чергу передбачено, що договір укладено на строк до 31 грудня 2002 року і набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір № 546 від 08.08.2002 року у виконання умов пункту 11.4 договору діяв до 14 лютого 2011 року. Відповідно Додаткової угоди від 14.02.2011 року до Договору № 546 від 08.08.2002 року дію Договору № 546 від 08.08.2002 року було припинено з 14 лютого 2011 року.
Договір № 546 від 08.08.2002 року було доповнено: додатком № 1а «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу для забезпечення електричною енергією електроустановки по АДРЕСА_2 по місяцях 2006 року, тис. кВт/год.; Додатком 2-а до договору 546 від 08.08.2002 року «Однолінійна схема приєднання до місцевої (локальної) електромережі електроустановки за адресою АДРЕСА_2; Додатком 2.1 - а «Перелік місць встановлення електролічильників...»; Додатком 7-а «Розрахунки втрат у лініях електропередач...»; Додатком 8- а «Порядок та режим роботи електронагрівальних установок»; Актом - допуску на підключення електроустановок (об'єкту) споживача до електричної мережі напругою до 1000 В щодо підключення об'єкту, розташованому за адресою : АДРЕСА_2, усі вищенаведені документи підписані зі сторони Споживача - ОСОБА_2.
26 жовтня 2006 року на адресу Відповідача надійшла заява від Позивача в якій він просить Відповідача доповнити договір № 546 від 08.08.2002 року новим об'єктом по АДРЕСА_3.
З метою підключення електроустановки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 сторонами за договором № 546 про постачання електричної енергії було, складено Акт - допуск № 211 на підключення до електричної мережі електроустановки - офісу, бару, більярду, ігрових автоматів, укладено Додаткову угоду № 2 до договору про постачання електричної енергії № 546 від 08.08.2002 року, щодо доповнення об'єктом, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 - ігрові автомати, бар, більярд починаючи з 06 грудня 2006 року. Договір про постачання електричної енергії № 546 від 08.082002 року сторонами було доповнено документами, які передбачені умовами Правил користування електричною енергією та договором .
Сторонами також було укладено Додаткову угоду № 3 до договору про постачання електричної енергії № 546 від 08.08.2002 року, якою сторони за договором (Позивач та Відповідач) дійшли згоди про те, що починаючи з 06 грудня 2006 року викласти Додаток 12 «Перелік цехів, підрозділів Споживача ПП ОСОБА_2.» в наступній редакції: Магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою : АДРЕСА_1; Магазин за адресою: АДРЕСА_2; Ігрові автомати, бар, більярд за адресою: АДРЕСА_3.
Розділом 2 «Умови постачання електричної енергії» Договору № 546 про постачання електричної енергії від 08.08.2002 року передбачено наступне: « п.2.1. Обсяги постачання електроенергії та її вартість визначаються відповідно до додатка 1, за тарифом на електроенергію, які визначаються у порядку, затвердженому НКРЕ України».
Пунктом 4.5. розділу 4 «Порядок розрахунків за спожиту електричну енергію та здійснення інших платежів» Договору № 546 від 08.08.2002 року про постачання електричної енергії передбачено: «п.4.5. у разі споживання електричної енергії понад обсяг, що обумовлений цим договором на розрахунковий період, споживач (Позивач) сплачує Енергопостачальнику (Відповідачу) повну вартість усієї спожитої електричної енергії на розподільчий рахунок за чинним роздрібним тарифом та також здійснює оплату через застосовану санкцію за таке порушення умов договору».
Пунктом 7.1. «Споживач зобов'язаний» розділу 7 «Обов'язки, права та відповідальність Споживача» передбачено: « 7.1.2. Споживач зобов'язаний подавати заявку на електричну енергію за формою додатку до 1 квітня року, що передує, на який здійснюється заявка, заявка на потужність зазначається в Додатку 1 окремим рядком. 7.1.3. У разі виникнення об'єктивних причин, що не дають змоги спожити заявлену кількість електроенергії, не пізніше 20 числа розрахункового місяця письмово повідомляти про це Енергопостачальника для здійснення відповідного коригування. 7.1.5. У разі введення в експлуатацію нових або реконструйованих електроустановок повідомити про це Енергопостачальника і після попередньої оплати запросити інспектора для здійснення обстеження цих електроустановок і отримання дозволу на їх підключення до електричної мережі Енергопостачанльника».
Розділом 9 «Вирішення суперечок» Договору про постачання електричної енергії № 546 від 08.08.2002 року передбачено: « 9.1. Усі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути внаслідок або в зв'язку з виконанням зобов'язань сторін договору, повинні вирішуватись -відповідно до чинного законодавства. 9.2. У всіх питаннях неврегульованих цим договором, сторони керуються положеннями чинного законодавства, зокрема Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими НКРЕ».
Керуючись умовами Договору № 546 від 08.08.2002 року, з метою його виконання, сторонами було погоджено додаток 1 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу» до договору про постачання електричної енергії.
Пунктом 1 Додатку 1, підписаного Позивачем 18 жовтня 2010 року до договору про постачання електричної енергії № 546 сторони погодили договірні величини постачання електричної енергії Споживачу, що планувалося Позивачем спожити, та Відповідачем поставити по місяцях 2011 року.
Сторони по договору № 546 від 08.08.2002 року про постачання електричної енергії для споживачів Дніпропетровської області Додатком 1 дійшли згоди щодо наступних обсягів споживання електроенергії, що постачається по місяцях 2011 року, тис.кВт/год., щомісячно: 01-9,4; 02-10,4; 03-7,9; 04-6,6; 05-4,4; 06-4,4; 07-3,3; 08-3,5; 09-3,5; 10-4,5; 11-5,6; 12-8,2; всього за рік - 71,2. У тому числі обсяги споживання електричної енергії по кожному об'єкту, тис.кВт/год.: офіс АДРЕСА_1 000515 (І-0,8; ІІ-0,8; ІІІ-0,8; ІУ-0,8; У-0,6; УІ-0,6; УІІ-0,5; УІІІ-0,5; ІХ-0,5; Х-0,5; ХІ-0,6; ХІІ-0,7; всього за рік - 7,7); АДРЕСА_2 375004 (І-7; ІІ-8; ІІІ-5,5; ІУ-5; У-3; УІ-3; УІІ-2; УІІІ-2; ІХ-2; Х-3; ХІ-3,5; ХІІ-6; всього за рік - 50,0); АДРЕСА_3 ТП 122 (всього за рік - 0); магазин АДРЕСА_3 ТП 7 (І-1,6; ІІ-1,6; ІІІ-1,6; ІУ-0,8; У-0,8; УІ-0,8; УІІ-1; УІІІ-1; ІХ-1; Х-1; ХІ-1,5; ХІІ-1,5; всього за рік - 14,0), що не спростовувалось представником позивача, крім того представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що дійсно позивач використовує електричну енергію на всіх зазначених об'єктах і дійсно присутній факт перебільшення встановленого ліміту, але у зв'язку з тим, що договору від 31.08.2009 № 546, між сторонами не існує, а тому посилання в додаткових угодах на цей договір, можливо і помилково з боку відповідача, означає на думку представника позивача, що і додаткові угоди до неіснуючого договору є недійсними і не мають юридичної сили.
Пунктами 4 та 5 Додатку 1 до договору № 546 від 08 серпня 2002 року передбачено: « 4. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності, яка дійсна з дня проведення коригування. 5. Скориговані протягом розрахункового періоду обсяг очікуваного споживання електричної енергії та гранична величина споживання електричної потужності вважаються договірними».
Починаючи з 01 грудня 2010 року спірний розрахунковий період - січень 2011 року розпочинався з 21 грудня 2010 року по 21 січня 2011 року.
14 січня 2011 року на адресу Дніпродзержинського району електричних мереж надійшов лист від Позивача - ОСОБА_2 за вхідним номером № 00193/203-ЕН в якому Позивач просив зменшити ліміт електроспоживання з 9400 кВт/год. на 5300 кВт/год. на січень 2011 року. Попередню оплату Позивач гарантував, про що зазначено в цьому ж листі.
17 січня 2011 року № 00131/203-ЕН про «Сповіщення про договірну величину споживання електричної енергії на січень 2011 року» Дніпродзержинський район електричних мереж сповістив приватного підприємця ОСОБА_2 про зменшення договірної величини споживання електричної енергії на січень 2011 року на 4100 кВт/год. Договірна величина споживання електричної енергії на січень 2011 року складає 5300 кВт/год. Дане сповіщення є невід'ємною частиною договору на постачання електричної енергії.
Лист Відповідача від 17.01.2011 року за № 00131/203-ЕН отримано 24.01.2011 року уповноваженим представником Позивача ОСОБА_4
Фактичне споживання Позивача за розрахунковий період - січень 2011 року - 8560 кВт/год. Перевищення договірної величини споживання визначається як різниця між фактично спожитої електричної енергії та договірної величини. Перевищення Позивачем договірної величини споживання в січні 2011 році складає: 8560 кВт/год. - 5300 кВт/год. - 3260 кВт/год. помножено на тариф 0,7203 = 2 817грн. з урахуванням ПДВ. Тариф визначено згідно постанови НКРЕ від 23.10.2010 року № 1955.
Згідно до заяви Позивача спрямованої на ім'я Відповідача, він - ОСОБА_2 повідомляє, що 21 жовтня 2011 року його зареєстровано фізичною особою - підприємцем, у зв'язку з цим він просив внести відповідні зміни до договору про постачання електричної енергії № 546 від 14 лютого 2011 року.
Таким чином, відповідачем на законних підставах були зараховані кошти, які вніс позивач, а тому відповідно до чинного законодавства та договірних відносинах, які склалися між сторонами, підстав для їх повернення немає.
Суд 1 інстанції визначаючись щодо поняття майна, його безпідставного набуття та зобов'язання повернути це майно, суд першої інстанції керувався статтею 387 ЦК України, відповідно до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно ч.1 ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Статтею 177 ЦК України визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Статтею 1212 ЦК України визначено поняття безпідставного набуття, збереження майна (безпідставного збагачення) і встановлює умови його виникнення. Зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: по-перше, щоб мало місце набуття або зберігання майна; по-друге, щоб набуття або зберігання здійснено за рахунок іншої особи; по-третє, щоб були відсутні правові підстави для набуття або зберігання майна.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд 1 інстанції виходив із того, що відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», пунктів, 4.4., 6.14. Правил користування електричною енергією затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.06.1996 № 28, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 року № 417/1442 (із змінами та доповненнями) надалі - Правила) та умов Договору № 546 від 08.08.2002 року із урахуванням змін та доповнень внесених сторонами на протязі строку дії договору вимоги Відповідача щодо сплати Позивачем суми в розмірі 2817, 82 грн., нарахованої Відповідачем за перевищення Позивачем договірної величини споживання електричної енергії (договір № 546) за розрахунковий період - січень 2011 року - правомірні.
Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, а оскаржуване рішення, є законним та обґрунтованим й відповідає вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги фактично повторюють доводи, викладені у позовній заяві і суттєвими не являються, оскільки не спростовують правильність висновків суду, судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, підстав для виходу за межі апеляційної скарги не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: