УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "18" січня 2007 р. Справа № 16/4668
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Гансецького В.П.
при секретарі Байдала І.Г.
за участю представників сторін
від позивача Приймак М.В., дов. №5031/04 від 29.09.05р.;
від відповідача Мошківський Р.І., дор. б/н від 17.01.07р.; Сафінська О.М., дор. №224 від 18.01.07р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області (м.Житомир)
до Житомирської обласної психіатрічної лікарні №1 (с.Зарічани Житомирського району)
про стягнення 222441,60 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 222441,60 грн. боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в сумі 219181,99 грн. боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, оскільки решта боргу відповідачем сплачена.
Відповідач відзиву на позов не подав, його представники в судовому засіданні позовні вимоги в сумі 219181,99 грн. визнали та зазначили, що вказана заборгованість виникла у зв'язку з відсутністю відповідного бюджетного фінансуванням їх установи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-ІV (далі Закон), страхувальниками відповідно до цього Закону, крім інших, є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 і ч.6 ст.20 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до абз.6 ч.6 ст.20 Закону, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Відповідно до ч.10 і ч.12 ст.20 Закону, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідач зареєстрований у позивача як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і, відповідно до вимог зазначеного Закону, а також Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.03р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04р. за №64/8663, зобов'язаний сплачувати збір (внески) до Фонду у визначених цими нормативними актами порядку та розмірі.
Відповідно до пп.6.1. ст.6 вказаної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-ІV.
Відповідно до пп.6.8. вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пп.6.9. вказаної Інструкції, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Відповідно до ч.2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абз.4 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97р. №400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Дана норма закону введена Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000р. № 1461-ІІІ, яким ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виключена і доповнено п.1 ст.2 абзацем 4 Закону від 26.06.97р. № 400/97-ВР.
Таким чином, згідно зазначених нормативних актів, відповідач станом на день вирішення спору заборгував позивачу - 219181,99 грн. відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2005р., 2006р. (а.с.12,23,24,27,32,61,64), розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за 2005р., 2006р. (а.с.14-17,19-21,30,35,38,41,44,47,50,53,56-58,67,70,73,75,79-81), довідкою позивача №191/04 від 18.01.07р.(а.с.90) та не заперечується відповідачем.
Відповідно до ч.2 ст.106 Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч.1 ст.105 Закону, страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також у судовому порядку.
При невиконанні обов'язку по сплаті нарахованих сум, орган Пенсійного фонду має право звернутись з позовом до господарського суду.
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати решти боргу не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в сумі - 219181,99 грн. боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
В стягненні решти суми позовних вимог відмовити у зв'язку із сплатою боргу відповідачем.
Судові витрати по сплаті судового збору стягненню не підлягають відповідно до ч.4 ст.94 КАС України.
На підставі Законів України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97р. №400/97-ВР, "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-ІV, Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.03р. №21-1, керуючись ст.ст.94, 158-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Житомирської обласноїпсихіатрічної лікарні №1, 12440, с.Зарічани Житомирського району, вул.Бердичівське шосе,3, ідентифікаційний код 01991487:
- на користь Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі, 10009, м.Житомир, пл.Польова,8, ідентифікаційний код 20405029 - 219181,99 грн. боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
3. В решті позову відмовити.
Постанова господарського суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви, а в разі складення постанови суду у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Гансецький В.П.
Дата виготовлення постанови в повному обсязі 18.01.07р.
Віддрукувати: 3 прим.:
1 - у справу,
2,3 - сторонам.