УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/12197/13-ц Головуючий у 1-й інст. Болейко Андрій Петрович

Категорія 19 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Товянської О.В., Павицької Т.М.

при секретарі Ковальській Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМ-БУД» до ОСОБА_1, третя особа - Благодійна організація «Сучасний вибір» про визнання недійсним договору поруки

за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМ-БУД» та ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 травня 2014 року ,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ТОВ «БІМ-БУД» звернулося до суду з позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 13.01. 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики на суму 2 110 000 грн. терміном до 14.04.2011 року. Цього ж дня між ОСОБА_1 та ТОВ «БІМ-БУД» було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов»язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов»язань, що виникають з договору позики. Посилаючись на те, що, укладаючи договір поруки, директор ТОВ «БІМ-БУД» діяв з перевищенням повноважень, з урахуванням уточнень, позивач просив визнати недійсним договір поруки та визнати поважними причини пропуску строків позовної давності щодо оскарження цього договору та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «БІМ-БУД» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що директор ТОВ «БІМ-БУД» не мав достатніх повноважень на укладення договору поруки у зв»язку з тим, що збори учасників товариства не давали згоди на укладення такого договору. Зазначає, що при винесенні рішення судом було враховано письмові пояснення свідка ОСОБА_3, які не можуть вважатися допустимими доказами в даній справі, оскільки останній не був допитаний як свідок. Вказує, що в порушення норм процесуального права судом було долучено до матеріалів справи ніким не засвідчену копію рішення №3/1 засновника ТОВ «БІМ-БУД» від 18.12.2009 року, яка викликає сумніви з приводу достовірності, однак в оскаржуваному рішенні суд дав оцінку зазначеній копії рішення, як належному та допустимому доказу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити за спливом строку звернення до суду. Вказує, що факт втрати оригіналів договорів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Бім-Буд» мав місце у 2011році, коли на посаді директора товариства вже перебувала ОСОБА_2 , а тому станом на 14.01.2010 року (призначення директором ОСОБА_2) керівництву ТОВ «Бім-Буд» було відомо про укладення спірного правочину.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи 13 січня 2010 року між ОСОБА_1 (позикодавцем) та ОСОБА_2 (позичальником) було укладено договір позики, за умовами якого позикодавець передала, а позичальник прийняла у власність гроші в сумі 2 110 000грн. на строк до 14.04.2011року /пункт 1, 2 Договору позики а.с.5/.

У п.9 зазначеного договору позики передбачено, що майновим поручителем виконання позичальником обов»язків за цим Договором виступає ТОВ «Бім-Буд», яке зобов»язується укласти з позикодавцем договір іпотеки нерухомого майна, а саме майнового комплексу загальною площею 1333,5 кв.м. та комплексу будівель 195,4 кв.м. (із зазначенням переліку об»єктів нерухомості), які знаходяться за адресою: м. Житомир, пров. Перший Винокурний №48.

Договір укладено у простій письмовій формі та підписано позикодавцем ОСОБА_1 та позичальником ОСОБА_2/а.с.5/.

Того ж дня між ТОВ «Бім-Буд» та ОСОБА_1 було підписано Договір поруки, за яким товариство (поручитель) зобов»язалось відповідати перед ОСОБА_1 (кредитором) за виконання всіх зобов»язань ОСОБА_2 (боржником), що виникли з договору позики від 13 січня 2010 року, який був укладений між кредитором і боржником /а.с.4/.

Договір поруки підписано кредитором ОСОБА_1, а від імені поручителя підписався директор ТОВ «Бім-Буд» ОСОБА_4 /а.с.4/.

Рішенням №3 засновника ТОВ «Бім-Буд» ОСОБА_3 від 18 грудня 2009 року вирішено виступити майновим поручителем ОСОБА_2 щодо забезпечення повного повернення позики в сумі 2320000грн. ОСОБА_1 та надати в заставу єдиний майновий комплекс, що є у власності ТОВ «Бім-Буд» та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.60/.

Зміст цього рішення /а.с.60/ ідентичний змісту рішення №3/1 засновника ТОВ «Бім-Буд» ОСОБА_3 від 18 грудня 2009 року /а.с.97/.

За повідомленням головного управління статистики у Житомирській області від 06.08.2012 року керівниками ТОВ «Бім-Буд» значились - з 17.12.2007 року по 13.01.2010 року - ОСОБА_5, а з 14.01.2010 року і по теперішній час - ОСОБА_2 /а.с.86/.

Відтак, ОСОБА_2 стала керівником ТОВ «Бім-Буд» на наступний день після укладення договору позики на суму 2 110 000грн. та укладення договору поруки на забезпечення її боргових зобов"язань.

У заяві, поданій до суду першої інстанції 26.05.2014 року при розгляді цієї справи, ОСОБА_2 вказала, що 14.01.2010 року вона уклала договір з ОСОБА_3 про купівлю-продаж частки(100%) в статутному фонді ТОВ «Бім-Буд» та одночасно стала директором даного товариства/а.с.87/.

А тому, оцінюючи в сукупності всі докази по справі, колегія суддів не вбачає підстав для відхилення як неналежного та недопустимого доказу Рішення №3 засновника ТОВ «Бім-Буд» ОСОБА_3 від 18.12.2009 року про майнову поруку товариства за борговими зобов"язаннями ОСОБА_2

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, заперечуючи проти доказів відповідача, піддаючи сумніву фотокопії документів ТОВ «Бім-Буд», наданих відповідачем, та вимагаючи їх оригінали, само товариство на спростування доводів ОСОБА_1, доказів не надало, посилаючись якраз на втрату оригіналів документів /а.с.99-105/.

Посилання суду першої інстанції, як на письмовий доказ, на письмові пояснення ОСОБА_3, подані ним до суду, про що йдеться в апеляційній скарзі ТОВ «Бім-Буд» , не є визначальними та не впливають на висновки суду, позаяк суд врахував ці пояснення, окрім інших доказів, які доводять безпідставність вимог позивача.

Відповідно до абзацу 3 п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення" встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що доказів для задоволення позову не надано та відмовив у позові по суті позовних вимог.

Із змісту наведених роз"яснень постанови Пленуму Верховного Суду слідує, що суд відмовляє у задоволенні позову за спливом строку позовної давності у тому випадку, коли позов обґрунтований. Якщо позов не обґрунтований, то суд відмовляє у його задоволенні по суті спору.

За таких обставин, доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові за спливом строку позовної давності, є безпідставними.

З огляду на наведене підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг немає.

Керуючись ст.ст.209,218,303,307,308,313,314,315,317,319,324,325ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМ-БУД» та ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді