УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 7-99-18
Іменем України
РІШЕННЯ
13 липня 2006 р. Справа № 12/186
За позовом: Аудиторської фірми Товариство з обмеженою відповідальністю „Консалтинг Лтд” 01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6, корп. А, оф. 100 |
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Бахмацьке хлібоприймальне підприємство” Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Петровського, 56 |
Про стягнення 61 627 грн. 20 коп. |
Суддя Лавриненко Л.М.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: Зозуля О.Б. - представник, довіреність б/н від 16.06.2006 року.
Від відповідача: Кучер В.Г. –юрисконсульт, довіреність № 1 від 10.01.2006 року, була присутня в судовому засіданні 11.07.2006 року. В судове засідання 13.07.2006 року представник відповідача не з’явився.
Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви з 11.07.2006 року по 13.07.2006 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача 60 000 грн. основного боргу, 1 405 грн. 35 коп. пені за період прострочки з 25.04.2006 року по 09.06.2006 року, 221 грн. 85 коп. 3% річних за період 25.04.2006 року по 09.06.2006 року, згідно договору про надання аудиторських послуг № 1406- VY від 22.03.2006 року.
Представники сторін в судовому засіданні надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог не заперечував, свою заборгованість пояснює направленням заборгованих коштів на виробничу потребу підприємства, та просив суд відкласти розгляд справи , оскільки збирання врожаю починається з 20 липня 2006р. і борг буде погашений після реалізації зерна.
Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечував.
Клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки підстави, визначені ст.77 Господарського процесуального кодексу України, для відкладення розгляду справи відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін , дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:
22.03.2006р. між сторонами було укладено договір про надання аудиторських послуг № 1406- VY.
Відповідно до умов зазначеного договору замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов’язання по наданню аудиторських послуг у формі консолідації фінансової звітності.
Згідно ст..901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором.
Укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором про надання послуг.
Загальна вартість послуг відповідно до підпункту 6.1.3. пункту 6.1. ст.. 6 Договору сторонами визначена в розмірі 60 000 грн.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що в разі коли договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов”язаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 6.2. Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування 100 % суми винагороди на поточний рахунок виконавця. Авансовий платіж при цьому складає 100 % від загальної вартості послуг та сплачується протягом 3-х робочих днів з моменту підписання цього Договору, тобто до 25.04.2006 року.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач виконав взяті на себе зобов”язання та надав відповідачу аудиторські послуги, що підтверджується актом виконаних робіт, наданих послуг № 131 від 31.03.2006 року, який підписаний сторонами. Вартість виконаних робіт , відповідно до акту 131 від 31.03.2006р. становить 60000 грн.
Як слідує із матеріалів справи, відповідач у встановлений строк за надані позивачем аудиторські послуги не розрахувався, заборгованість становить 60 000 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача за прострочку платежу за період з 25.04.2006 року по 09.06.2006 року три відсотки річних в сумі 221 грн. 85 коп.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання повинен сплатити три проценти річних від встановленої суми.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати наданих йому послуг , суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню в повній сумі.
Згідно пункту 8.2 ст. 8 Договору за прострочення перерахування коштів відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу.
За період прострочки з 25.04.2006 року по 09.06.2006 року відповідачу була нарахована пеня в розмірі 1405 грн. 35 коп.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Приймаючи до уваги, що відповідачем було допущено прострочка щодо сплати аудиторських послуг, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 1405 грн. 35 коп. за прострочення перерахування коштів за період з 25.04.2006 року по 09.06.2006 року є також обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Оскільки відповідач в порушення ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України взяті на себе зобов’язання в повному обсязі не виконав, за надані аудиторські послуги своєчасно в повному обсязі не розрахувався, суд, з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 60 000 грн. основного боргу, 1 405 грн. 35 коп. пені та 3% річних в розмірі 221 грн. 85 коп.
Враховуючи , що спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 617 грн. та витрати в сумі 118 грн. за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 625,901,903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Бахмацьке хлібоприймальне підприємство” Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Петровського, 56 (ідентифікаційний код 04544435, відомості про банківські реквізити відсутні ) на користь Аудиторської фірми Товариство з обмеженою відповідальністю „Консалтинг Лтд”, 01042, м. Київ, вул. П.Лумумби, 4/6, корп. А, оф. 100 ( п/р 2600938901 в АБ „Енергобанк”, МФО 300272, ідентифікаційний код 19029087) 60 000 грн. боргу, 1 405 грн. 35 коп. пені, 221 грн. 85 коп. 3% річних, 617 грн. державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набранням судовим рішення законної сили.
Суддя Л.М.Лавриненко