справа № 166/1250/14-ц

провадження № 6/166/107/14

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2014 року                      смт.Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Савчука М.А.

за участю секретаря Ленартович К.І.,

розглянувши подання начальника ВДВС Ратнівського районного управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 відносно громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання боржником зобов’язання,-

В С Т А Н О В И В :

Начальник ВДВС Ратнівського районного управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 звернувся в суд з поданням, в якому просить винести ухвалу відносно ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання боржником зобов"язання.

Вимоги подання обґрунтує тим, що на виконанні у ВДВС перебуває виконавче провадження щодо примусового виконання постанови Ягодинської митниці від 16.04.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 штраф в сумі 8500 грн.

Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 22.05.2014 року та направлена боржнику для виконання.

Вжитими заходами майна, на яке можна звернути стягнення, не виявлено.

Божник в добровільному порядку постанову не виконує, а тому станом на 16.09.2014 року штраф не сплачено.

З постанови митниці слідує, що боржник виїжджає за межі України, що свідчить про його намір вибути за межі України та умисно не виконувати рішення.

В судове засідання представник ВДВС не з’явився, в поданні зазначив про розгляд подання у відсутності представника та підтримання своїх вимог.

Розглянувши подання та долучені матеріали, суд приходить до наступного.

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст.11 ч.3 п.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до

виконання зобов'язань за рішенням.

При цьому суд вважає, що поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі дії або бездіяльність боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.

Як передбачено ст.377-1 ч.2 ЦПК України, суд негайно розглядає подання без виклику чи

повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року, громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, коли діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконанні зобов’язання – до виконання зобов’язань, або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 по сплаті штрафу в сумі 8500 грн.

З постанови Ягодинської митниці від 16.04.2014 року вбачається, що транспортний засіб ОСОБА_2 ввіз на митну територію України та перевищив строк транзитного перевезення автомобіля, що не може свідчити про його намір вибути за межі України.

Поряд з цим, доказів ухилення від виконання покладеного на боржника грошового зобов'язання та його намір вибути за межі України з цією метою, ВДВС не надані і не здобуті в судовому засіданні.

Саме невиконання боржником грошового зобов'язання протягом строку, передбаченого законом, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Отже, враховуючи вимоги закону, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також, не надано доказів, які б дійсно свідчили про цілеспрямованість боржника ухилитися від виконання покладених на нього рішенням грошового зобов'язання та його намір вибути за межі України з цією метою.

На підставі викладеного, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення подання ВДВС про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

На основі викладеного, керуючись ст.ст.14, 377-1 ч.2 ЦПК України, ст.11 ч.3 п.18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання начальника ВДВС Ратнівського районного управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуючий підпис ОСОБА_3

Оригіналу відповідає.

Суддя Ратнівського

районного суду ОСОБА_3

?