Справа № 369/11780/13-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М.

Провадження № 22-ц/780/4867/14 Доповідач у 2 інстанції Білоконь

Категорія 1 12.09.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів Даценко Л.М., Савченка С.І.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2014 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа, Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання незаконним та скасування рішення Хотівської сільської ради, визнання недійсним державного акта та скасування реєстрації державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Хотівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою ,-

встановила:

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що він є законним користувачем земельної ділянки розміром 0,15 га в АДРЕСА_1, на якій розташований подарований йому житловий будинок та господарські споруди.

Рішеннями виконкому Хотівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 22.05.1997 року №83/33 та від 28.02.2013 року № 90/42 йому було надано вказану земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та надано дозвіл щодо її відведення та розробку проекту землеустрою.

Однак при проведенні землевпорядних робіт було виявлено, що фактичні межі та розмір земельної ділянки позивача не відповідають межам та розміру, які зазначені у держземкадастрі, де зазначено, що розмір земельної ділянки позивача складає 0,1481 га, а «під базу» - 0,1248 га.

На переконання позивача, така невідповідність виникла у зв'язку із наявним взаємним перекриттям між собою (накладка) земельних ділянок (суміжних) позивача і ОСОБА_2, який є власником сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_2 розміром 0,1607 га, і при її приватизації захватив частину його земельної ділянки розміром 0,0208 га, на якій знаходиться паркан позивача.

Враховуючи викладене, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Хотівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 22.05.1997 року №83/33 та від 28.02.2013 року № 90/42; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 331488, яким посвідчується право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1607 га, кадастровий номер 3222487201:01:009:5002, за адресою: АДРЕСА_2; скасувати його державну реєстрацію.

У квітні 2014 року відповідач ОСОБА_2 у квітні 2014 року звернувся із зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, посилаючись на таке.

З 2004 року він є власником житлового будинку АДРЕСА_2, у зв»язку з чим рішенням Хотівської сільської ради від 17.03.2006 року йому було виділено земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель у розмірі 0,2499 га та для ведення особистого селянського господарства у розмірі 0,1108 га, на підставі яких він отримав два державні акти.

На підставі заяви ОСОБА_2, земельну ділянку площею 0,2499 га було розділено на дві та видано два державні акти про право власності на земельні ділянки розміром 0,0892 га та 0,1607 га.

У 2013 році ОСОБА_2 продав земельні ділянки площею 0,1108 га та 0,0892 га.

На думку ОСОБА_2, ОСОБА_1 самовільно встановив свій паркан на його земельній ділянці, чим порушив його право приватної власності.

Просив суд зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку у розмірі 0,0208 га в АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 шляхом перенесення самовільно побудованого паркану та заборонити останньому користуватися вказаною земельною ділянкою.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2014 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

В апеляційний скарзі ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального права та його необґрунтованість, оскільки судом не було враховано факт порушення відповідачем його права користування земельною ділянкою шляхом незаконної приватизації її частини.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам судове рішення не відповідає.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Згідно з ч.5 ст.116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому Кодексом

Порядок вилучення земельних ділянок регламентовано ст.149 ЗК України, згідно якої вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з вимогами ч.1 ст.21, ст. 393 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Видача державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної законом (ч. 1 ст. 116 ЗК України) підстави є неправомірною, а державний акт, виданий з порушеннями вимог ст.ст. 116, 118 ЗК України, - недійсним.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суду України у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 квітня 2013 р. № 6-14цс13, ухваленій за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, який є обов»язковим для застосування усіх судів України згідно з вимогами ч.1 ст. 360-7 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішеннями виконкому Хотівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 22.05.1997 року №83/33 та від 28.02.2013 року № 90/42 йому ОСОБА_1 надано земельну ділянку в розмірі 0,15 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд за цією ж адресою та надано дозвіл щодо її відведення та розробку проекту землеустрою. Ці дані зафіксовано у земельно-шнуровій документації Хотівської сільської ради (а.с.4-6,11,51,71-74,115).

04.07.2013 року комісією у складі депутата Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 був складений акт, яким встановлено, що позивач користується земельною ділянкою площею 0,15 га в АДРЕСА_1 в існуючих межах, з встановленим парканом зі сторони відповідача (металева сітка + шифер) протягом 25 років ( а.с. 12 )

Оскільки ОСОБА_1 набув право користування земельною ділянкою у передбаченому ст. 116 ЗК України порядку, а також і у зв»язку з набуття права власності на жилий будинок на підставі чинного рішення Хотівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 22.05.1997 року №83/33, ці дані підтверджені у земельно-шнуровій документації Хотянівської сільської ради, користується земельною ділянкою і його право користування не припинено, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що у ОСОБА_1 не виникло права користування спірною земельною ділянкою є необґрунтованим.

Рішенням Хотівської сільради від 17 березня 2006 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2499 га у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування будинку в АДРЕСА_2 ( а.с.65)

На підставі цього рішення, ОСОБА_2 було видано відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку у розмірі 0,2499 га серія ЯД № 784855 від 13.11.2007 року ( а.с.98).

Також на підставі цього рішення та заяви ОСОБА_2 № 5308 від 16 вересня 2011 року було видано два державні акти права власності на земельну ділянку розмірі 0,0892 га - серія ЯМ № 331487 від 30.03.2012 року та земельну ділянку у розмірі 0,1607 га - серія ЯМ № 331488 від 30.03.2012 року ( а.с.100).

Як вбачається з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2, ОСОБА_1 не погоджував межі земельної ділянки як сусідній землекористувач ( а.с. 145-161).

Із викопіювання з генерального плану АДРЕСА_1 ОСОБА_1 за 1998 та 2008 роки, наданих Хотівською сільрадою 8 квітня 2014 року видно, що у 2008 році розмір земельної ділянки зменшено, конфігурація змінена по зрівнянню з розміром та конфігурацією у 1998 році ( а.с.118-120).

Відповідно до схеми розташування земельних ділянок по АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 в межах Хотівської сільради, огорожа, яка існує між двома земельними ділянками, знаходиться в межах земельної ділянки, яка згідно з державним актом належить ОСОБА_2

Сторони визнали ті обставини, що на земельній ділянці ОСОБА_6 знаходиться паркан, який належить ОСОБА_1

Отже, наведені матеріали справи свідчать, що всупереч вимогам ст. 116 ч.5 ЗК України, рішенням Хотівської сільради від 17 березня 2006 року надано земельну ділянку площею 0,2499 га в АДРЕСА_2 у власність ОСОБА_2, тоді як частина цієї земельної ділянки площею 0,0208 га, яка з 1997 року перебувала у користуванні ОСОБА_1, на ній розташований його паркан, і у встановленому законом порядку ця земельна ділянка у нього не вилучалась.

Отже, відповідач ОСОБА_2, приватизувавши земельну ділянку розміром 0,1607 га в АДРЕСА_2, відповідач порушив право користування позивача на земельну ділянку площею 0,1481 га (орієнтовно 0,15 га), в АДРЕСА_1, тому на думку колегії судді порушене право підлягає судовому захисту.

Із урахуванням наведених матеріалів справи колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності відповідача ОСОБА_2 на земельні ділянки по АДРЕСА_2 та видача йому державного акту про права власності на земельну ділянку площею 0,1607 га відбулись з порушенням права позивача як землекористувача земельної ділянки по АДРЕСА_1.

При цьому колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять даних про припинення права користування позивача ОСОБА_1 на цю земельну ділянку, яке набуте в установленому законом порядку.

Суд уваги на вказані обставини не звернув, дав неправильну оцінку встановленим по справі доказам, постановивши незаконне та необгрунтоване рішення.

Враховуючи, що право позивача як землекористувача порушено, відновити це право іншим шляхом, ніж визнати вказаний державний акт недійсним зі скасуванням його державної реєстрації та скасувати рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого вони видані, неможливо, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, висновки суду про не порушення прав позивача не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову не відповідає матеріалам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального права та повинне бути скасоване з ухваленням нового про задоволення позову ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2014 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1, ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 28 сесія 24 скликання від 17.03.2006 року.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 331488, зареєстрований в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322240001001389, від 30.09.2012 року, яким посвідчується право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1607 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3222487201:01:009:5002, за адресою: АДРЕСА_2 та скасувати його державну реєстрацію.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді :