ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року Справа № 18-10-14-01/2759

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.

суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.07.2014

у справі№ 18-10-14-01/2759 господарського суду Черкаської області

за заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області Відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури"

пробанкрутство

В судове засідання представники не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Черкаської області від 26.02.2013 припинено процедуру санації у справі та повноваження керуючого санацією, визнано банкрутом ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури", відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Білика Олександра Анатолійовича.

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (надалі - УПФ України) 29.05.2014 звернулося до господарського суду з заявою про визнання кредиторських вимог в сумі 34 881,15 грн.

В обґрунтування вимог УПФ України послалося на приписи ст.4, 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та зазначало, що на підставі, поданої боржником звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно додатку 4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за березень - серпень 2013 заборгованість боржника перед УПФ України становить 26266,74 грн. Згідно ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування боржнику нараховано штрафні санкції в розмірі 8 614,41 грн., що підтверджені рішеннями УПФ України.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.06.2014 заяву УПФ України про визнання кредиторських вимог задоволено частково; визнано УПФ України поточним кредитором ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури" на суму 26266,74 грн.; в решті заяву УПФ України залишено без задоволення.

УПФ України звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу господарського суду Черкаської області від 17.06.2014 змінити в частині невизнання поточних вимог управління в частині штрафних санкцій на суму 8614,41 грн. та визнати кредиторські вимоги управління до боржника в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 апеляційну скаргу УПФ України залишено без задоволення, пункт 3 ухвали господарського суду Черкаської області від 17.06.2014 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс" (далі - ТОВ "Фортекс") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 17.06.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014, прийняти нове рішення, яким в задоволенні вимог УПФ України відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема: ст.ст.1, 38, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011, далі - Закон).

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Отже, Законом передбачено порядок та строки заявлення поточних вимог кредиторів, які виникли під час процедур банкрутства.

Як вбачається з матеріалів оскарження, господарським судом Черкаської області була розглянута заява УПФ України про визнання поточним кредитором ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури" та прийнято рішення про часткове її задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За результатами апеляційного розгляду, згідно зі ст.103 ГПК України, суд може залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення, скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково, змінити рішення.

Отже, апеляційний господарський суд зобов'язаний повторно переглянути заяву УПФ України про визнання кредитором та перевірити законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду за наслідками розгляду заяви УПФ України про визнання кредитором у повному обсязі.

Натомість, суд апеляційної інстанції здійснив апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції лише в частині розміру штрафних вимог кредитора, хоча вимогами апеляційної скарги було визнати кредиторські вимоги УПФ України до боржника в повному обсязі.

Судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції не здійснив апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції відповідно до приписів ст.99, 101, 103-106 ГПК України.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі № 18-10-14-01/2759 скасувати.

Справу №18-10-14-01/2759 передати на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук