ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2006 Справа № 21/32-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Герасименко І.М. (доповідача)
суддів: Голяшкіна О.В., Пруднікова В.В.
при секретарі судового засідання: Нурулаєва Г.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Стригунова Г.І.
від відповідача: Шатунов А.О.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південий гірничо-збагачувальний комбінат",м. Кривий Ріг
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.06 у справі №21/32-06
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Кривий Ріг
до: відкритого акціонерного товариства "Південий гірничо-збагачувальний комбінат",м. Кривий Ріг
про стягнення 81 637,54 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 65193, 57 грн. інфляційних, 16443,97 грн річних, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2003 року у справі №16/22 з відповідача стягнуто на користь позивача 570118,91 грн боргу з урахуванням індексу інфляції, 47659,09 грн річних (за період з 29.01.2000р. по 31.10.2002 р.), від 17.11.2005 року у справі №14/220(33/115) з відповідача стягнуто на користь позивача 39805,44 грн інфляційних, 13039,16 грн річних (за період 01.11.2002 р. по 31.03.2004р) і станом на поточний час заборгованість не стягнута тому нараховано інфляційні та 3% річних за період 01.04.2004р. по 12.01.2006 р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2005р. (суддя АлмазоваІ.В.) задоволено позов про стягнення з відповідача 65193,57 грн. інфляційних 16443,97 грн. –3% річних, 816,38 грн. - витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу на підставі ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з зазначеним рішенням відповідач його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права, посилаючись на статтю 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідач зазначає, що в період дії мораторію не нараховуються санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів). 27.03.2003р. відносно боржника порушена справа про банкрутство №Б29/34/03. Також скаржник посилається на те, що позивачем порушено строк позовної давності. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши рішення на предмет відповідності діючому законодавству, дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 16/22 стягнуто з відповідача 306 853,27 коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 29.11.2000р. по 31.10.2002р., всього 570 118 грн. 82 коп. (а.с.10)
Зазначене рішення господарського суду набрало законної сили, що не заперечується відповідачем тому, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2003р. по справі № 16/22 є обов’язковим та підлягає виконанню згідно зі статтею 115 ГПК України.
За наказом суду від 27.01.2003р у справі № 16/22 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Інгулецького районного управління юстиції міста Кривого Рогу відкрите виконавче провадження та 25.02.2003р. зупинено (а.с. 16-18).
На день звернення позивача з позовом та прийняття оскаржуваного судового рішення господарського суду, відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо - збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг не виконало рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 16/22 та докази стосовно боргу не було надано ні господарському суду при розгляді справи у суді першої інстанції, ні апеляційному господарському суду.
Як свідчать пояснення представника скаржника, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2003р. по справі № 16/22 до теперішнього часу не виконано. Розрахунок позовних вимог скаржник не оспорює.
Отже, за період з 01.0.2004. по 12.01.2006р. сума боргу збільшилась в зв’язку зі зростанням індексу інфляції.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.
Статтею 214 ЦК України (в редакції 1963р.) та ст.625 ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004р. передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредиторів зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що 03.06.2002р. було порушено провадження у справі №Б26/94/02 про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо –збагачувальний комбінат” (а.с.65), яке припинено 21.03.2003р. у зв’язку з затвердженням мирової угоди (а.с.66). Також 27.03.2003р. було порушено провадження у справі № Б 29/34/03 (а.с.67), 31.01.2005 року заява кредитора була залишена без розгляду через невиконання вимог суду щодо публікації оголошення про банкрутство відповідача. (а.с.68).
Крім того, 01.02.2005 року порушено провадження у справі про банкрутство відповідача (а.с.69) за заявою ВАТ “Науково –дослідний проектно –конструкторський інститут механізації праці в чорній металургії” (справа №Б29/21/05) і на день звернення з даним позовом - 31.01.2006 року оголошення про порушення справи опубліковано не було, так як така публікація з’явились в газеті “Урядовий кур’єр” №45(3795) лише 11.03.2006р., що доведено також ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2006 року по справі Б29/21/05
Оскільки інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов’язань та в зв’язку з цим відносити їх до санкцій, у розумінні статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Вказане тлумачення закону доведене до господарський судів листом Верховного Суду України від 15.07.2005р. № 3.2 –2005.
Посилання скаржника на відсутність вини до уваги не приймається в силу ч.1 статті 625 Цивільного кодексу України, а також з урахуванням того, що інфляційні витрати та річні підлягають відшкодуванню незалежно від вини боржника.
З огляду на викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2006р. відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2006р. у справі
№ 21/32-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг,- без задоволення
Головуючий суддя | І.М.Герасименко |
Суддя | О.В.Голяшкін |
Суддя | В.В. Прудніков |