Справа №483/1168/14-к 16.09.2014 16.09.2014 16.09.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючого-судді: Царюка В.В.

суддів: Войтовського С.А., Семенчука О.В.

за участі секретаря: Чоботаренко Т.І.

судового розпорядника: Овчаренка М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.07.2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Вакулівка Роздільнянського району Одеської області, громадянка України, з повною загально середньою освітою, не працює, не заміжня, раніше не судима, проживає за адресою: АДРЕСА_1, -

- визнана винною у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України та призначено їй покарання:

- за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 роки із конфіскацією майна;

- за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі на строк один рік.

- На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Учасники судового провадження:

Прокурор: Филонок О.В.

Захисник: ОСОБА_2

Обвинувачена : ОСОБА_3

__________________________________________________________________

Ап. провадження: № 11-кп/784/562/14 Головуюча у 1-й інстанції: Шевиріна Т.І.

Категорія: ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України Доповідач апеляційної інстанції: Царюк В.В.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить змінити вирок суду, в частині призначеного покарання обвинуваченій.

Просить, на підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від відбування призначеного їй покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк на 3 роки.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки разом із конфіскацією майна обвинуваченої.

Узагальненні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 не погоджується із вироком суду першої інстанції, в частині призначеного покарання обвинуваченій.

На думку захисту, судом першої інстанції не враховано, що злочин ОСОБА_3 було скоєно внаслідок збігу тяжких особистих обставин.

Захисник вказує, що обвинувачена була вимушена вчинити вказане правопорушення, оскільки тривалий час ніде не працювала, крім того, має хронічне захворювання, а тому потребувала коштів для придбання лікарських засобів.

Апелянт, вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання сторони захисту про застосування до обвинуваченої ст. 75 КК України, а саме, звільнення обвинуваченої від призначеного їй покарання з випробуванням, не навівши законних підстав для такої відмови.

Узагальнення викладу позиції інших учасників судового провадження.

В своїх запереченнях прокурор, який брав участь у судовому провадженні в суді першої інстанції - Митрофанов М.О. просить апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Очаківського районного суду Миколаївської області від 11.07.2014 року - залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Вважає, вирок суду законним та обґрунтованим. На його думку, при постановлені вироку, суд першої інстанції, врахував ступінь тяжкості вчинених правопорушень, особу винної та обставини, що пом'якшують покарання. Внаслідок чого, до обвинуваченої було застосовано більш м'яке покарання, ніж це передбачено законом на підставі ст. 69 КК України.

Крім того, вважає, що факт вживання наркотичних засобів обвинуваченою в якості знеболюючого, не знижує соціальної небезпеки вчиненого нею злочину у вигляді незаконного збуту наркотичних засобів, а тому вимоги захисту з приводу необхідності застосувати ст. 75 КК України до обвинуваченої є необґрунтованим.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

Згідно вироку суду, наприкінці жовтня 2013 року, обвинувачена ОСОБА_3, прибираючи територію свого домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1, виявила кущ дикорослої коноплі, який висушила та подрібнила, таким чином отримавши - 52,26 грама особливо-небезпечного наркотичного засобу - канабісу, який надалі зберігала у приміщенні свого будинку, для власного вживання без мети збуту.

03.04.2014 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись за адресою свого постійного місця проживання, незаконно збула ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою - 5, 068 грам, за що нею було отримано грошові кошти в розмірі - 100 гривень.

Також, 12.04.2014 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, обвинувачена ОСОБА_3, знаходячись за адресою постійного місця свого проживання, повторно, незаконно збула ОСОБА_7 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою - 5, 068 грам, за що нею було отримано грошові кошти в розмірі - 100 гривень.

Таким чином, вказані дії обвинуваченої ОСОБА_3 були кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 309 КК України. Під час досудового слідства ОСОБА_3 - щиро розкаялась та повністю визнала свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та обвинуваченої, які підтримали вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла до наступного.

Висновки суду першої інстанції, щодо доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, за які її засуджено, ґрунтуються на доказах, наданих стороною обвинувачення і стороною захисту не заперечуються, як і не заперечується кваліфікація дій обвинуваченої.

Стосовно призначеного покарання, то воно призначено обвинуваченій відповідно до вимог ст. ст. 65 - 67 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених нею злочинів, а також, даних які характеризують її особу.

Так було встановлено, що ОСОБА_3 скоїла злочини середнього ступеня тяжкості та тяжкий злочин.

Крім того, при призначенні покарання, суд врахував вік, стан здоров'я та особу обвинуваченої, яка раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання ОСОБА_3 характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Також було враховано її щире каяття, активне сприяння у розкритті злочинів та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Судом першої інстанції при призначенні покарання, також було взято до уваги і інші обставини, що пом'якшують покарання, але які не передбачені ч. 1 ст. 66 КК України. Зокрема, суд дійшов до висновку про те, що скоєння кримінальних правопорушень обвинуваченою, відбулось внаслідок тяжкого збігу обставин, оскільки обвинуваченій сприяли у продажу наркотичних засобів, особи, які їх постійно вживають.

Саме з урахуванням усіх пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_3 обставин, та тих, на які посилається захисник у своїй апеляційній скарзі, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про можливість призначення її більш м'якого покарання за ст.. 307 КК України, ніж це передбачено її санкцією.

Факт вживання обвинуваченою наркотичних засобів з метою полегшення наслідків захворювання не може бути взятий до уваги, оскільки такі засоби не є лікарськими і дозволу на їх вживання у неї немає.

Колегія суддів не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст.. 75 КК України, оскільки вона визнана винною у вживанні наркотичних засобів та їх розповсюджені, що унеможливлює її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.

Таким чином, підстав для зміни вироку суду першої інстанції, як того просить апелянт, колегія суддів не вбачає, а тому апеляція захисника ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.07.2014 року відносно ОСОБА_3 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 . на цей вирок - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення цієї ухвали, а обвинуваченою - у той же строк з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Головуючий : Судді :