а

 

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 

23 грудня 2008 р.                                                                                    Справа № 2-а-13512/08

 

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,

 

При секретарі судового засідання:   Кащук С.В. 

За участю представників сторін:

позивача      :   ОСОБА_1,

відповідача :   ОСОБА_2,

 

розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 

до:   Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області 

про:  зобов'язання здійснити перерахунок пенсії

 

ВСТАНОВИВ :

                                                

 ОСОБА_1 звернувся у Вінницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії з 01.07.2008 року з урахуванням надбавок як інваліду війни ІІ групи у розмірі 350% залежно від зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплатити недоплачену за 6 місяців (з 01.01.2008р. по 01.07.2008р.) суму за підвищений посадовий оклад з 1115 грн. до 1200 грн., яка становить 958,8 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на пенсію вийшов в червні 1986 році, також він є інвалідом війни ІІ групи, що  підтверджується відповідним посвідченням і має право на пільги, передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Статтею 13 цього Закону (в ред. з останніми змінами від 08.09.2005 року)  передбачено, що пенсія інвалідам війни ІІ групи повинна підвищуватися у розмірі 350 % мінімальних пенсій за віком. Позивачем зазначено, що підвищення до пенсії з 01.07.2008 р. нараховувалось йому всупереч передбаченому Законом розміру та всупереч постанові Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 листопада 2006 року, якою було зобов'язано відповідача в подальшому проводити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, ОСОБА_1 в своєму позові зазначив, що відповідачем за період з 01.01.2008 р. по 01.07.2008 р., у зв'язку із збільшенням розміру посадового окладу за посадою ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправно не було здійснено перерахунку пенсії, як то передбачено ч. 3 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”від 09.04.1992 року.

Не погоджуючись з розміром пенсії, який позивач отримує, він просить зобов'язати відповідача перерахувати його пенсійне забезпечення з урахуванням вищезазначених позовних вимог.

Піч час попереднього судового засідання у справі, суд виконавши всі процесуальні дії, передбачені ч. ч. 3, 4 ст. 111 КАС України за письмовою згодою сторін перейшов до судового розгляду справи.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Натомість, представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала. У судовому засіданні згідно із своїми письмовими запереченнями, які суд долучив до матеріалів адміністративної справи, пояснила, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, здійснюючи розрахунок та виплату пенсії, за вказаний позивачем період, керувалося положеннями Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідно до якого підвищення до пенсії інвалідам ІІ групи виплачується в розмірі 40% процентів  прожиткового  мінімуму  для осіб,  які втратили працездатність. Відповідно до внесених змін у вказаний Закон ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2007 року правомірно виплачувалося підвищення до пенсії, у встановленому Законом розмірі. За таких підстав, на думку представника відповідача, позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом у адміністративній справі встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується оглянутим під час судового засідання посвідченням, а відповідно і має право на пільги, передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 №ХЛ 55065, оглянутої під час судового засідання, пенсія позивачеві призначена з 01.04.1998 року у розмірі 80% грошового забезпечення.

Визначаючись стосовно заявлених позовних вимог про перерахунок пенсії за період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р. з урахуванням недоплаченого підвищення за посадовий оклад з 1115 грн. до 1200 грн., суд виходить із слідуючого.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача, ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2008 року виходячи із посадового окладу в розмірі 1115 гривень. І пенсія, позивачеві, виходячи із посадового окладу в сумі 1115 гривень, відповідачем виплачувалася аж до 01.07.2008 року.

 В той час, як розмір посадового окладу станом на 01.01.2008 року за відповідною посадою, яку займав ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) становив 1200 гривень, що підтверджується Довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданою полковнику ОСОБА_1відповідно до ПКМУ від 7.11.2008 року №1294.

А  в силу ч. 3 с. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”від 09.04.1992 року усі  призначені  за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною  розміру  хоча  б  одного  з  видів  грошового  забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом,  або у зв'язку із  введенням  для  зазначених  категорій  осіб нових щомісячних додаткових видів  грошового забезпечення (надбавок,  доплат,  підвищень) та премій у розмірах,   встановлених  законодавством.  Перерахунок   пенсій здійснюється  на  момент  виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться  у  порядку ,  встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього  Закону. 

Таким чином, з аналізу положень вищезазначеного Закону чітко вбачається, що відповідач у зв'язку із зміною, тобто збільшенням одного із видів грошового забезпечення ОСОБА_1, а саме посадового окладу, станом на 01.01.2008 року повинен був здійснити перерахунок пенсії відповідно до змін у грошовому забезпеченні позивача.

А тому, на думку суду, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується іншої частини позовних вимоги, а саме зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії з 01.07.2008 року з урахуванням надбавок як інваліду війни ІІ групи у розмірі 350% залежно від зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то слід урахувати нижченаведене.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист”(в ред. з останніми змінами від 08.09.2005 року)  інвалідам війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 350%  мінімальної пенсії за віком.

Стосовно розміру мінімальної пенсії, яка служила базою для обчислення надбавок та підвищень до пенсій особам, які мають статус ветерана війни, Кабінет Міністрів України постановою № 1 від 3 січня 2002 року “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”встановив, що підвищення до пенсії, передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, починаючи з 01 січня 2002 року, здійснюються виходячи з розміру 19,91 грн. Вказаний розмір мінімальної пенсії використовувався при обрахунку пенсії ветеранам війни аж до внесення відповідних змін до цього Закону  Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”№2939-IV від 5 жовтня 2005 року.

Однак, згідно із Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”№2939-IV від 5 жовтня 2005 року до частини  четвертої статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”були внесені зміни, а саме: “інвалідам війни ІІ групи  пенсії  або  щомісячне  довічне  грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 40%  прожиткового  мінімуму  для осіб, які втратили працездатність”.

Відповідно до прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”№2939-IV від 5 жовтня 2005 року пункт 3 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2006 року.

З урахуванням внесених змін з 1 січня 2006 року позивачу -ОСОБА_1і виплачується щомісячно підвищення до пенсії як інваліду війни, обчислюване з встановленого законами України прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується матеріалами пенсійної справи, оглянутої в судовому засіданні.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки на час розгляду даної справи в суді є чинним Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, згідно із яким передбачено, що інвалідам війни ІІ групи  пенсії  або  щомісячне довічне  грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 40%  прожиткового  мінімуму  для осіб, які втратили працездатність.

Тому, відповідач у справі при виплаті доплат до пенсії позивачеві, у розмірах передбачених чинним вищезазначеним Законом, починаючи з 01.07.2008 р. діє правомірно та обґрунтовано, чітко дотримуючись при цьому норм діючого законодавства України, зокрема, Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. А відтак, підстав для задоволення позову в цій частині, суд не знаходить.

На підставі всього вищевикладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

 

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

 

ПОСТАНОВИВ :

 

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1за період з 01.01.2008 року по 01.07.2008 року з урахуванням посадового окладу в розмірі 1200 гривень.

3. В решті позовних вимог відмовити.

 

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

 

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 

 Повний текст постанови оформлено:   24.12.08 

 

Суддя                                                                                     Сауляк Юрій Васильович