ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2006 Справа № 18/1 (10/88)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигеєва О.С.
при секретарі: Стуковенкової Н.В.
за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 29.06.06 р.:
від позивача: Затинацкий Е.Г. (дов. № 01-1/9-35 від 17.01.06);
від відповідача: Смирний О.С. (дов. №16-81/347 від 03.01.06);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.06 року у справі № 18/1(10/88)
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Кривбасрудоремонт” м.Кривий Ріг
до Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” м.Кривий Ріг
про стягнення 234 667 грн. 16 коп.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 15.02.06 р. у справі № 18/1 (10/88) (суддя Петрова В.І.) частково задоволено позов Відкритого акціонерного товариства “Кривбасрудоремонт” м.Кривий Ріг до Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” м.Кривий Ріг про стягнення 234 667 грн. 16 коп.
З відповідача на користь позивача стягнуто 180 731 грн. 86 коп. заборгованість, 1807 грн. 32 коп. витрати по сплаті державного мита та 90 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення з відповідача 8 409 грн. 49 коп. –3 % річних, 35 603 грн. 63 коп. індекс інфляції та 9 922 грн. 18 коп. суми пені відмовлено у позові.
ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, не погодившись з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить відновити строк для подання апеляційної скарги, посилаючись на поважність пропуску - отримання рішення 03.03.2006 р., на підтвердження надано поштовий конверт, в якому отримано рішення.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд, ухвалою про прийняття апеляційної скарги від 17.05.2006 р. у справі № 18/1(10/88), визнав причину пропуску строку подання апеляційної скарги поважною і відновив строк подання апеляційної скарги.
Оскаржуючи рішення господарського суду скаржник вважає, що при винесенні рішення господарський суд не прийняв до уваги, що позивач не виставивши рахунок на оплату порушив вимоги Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8979, яка діяла на момент звернення позивача з позовом до відповідача.
Заявою без дати і номера, яка була подана відповідачем до Дніпропетровського апеляційного господарського суду 29.06.2006 р. вх. № 4798, відповідач звертає увагу суду на той факт, що позивач у додатку до позову зазначає, що заборгованість виникла по актам виконаних робіт за договором № КС-03 116 від 22.01.2003 р. Однак, якщо проаналізувати суми оплати виконаних робіт та суми спірної простроченої заборгованості, то вони не співвідносяться, оскільки по акту № 20 за червень 2003 р. були виконані роботи на суму 36 930 грн., а оплата за цим актом була виконана на 49 889 грн. 25 коп.
Відповідно до вказаного, відповідачем переплачено 12 959 грн. 25 коп., оскільки спір виник з недодержання відповідачем строків оплати за спірним договором, то сума переплати за актом № 20 за червень 2003 р. повинна бути зарахована в оплату спірної заборгованості.
У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ “Кривбасрудоремонт” просить залишити апеляційну скаргу ВАТ “Північний ГЗК” без задоволення, а рішення без змін, так як вважає, що рішення винесено без порушення норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні оголошена перерва з 29.06.06 р. до 11.07.06 р. до 16 год.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційної скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі укладено договір підряду від 22.01.2003 р. № КС-03 116, відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручив, а позивач (підрядник) прийняв на себе обов’язки по виконанню, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та доданого графіку роботи, по поточному ремонту технологічного устаткування (ЦПО-1, ЦПО-2).
Згідно п.3.2 договору, оплата виконаних робіт здійснюється замовником на підставі оформленого сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт на протязі 30 днів з моменту пред’явлення підрядчиком платіжних документів.
Позивач в позовній заяві стверджує, що він згідно п.3.2 договору пред’явив відповідачу на оплату платіжні документи, які відповідач частково оплатив платіжними вимогами № 9/06 від 31.07.2003 р. на суму 72 250 грн. 80 коп., № 10/06 від 29.08.2003 р. на суму 78 222 грн., № 13/06 від 29.11.03 р. на суму 84 044 грн. 40 коп.
За наданими позивачем доказами вбачається, що заборгованість відповідача по оплаті виконаних ним робіт складає 180 731 грн. 86 коп.
Відповідач не надав господарському суду доказів погашення заборгованості в сумі 180 731 грн. 86 коп.
Відповідач надав до суду ухвалу господарського суду Дніпропетровської обл. від 04.01.2005 р. у справі № Б15/1/05 про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ “Північний ГЗК” за заявою ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”.
Відповідно до п.3 вказаної ухвали було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів –зупинення виконання боржником всіх вимог кредиторів за зобов’язаннями, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, включаючи вимоги за зобов’язаннями, що виникли після порушення справи, але згідно з цим Законом віднесені до вимог конкурсних кредиторів, а також зупинення будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення примусового виконання таких вимог.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
З 01.01.2004 р. набрав чинність Господарський кодекс України (в подальшому ГК України), який відповідно до ст. 1 визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Згідно Прикінцевих положень ГК України, Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Вказані у позові господарські відносини, пов’язані із виконанням сторонами умов договору підряду виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, але вони продовжують існувати і після набрання чинності цими положеннями, тому господарським судом зазначені положення також застосовуються.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Цивільний Кодекс України (далі ЦК України) також набрав чинності з 01.01.2004 р. Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України –ЦК Української РСР втратив чинність з 01.01.2004 р.
Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ЦК України також застосовується до цивільних відносин, що продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона ( підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ст. 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми.
З пояснення позивача, наданого господарському суду від 09.02.2006 р. (а.с. 129, т.1) вбачається, що реєстр вимог кредиторів не був затверджений судом, ліквідаційна процедура не була відкрита відносно ВАТ “Північний ГЗК” згідно розділу ІІІ ст. 22 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Враховуючи вищевказане колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 224 744 грн. 98 коп., в тому числі: 180 731 грн. 86 коп. суми основного боргу, 8 409 грн. суми 3 % річних за період з 01.08.2003 р. по 25.04.05 р., 35 603 грн. 63 коп. індекс інфляції, нарахований за період з серпня 2003 р. по березень 2005 р.
У стягненні пені у сумі 9 922 грн. 18 коп. слід відмовити, у зв’язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введено одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство відповідача, протягом дії якого пеня не нараховується.
При винесенні рішення, яке оскаржується, господарський суд помилково зробив висновок, що у зв’язку з мораторієм з відповідача неможливо стягнути індекс інфляції від суми боргу і 3 % річних, які підлягають стягненню з боржника на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня) і не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань. Індекс інфляції і 3 % річних не є санкціями.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що при винесенні рішення від 15.02.2006 р. господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а тому рішення слід частково скасувати, відносно відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення індексу інфляції від суми боргу і 3 % річних.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” м.Кривий Ріг задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2006 р. у справі № 18/1(10/88) скасувати.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції: “ Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” м.Кривий Ріг на користь Відкритого акціонерного товариства “Кривбасрудоремонт” м.Кривий Ріг 180 731 грн. 86 коп. суми основного боргу, 8 409 грн. 49 коп. 3 % річних, 35603 грн. 63 коп. індекс інфляції, 2 247 грн. 45 коп. витрат по сплаті державного мита, 113 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”
Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської обл., згідно ст. 117 ГПК України, видати наказ.
У стягненні пені у розмірі 9 922 грн. 18 коп. відмовити.
Головуючий Л.О.Лотоцька
Судді: Р.М.Бахмат
О.С.Євстигнєєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
11.07.06 р.