Судове рішення #38639997


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и


19 червня 2014 рокусправа № 2а/7569/2011(6-а/337/121/2014)


Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2014 року у справі № 2а/7569/2011 за поданням Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області про зміну способу та порядку виконання судового рішення про справі №2а/7569/2011, -


ВСТАНОВИВ:


11 березня 2014 року до суду першої інстанції надійшло подання Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання виконавчого документа.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2014 року подання задоволено. Змінено спосіб і порядок подальшого виконання судового рішення на підставі виконавчого листа №2а-7569/2011 від 09.07.2012 року виданого Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, з зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 підвищення до Пенсії відповідно до ст. 49-51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 734.10 грн. за період з 01.12.2010 року по 15.06.2011 року.

Не погодившись з ухвалою суду, Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаного подання.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що подання про зміну способу та порядку виконання судового рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя не підлягає задоволенню оскільки в разі задоволення її вимог фактично буде змінено по суті зміст резолютивної частини постанови суду, що є порушенням норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.




Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2011 року, зміненою постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.12.2010 рокупо 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 15.06.2011 року від повідно до ст..49, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.

На підставі виконавчий листа №2а-7569/11 від 09.07.2012 року, виданого Хортицьким районим судом м. Запоріжжя, було відкрито виконавче провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 10.10.2013 року Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя повідомило відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про те, що ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії в результаті якої нараховано 734,90 грн., яка буде сплачена у випадку наявності фінансування із Державного бюджету України.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган і яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а тому подання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що зобов'язання вчинити певні дії, покладені на відповідача судовим рішенням, є обраним судом способом захисту порушеного права позивача.

За таких обставин державний виконавець просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті шляхом вирішення додаткової позовної вимоги про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття постанови в адміністративній справі.

Відтак, суд першої інстанції, задовольняючи подання про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом способом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 1 статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.



Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.

Також, суд наголошує, що "захист порушеного права у судовому рішенні" і "спосіб виконання судового рішення" не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).

Аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.

Більш того, вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.

З урахуванням того, що фактичні обставини справи судом першої інстанції встановлено повно та правильно, але неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Керуючись ст.199, ст.202, ст.205, ст.206 КАС України, суд, -


У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя - задовольнити.

Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2014 року у справі № 2а/7569/2011 - скасувати та прийняти нову.

У задоволенні подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Морар М.В. про зміну способу та порядку виконання рішення Хортрцького районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2011 року у справі № 2а-7569/2011 - відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.


Головуючий: О.О. Круговий


Суддя: І.Ю. Богданенко


Суддя: Ю.М. Дадим



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація