Справа № 761/19474/14-ц

Провадження №2-з/761/185/2014

У Х В А Л А

іменем України

11 серпня 2014 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Гриньковська Н.Ю., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про забезпечення позову, пред'явленого до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про стягнення солідарно з відповідачів на його користь заборгованості за кредитними договорами, в рамках генеральної угоди №51/07 від 20.06.2007р., укладеної між позивачем та відповідачем 2, в сумі 386899,31 доларів США, що за курсом НБУ, станом на 11.06.2014р., становить 4500118,34грн. та 117156,47грн.

Одночасно з позовом, було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідачів, відкритих в банківських установах та на будь-яке рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачам, в межах розміру заборгованості відповідачів перед позивачем.

В обґрунтування своєї заяви позивач вказував на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки є достатньо підстав вважати, що майно, в тому числі грошові кошти, які знаходяться у відповідачів, на момент виконання рішення суду, можуть зникнути, зменшитися або погіршитися за якістю.

Проаналізувавши зміст заяви про забезпечення позову та зміст позовної заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Звертаючись до суду із вказаною заявою про забезпечення позову, позивачем не обґрунтовано причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, не надано доказів того, що відповідачам належить будь-яке рухоме чи нерухоме майно, а також, не надано доказів, що у відвідачів наявні будь-які рахунки в банківських установах, а також, що на них містяться будь-які грошові кошти. Також, не вказано, на яке саме рухоме чи нерухоме майно відповідачів потрібно накласти арешт. Крім того, заявником не надано доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також, доказів свідомого уникнення відповідачами виконання взятих зобов'язань. Тобто вбачаються лише припущення заявника з приводу вказаних обставин.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведені обставини, враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про забезпечення позову, пред'явленого до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва протягом 5 днів з дня її винесення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя