Справа №2-2550/2008р.

            № 2-180/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   29 січня 2009 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:  головуючого - судді Степури А.А.                                                                                                                     

                    при секретарях - Вороніній О.І., Коптяєвій Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Кременчуцької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» про розірвання договору депозитного вкладу та стягнення суми вкладу і процентів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де просить винести рішення, яким  розірвати договір депозитного вкладу № SAMDN 47000700031001 від 14.08.2007 року, що був укладений між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк», а також стягнути з відповідача на його користь 24950,00 грн. та 4028,63 грн. відсотків. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 14.08.2007 року між ним та відповідачем був укладений договір депозитного вкладу № SAMDN 47000700031001 за умови якого він прийняв на себе зобов'язання передати банківський вклад строком на 1 рік  суму у розмірі 24950 гривень, а відповідач виплатити по закінченню строку вкладу суму вкладу та проценти виходячи з розрахунку 14,25% річних. Строк дії вищевказаного договору депозитного вкладу закінчився 14.08.2008 року, за цей час відповідачем було нараховано на його користь 3683,95 грн. процентів. Згідно з п.5 договору даний договір вважається продовженим на той же строк у випадку, якщо вкладник не заявив банку про відмову від договору за 1 день до закінчення строку його дії. Такої відмови він не заявляв, отже договір є продовженим з 14.08.2008 року по 14.08.2009 року. За період з 14.08.2008 року відповідачем було нараховано на його користь 344,68 грн. процентів. Пунктом 6 даного договору передбачено,  що сторони мають право достроково розірвати цей договір за умови попередження стороною - ініціатором другої сторони за два банківські дні до дати такого розірвання. В порядку п.6 договору він письмово листом від 17.10.2008 року попередив відповідача про розірвання ним договору в односторонньому порядку, але відповідач умови договору не виконав, суму вкладу та проценти не повернув, надавши при цьому листа від 21.10.2008 року. Згідно з наведеним листом відповідач відмовив йому у поверненні суми вкладу та процентів, посилаючись на постанову Правління НБУ від 11.10.2008 року № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків», згідно якої, банкам заборонено достроково виплачувати грошові кошти за депозитним договором.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги частково змінила, а саме прохала стягнути з закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Кременчуцької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму відсотків за вкладом в розмірі 4811,34 гривень, а не 4028,63 гривні.

Представник відповідача  Жукова В.П.  позовні вимоги не визнала та заперечувала проти позову позивача, заперечення мотивувала тим, що 17 жовтня 2008 року позивач звернувся до Приватбанку з письмовою заявою про дострокове розірвання договору №  SAMDN 47000700031001 від 14.08.2007 року. Приватбанк відмовив в задоволенні заяви, виходячи з того, що Приватбанк, як структурна частина банківської системи України, здійснює свою діяльність у відповідності до законодавства України з питань банківської діяльності, нормативно - правових актів Національного Банку України та інших уповноважених органів питань заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків. З метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками, банкам заборонено робити дострокове повернення депозитів, що також підтверджено додатковим роз'ясненням Національного банку України у листі № 22-310/946 - 17250 від 06.12.2008 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір депозитного вкладу № SAMDN 47000700031001, за яким сторони взяли зобов'язання виконувати даний договір.

Згідно п.5 даного договору у випадку, якщо в строк не пізніше за день закінчення терміну вкладу, клієнт не заявив банку про відмову від продовження терміну вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один термін, вказаний в п.1 даного договору, тобто на 12 місяців.

Відповідно до п.6 Договору депозитного вкладу передбачено, що сторони мають право достроково розірвати даний договір відповідно до чинного законодавства, попередивши про це другу сторону за два банківські дні до дати розірвання договору. При поверненні вкладу за ініціативою клієнта, клієнту повертається сума вкладу і виплачуються проценти за неповний термін вкладу. Сума нарахованих процентів за цілу кількість років, що пройшли з моменту оформлення договору, виплачується в повному об'ємі.

Заявою від 17.10.2008 року підтверджується, що позивач звернувся до відповідача з проханням розірвати договір депозитного вкладу № SAMDN 47000700031001 від 14.08.2007 року з виплатою вкладених готівкових коштів з нарахованими відсотками відповідно до умов договору.

Листом від 21.10.2008 року позивачу було відмовлено в достроковому розірванні депозитного договору на підставі передбаченого п. 2.2 постанови НБУ від 11.10.2008 року № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» банкам України заборонено достроково виплачувати грошові кошти за депозитними договорами, якщо не настав строк виконання зобов'язань за договором. В разі невиконання вимог НБУ комерційні банки можуть бути притягнуті до відповідальності за порушення банківського законодавства.

Згідно п.7 постанови Національного банку України № 413 від 04.12.2008 року встановлено, що постанову правління Національного банку України від 11.10.2008 року № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» визнано такою, що втратила чинність.

Стаття 4 ЦК України передбачає основу  цивільного законодавства України становить Конституція, а основним актом цивільного законодавства є цивільний Кодекс.

Відповідно до ст. 629, 610 ЦК України договір є обов'язковим до виконання. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконувати належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 1060 ЦК передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Стаття 192 ЦК України передбачає, що одним із видів майна є гроші (грошові кошти).

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 386 ЦК України передбачає, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

 Відповідач відмовляючи у розірвані даного договору посилається на постанову Правління НБУ від 11.10.2008 року № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків», яка втратила чинність відповідно до п.7 постанови правління Національного банку України від 04.12.2008 року № 413 «Про окремі питання діяльності банків», а п.2 останньої постанови зобов'язано банки тільки уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (передусім у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками.

Тому, суд вважає, що посилання відповідача на те, що він діяв в межах ст.607 ЦК України, у відповідності до якої зобов'язання припиняється неможливістю виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, і така неможливість зумовлена дією зазначеної постанови НБУ №413, економічною та юридичною обставиною є безпідставними, так як цивільним законодавством, а також вищевказаною постановою НБУ №413 не передбачена заборона банкам проводити дострокове повернення депозитів вкладникам.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на заборону роботи дострокове повернення депозитів, відповідно до листа Голови НБУ від 16.12.2008 року №22-310/960-17250, так як вказаний лист не відповідає вимогам цивільного законодавства, юридичної сили не має і може носити тільки характер рекомендації.

Відповідно до договору № 208-ДФ-521 від 24.06.2008 року укладений між Кременчуцьким державним політехнічним університетом ім. М.Остроградського та ОСОБА_1 встановлено, що останньому необхідно кошти для сплати за навчання, оскільки він навчається в даному університеті на заочному відділенні з оплатним навчанням. 

 За таких обставин, суд вважає, що відмова відповідача позивачу у достроковому розірванні договору депозитного вкладу № SAMDN 47000700031001 від 14.08.2007 року є незаконною, так як порушує майнові права позивача, тому підстав для відмови задоволенні позову не вбачає і вважає за можливе задовольнити позов та стягнути з відповідача суму вкладу в розмірі 24950, 00 грн.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 79, ст. 88 ЦПК України, до судових витрат віднесені затрати на сплату судового збору, послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та послуги на правову допомогу. Разом з позовною заявою позивачем надано квитанції №14 та №17 від 28.10.2008 року про сплату судового збору у сумі 289,80 грн., та послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  30 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до довідки наданої заступником директора відділення «Кременчуцької філії» Полтавського ГРУ «Приватбанку», підтверджено, що сума нарахованих процентів за період з 14.08.2007 року по 14.08.2008 року згідно процентної ставки 14,75 річних складає 3683,95 грн. Сума процентів за період з 15.08.2008 року по 28.01.2009 рік згідно нової процентної ставки 17,25 річних  складе 2254,77 грн., але згідно п.6 договору клієнта для розрахунку суми процентів застосовано коригуючий коефіцієнт 0,5 - і виходячи з цього сума процентів складе 2254,77 *0,5 = 1127,39 грн. Таким чином, загальна сума процентів за період з 14.08.2007 року по 28.01.2009 року складе 3683,95 + 1127,39 = 4811,34 грн.

Стаття 80 ЦПК України, передбачає, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, оскільки в судовому засіданні збільшено позовні вимоги, тому необхідно стягнути з відповідача на користь держави різницю суми сплаченого судового збору позивачем, враховуючи змінені позовні вимоги, в сумі 7,81 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 59, 60,79, 88, 208, 209, 212,213, 218, 223 ЦПК України ст.ст.4,190,192,316,386, 526, 610, 629, 651,1060 ЦК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

 Позов фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Кременчуцької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» про розірвання договору депозитного вкладу та стягнення суми вкладу і процентів - задовольнити.

Договір №  SAMDN 47000700031001 від 14.08.2007 року укладеного між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Кременчуцької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» - розірвати.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Кременчуцької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу в розмірі 24950, 00 грн.

 Стягнути з закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Кременчуцької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму відсотків за вкладом в розмірі 4811,34 грн.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Кременчуцької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 289,80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 30,00 грн.

 Стягнути з закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Кременчуцької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в сумі 7,81 грн.

На рішення суду  може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга  на рішення суду  подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 

Суддя                                                                                    Степура А.А.