ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2014 року Справа № 904/4107/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Антоніка С.Г, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Станішевський І.С, представник, довіреність № 14-125 від 13.05.14 року;

від відповідача: Кісілевич Є.Є, представник, довіреність № 14/19 від 14.07.14 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2014 року у справі №904/4107/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м.Дніпродзержинськ

про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2014 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" з позовом про стягнення боргу у сумі 27 984 333,29 грн, пені у сумі 924 523,58 грн, інфляційних втрат у сумі 1 510 154,94 грн, 3% річних у сумі 173 011,69 грн. та витрат на сплату судового збору. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідач не оплатив в установлений договором строк вартість поставленого у січні-березні 2014 року природного газу. (а.с. 2-4, 8-9)

У своєму відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнав та просив в порядку статті 233 Господарського кодексу України зменшити розмір пені на 50%. При цьому, відповідач посилався на те, що причиною його тяжкого фінансового стану є те, що основним споживачем теплової енергії, яка виробляється ним є комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", яке не розраховується за надані послуги і має на даний час заборгованість у сумі 460 919 700 грн.(а.с. 45-47)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2014 року (суддя Петренко І.В.) позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг у сумі 27 984 333,29 грн, пеню у сумі 647 166,51грн, інфляційні втрати у сумі 1 510 154,94 грн, 3% річних у сумі 173 011,69грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 73 080,00грн, в решті позовних вимог відмовлено. Рішенням суду розмір пені зменшено на 30%, тобто із 924 523,58 грн. до 647 166,51 грн. (а.с. 134-136)

29.08.2014 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в якій скаржник просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 277 357,07 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження усіх істотних обставин справи, зокрема:

- відповідачем не надано жодних належних доказів щодо винятковості обставин у даній справі;

- сторони визначили вид забезпечення виконання зобов'язання (пеня) пунктом 7.2 договору та вже заздалегідь визначили розмір неустойки за неналежне виконання зобов'язання, тому суд неправомірно самостійно визначив розмір пені;

- у відповідності до звіту про фінансові результати за 2013 рік за невиконання зобов'язань контрагентами збиток позивача складає більше десяти мільярдів гривень;

- суд дослідив лише ступінь виконання зобов'язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні та інших інтересів сторін. (а.с. 146-156)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги і перевіривши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

18.12.2013 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та публічним акціонерним товариством "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №795/14-ТЕ-3.

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Згідно до пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 7.2 договору купівлі-продажу природного газу у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 9.3 договору купівлі-продажу природного газу строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.(а.с. 10-15)

Сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу за договором:

- від 31.01.2014 року на суму 12 464 482,11 грн. (за природний газ - 9 185 557,85 грн, транспортування природного газу - 3 278 924,26 грн.)

- від 28.02.2014 року на суму 9 876 337,72 грн. (за природний газ - 7 278 254,38 грн, транспортування природного газу - 2 598 083,34 грн.);

- від 31.03.2014 року на суму 5 643 513,46 грн. (за природний газ - 4 158 922,84 грн, транспортування природного газу - 1 484 590,62 грн.), всього на суму 27 984 333,29 грн. (а.с. 17-19)

Однак, покупець свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, з позивачем не розрахувався, тому судом законно стягнуто з відповідача борг за отриманий природний газ у січні-березні 2014 року у сумі 27 984 333,29 грн.

Відповідно до вимог статей 625 Цивільного кодексу України судом на законних підставах стягнуто з відповідача крім суми боргу 3 % річних у сумі 173 011,69 грн. та інфляційні втрати у сумі 1 510 154,94 грн.

Суд першої інстанції визнав нарахування позивачем пені у сумі 924 523,58 грн. правомірним, втім, її розмір зменшив на 30% на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України. При цьому суд прийняв до уваги майновий стан обох сторін і те, що газ використовується відповідачем для вироблення теплоенергії для комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", яке заборгувало відповідачу 434 288 633,58 грн.

Судове рішення оскаржується позивачем у частині зменшення пені. При цьому скаржник вказує на те, що судом безпідставно використано своє право, оскільки невірно оцінені обставини щодо матеріального становища боржника, як виняткові, а також не враховані інтереси позивача.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду підтримує правову позицію суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 509, статей 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною та не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частини 3 статті 509 та частин 1-2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України, який кореспондується з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

У даній справі судом апеляційної інстанції приймалось до уваги те, що порушення зобов'язання відповідачем допущено у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, яке виникло з причин, які від нього не залежали, а саме: існування різниці в тарифах, яка виникла через невідповідність тарифів на теплоенергію розміру економічного обґрунтованих витрат на її виробництво; невиконанням населенням, бюджетними та комунальними організаціями зобов'язань по оплаті наданих послуг. Так, на даний час відповідач заборгував 464 791 000 грн, із них 434 288 633,58 гривень - це борг перед ним комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", яке фінансується з державного та місцевого бюджетів.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення у справі, а тому рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, так як воно прийнято при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2014 року у справі №904/4107/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.09.2014 року.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: С.Г. Антонік

Л.О. Чимбар