Суддя першої інстанції - Кульбаков І.В.

                                                                                                                        Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2009 року                                                                                   справа № 2а-114/08/0510

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Білак С.В.

ВСТАНОВИЛА:  

            Постановою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 жовтня 2008 року по справі № 2а-114/08 позов ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради задоволений частково, внаслідок чого визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 заборгованості по компенсаційним виплатам на оздоровлення за 2003-2005рр., 2007р. згідно розмірів, встановлених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнуто з  Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради на користь ОСОБА_1сума щорічної допомоги на оздоровлення за 2003 - 2005р., 2007р. в сумі 5776,6грн. за рахунок державного бюджету. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

            В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.   

            Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

            Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

            Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1від 02.10.06р. (арк. справи 6). Позивач є інвалідом 2 групи (довідка обласної МСЕК НОМЕР_2 від 25.04.00р.), йому була призначена пенсія по інвалідності, внаслідок встановлення 2 групи інвалідності, пов'язаною з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

            Відповідачем 29.04.2004р., 20.12.2004р., 02.12.04р., 16.08.07р. позивачу була виплачена допомога на оздоровлення за 2003-2004рр. в сумі 26,70грн. за кожен рік, за 2005р, 2007р. по 120грн., розмір якої встановлений постановами Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р.

            Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

            Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата інвалідам 2 групи допомоги у розміри п'яти    мінімальних заробітних плат.

            Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги за 2003р. складав 205грн., за 2004р. - 237грн., за 2005р. - 237грн., за 2007р. - 440грн. Таким чином, розмір допомоги, з урахуванням виплаченої позивачеві сум, становить: за 2003р. - 998,30грн., за 2004р. - 1158,3грн., за 2005р. - 1065грн., за 2007р. - 2080грн.

           Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007 році.

            Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при стягненні недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2005рік в сумі 1540грн. помилково було визначено розмір мінімальної  заробітної плати на час виплати в розмірі 332грн. замість 237,00грн.

            Колегія суддів не приймає посилання відповідача і вважає безпідставним виплату допомоги позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р., оскільки, ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.

            Доводи скаржника з посиланням на ті обставини, що виплата допомоги здійснювалась в межах коштів, які надходили на ці цілі, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки, судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від надходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомог.           

            Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з частковим порушенням норм матеріального права.  

            Керуючись статтями 24, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

            Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 жовтня 2008 року по справі № 2а-114/08 - задовольнити частково.     

            Змінити постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 жовтня 2008 року по справі № 2а-114/08 шляхом зміни у абзаці третьому резолютивної частини постанови слів “в сумі 5776,6грн.” на “в сумі 5301,6грн.”.

            В іншому постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 жовтня 2008 року по справі № 2а-114/08 залишити без змін.

            Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у  судовому засіданні 14 січня 2009 року.

            Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Погстанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                    Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                                                 Білак С. В.

                                                                                                                          Сухарьок М.Г.