УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня місяця 19 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Берещанської І.І.,
суддів: Новікова Р.В., Сокола B.C.
при секретарі: Гребенніковій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ЗАТ „Будинок творчості „Актор" до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ЗАТ „Будинок творчості „Актор", виконавчого комітету Гаспринської селищної ради про визнання права користування житловим приміщенням, усунення перешкод в користуванні житлом, визнання незаконним та скасування рішення виконкому Гаспринської селищної ради і свідоцтва про право власності за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
05 травня 2006 року ЗАТ „Будинок творчості „Актор" звернулося до суду з вище зазначеним позовом. Позивач посилався, що відповідачка будучи у трудових відносинах по усній домовленості з керівництвом була тимчасово поселена у нежиле приміщення літерАДРЕСА_1 і займає в ньому кімнату 2-4, кухню 2-5, умивальник 2-6, туалет 2-7. Відмовилась від пропозиції власника звільнити вказані приміщення, що перешкоджає товариству використовувати їх за призначенням, як адміністративну будівлю.
ОСОБА_1 з вказаним позовом не погодилась та 09 червня 2006 року звернулась з зазначеним зустрічним позовом (а.с.51-54). Свої вимоги мотивувала тим, що вона з 1994 року постійно проживає у спірних приміщеннях з відома адміністрації товариства. Вселення відбувалося на підставі ордера, вона має реєстрацію за даною адресою, оплачує витрати по комунальних послугах, тому вважає, що фактично з нею був укладений договір найму і вона не може бути виселена без надання іншого житлового приміщення. Також вказала, що в рішенні виконкому Гаспринської селищної ради і свідоцтві про право власності на будинок АДРЕСА_1 незаконно вказано, що літер АДРЕСА_1 є адміністративною будівлею, що призводить до порушення її прав, оскільки частина його приміщень є житловими і мають статус гуртожитку.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2006 року в задоволенні позовних вимог як ЗАТ „Будинок творчості „Актор", так і ОСОБА_1, відмовлено за недоведеністю.
Справа № 22-Ц-6964/2006 р. Головуючий суду першої інстанції
Переверзева Г.С.
Доповідач Сокол B.C.
ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, в решті рішення залишити без змін. Апелянт посилається на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права. Зокрема вказує на те, що відповідно до 125 ЖК України її не може бути виселено без надання іншого жилого приміщення, оскільки вона знаходилась у трудових відносинах з позивачем більше 10 років.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційній інстанції суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне приміщення не являється жилим. З таким висновком суду колегія суддів погоджується, оскільки в цій частині суд в межах заявлених вимог повно та всебічно дослідив обставини справи і дав за правилами ст. 212 ЦПК України оцінку наданим ЗАТ „Будинок творчості „Актор" доказам - актом введення в експлуатацію будови від 14 грудня 1977 р. (а.с.152-154), рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради НОМЕР_1 від 14 грудня 1977 р. (а.с. 151), свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с.8) і не прийняв до уваги докази, на які посилалась ОСОБА_1 (а.с. 64, 65).
Крім того, на підтвердження Своїх вимог ОСОБА_1 не надала суду ордер на вселення в спірне приміщення, який на думку колегії міг би бути одним із належних доказів.
З зазначених обставин вимоги зустрічного позову в частині визнати право користування спірним приміщеннями, визнати угоду найму жилих приміщень укладеною, зобов"язати ЗАТ „Будинок творчості „Актор", як правонаступника Об"єднаня громадян „Будинок творчості „Актор" Спілки театральних діячів РФ, укласти з ОСОБА_1 угоду найму жилих приміщень в будинку АДРЕСА_1 літер АДРЕСА_1: кімната 2-4, кухня 2-5, умивальник 2-6, туалет 2-7, не можуть бути задоволені. Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду.
Крім того, судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні зустрічного позову і в частині зобов'язати ЗАТ „Будинок творчості „Актор" не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні спірними приміщеннями шляхом надіслання листів та усно пропозицій укласти договір та заборонити вимагати від ОСОБА_1 укладати договір оренди нежилих приміщень. Колегія вважає, що в цій частині вимоги зустрічного позову не можуть бути задоволені як із зазначених вище обставин, так і не відповідають встановленим ст. 16, 23 ЦК України способам захисту прав.
Переглядаючи рішення суду в частині відновлення житлово-комунальних послуг з водопостачання, опалення, електропостачання колегія суддів зазначає.
Вимоги зустрічного позову в цій частині, як і доводи апеляційної скарги, грунтуються на тому, що спірні приміщення являються жилими. Однак спірні приміщення як жилі використанню не підлягають, тому вимагати надання в ці приміщення житлово-комунальних послуг з водопостачання, опалення, електропостачання ОСОБА_1 не має права. Крім того з матеріалів справи вбачається і що виходить із Закону України „ Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 47, ст.514 ) правовідносини сторін не виникли із сфери надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а тому сторони не набули відповідних прав та обов'язків.
Переглядаючи рішення суду в частині вирішення вимог, зустрічного позову визнати рішення № 262 від 27 жовтня 2005 року виконавчого комітету Гаспринської селищної ради і свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07 грудня 2005 року, видане виконавчим комітетом Гаспринської селищної ради, в частині визнання будівлі АДРЕСА_1 літер АДРЕСА_1 адміністративною будівлею, колегія вважає за необхідне зазначити, що спірні акт і правовстановлюючий документ не порушують прав позивачки.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути виконані, в запропонований позивачкою спосіб її права не можуть бути захищені, тому що вона право на використання нежилого приміщення не набула.
Одним із доводів апеляційної скарги є те, що ОСОБА_1 була переселена із гуртожитку в спірне приміщення. При наявності такого факту ОСОБА_1 не позбавлена права з метою захисту своїх прав на житло вимагати від відповідача надати рівнозначне житло, якщо вона була фактично його позбавлена.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.