Справа № 22ц-109/2007                                           Головуючий у 1 інс. - Морозов О.Б.

Доповідач - Ішутко В.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2007 року  апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Коренькової З.Д.

суддів - Ішутко В.М., Скрипки А.А.

 при секретарі: Куксі М.В.

з участю представників сторін, ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 листопада 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю „ТАСКО", ОСОБА_1, про виключення зі складу учасників товариства,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 листопада 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виключення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю „ТАСКО", відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду першої інстанції, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення по суті позовних вимог.

Апелянти стверджують, що висновки суду не відповідають обставинам справи, заявляють, що з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мають місце систематичне  невиконання та неналежне виконання  обов'язків учасників товариства, а також перешкоджання своїми діями досягненню його цілей.

Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку.

Суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про виключення відповідачів з числа учасників товариства, оскільки відповідно до вимог діючого законодавства, а саме норм цивільного кодексу України: ст. 145, виключення учасника товариства з його складу, віднесено до компетенції загальних зборів товариства.

Така ж саме норма значиться і в п. 8.4. Статуту ТОВ „ТАСКО". До компетенції суду віднесені питання щодо правильності вирішення такого питання. Однак, питання про виключення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з числа учасників товариства на загальних зборах жодного разу не ставилось і не вирішувалось.

Доводи апелянтів про те, що відповідачі систематично не виконують свої обов'язки, та перешкоджають діяльності товариства, хоча ці доводи і не мають значення для вирішення справи по суті заявлених вимог, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Суд дав належну оцінку цим доводам і зазначив, що відповідач ОСОБА_6 був належним чином повідомлений лише про загальні збори, які були призначені на 21.02.2006 року. ОСОБА_6 телефоном повідомив про неможливість бути присутнім на зборах за вказаною датою з поважних причин і просив їх перенести на літо. Влітку він з'явився на загальні збори, але вони проведені не були, оскільки на них не з'явилися позивачі. Про інші збори, які скликалися на початку 2006 року, він повідомлений не був.

Відповідач ОСОБА_5 не був повідомлений про час та місце проведення загальних зборів 17.01.2006 року, внаслідок чого не зміг на них з'явитись. 03.03.2006 року ОСОБА_5 також не з'явився на загальні збори, оскільки був зайнятий виробничою діяльністю в інтересах товариства, оскільки є його працівником. 10.03.2006 року він також не з'явився на загальні збори учасників товариства тому, що знаходився на лікарняному. 24.03.2006 та 22.08.2006 року ОСОБА_5 був присутнім на загальних зборах товариства.

Таким чином, з боку відповідачів не було систематичного невиконання обов'язків учасника товариства і, крім того, відсутність на загальних зборах учасників товариства кожного з відповідачів окремо не перешкоджала їх проведенню та прийняттю на них рішень та відповідно до статуту товариства та цивільного кодексу України, прийняття участі в загальних зборах є правом учасника товариства, а не обов'язком.

Позивачі не навели належних доводів і не надали відповідних доказів, про те, що діями відповідачів порушуються їх корпоративні права щодо управління товариством та що такі права підлягають судовому захисту.

За таких підстав, коли рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не мають підстав для його скасування, апеляційний суд вважає, що рішення суду не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, Законом України від 15 грудня 2006 року „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" ст. 107, ПО Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 листопада 2006 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.