Справа № 127/936/14-к

1-кп/127/481/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2014 року м. Вінниці

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого суддіІванченко Я. М.

за участю:

секретаря - Гачківської Т.В.,

сторони обвинувачення: прокурора Хоменка П.Л.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_2, захисника - ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013010390003151 від 06.08.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, непрацюючого, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

27.05.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. 28.10.2013 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та направлено для відбування покарання у виді 1 року позбавлення волі;

- у вчиненні злочину передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України, ,

ВСТАНОВИВ:

2 серпня 2013 року, близько 22:30 год., ОСОБА_2 разом із невстановленою слідством особою, діючи за попередньою змовою, перебуваючи в дворі будинку №4, що по вулиці Писарєва в м. Вінниці, побачивши ОСОБА_4, яка слухала музику на своєму мобільному телефоні марки «Nokia C-2-00» в корпусі білого кольору, з метою відкритого викрадення телефону останньої, підійшли до ОСОБА_4 та під приводом паління цигарку завели розмову, в ході якої розпочали слухали музику з телефону ОСОБА_4 В подальшому ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, відкрито вихопив мобільний телефон, який знаходився на колінах в потерпілої, та діючи узгоджено, разом із невстановленою слідством особою втік з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши своїми злочинними діями потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 900 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав, дав суду показання, що описаного в обвинувальному акті злочину він не вчиняв, телефон у ОСОБА_4 не викрадав та 02.08.13 взагалі не зустрічався з ОСОБА_4

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вночі 02.08.2013 року вона сиділа на трубах по вулиці Писарева в м. Вінниці, де пила пиво та слухала музику зі свого мобільного телефону марки «Nokia C-2-00» в корпусі білого кольору. До неї підійшли двоє хлопців, серед яких один був темношкірий та попросили пригостити їх цигаркою, що вона й зробила. В цей час хтось із хлопців вихопив у неї телефон та вони втекли з телефоном. Вона намагалась наздогнати викрадачів, однак не наздогнала. Осіб, які викрали у неї телефон вона раніше не знала. Під час її допиту слідчим, імена та прізвища викрадачів вона не називала. ОСОБА_2 вона не знає, показання давала слідчому будучи напідпитку. Впізнати викрадачів по фото вона не могла, оскільки було темно, облич вона не бачила та очна ставка з викрадачами не проводилась. Пам'ятає, що темношкірий хлопець, який викрав у неї телефон, був вищим за ОСОБА_2, а тому впевнена, що викрадачем був не ОСОБА_2, а інша особа.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим у скоєнні інкримінованого злочину та на змінені під час судового слідства показання потерпілої, які виправдовують обвинуваченого, вина ОСОБА_2 підтверджується показаннями свідків та іншими доказами зібраними в справі та дослідженими в судовому засіданні.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дала суду показання, що вона підтримує показання які давала в ході досудового слідства, й повідомила, що знайома з ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_4 В 2013 році вона працювала в магазині квітів. Вночі влітку 2013 року до магазину прийшов ОСОБА_2 зі своїм другом, при цьому у ОСОБА_2 був при собі телефон чорно-білого кольору, та хлопці вирішували, що робити з телефоном. Також, пізніше до неї приходила ОСОБА_4 та повідомила, що у неї викрали мобільний телефон, розпитувала у неї де можна знайти ОСОБА_2 та його друзів, оскільки вони викрали у неї телефон.

Допитаний в судовому засіданні слідчий ОСОБА_13 в судовому засіданні дав показання, що він проводив допит ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_4, яку допитував двічі з розривом в часі біля 1 місяця. ОСОБА_4 під час допитів перебувала в тверезому стані. За участю потерпілої проводився слідчий експеримент і вона впевнено показала як відбувались події. Під час допиту, особу на ім'я ОСОБА_2 потерпіла впевнено називала кілька разів. Крім того, в присутності понятих проводилось впізнання особи-викрадача за фотознімками, на яких потерпіла вказала на фотознімок, на якому був зображений ОСОБА_2.

Крім того, вина ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченому ч.2 ст. 186 КК України доводиться також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- витягом з кримінального провадження №12013010390003151 - повідомленням про злочин заявником ОСОБА_4, згідно якого остання повідомила про те, що 02.08.2012 року, близько 22:30 год., невідома особа чоловічої статі, темношкіра, шляхом ривка заволоділа її мобільним телефоном марки «Нокіа С2-00» білого кольору (т. 1 а.с. 91);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 06.08.2013 року ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_4 повідомила про те, що 02.08.2012 року, близько 22:30 год., невідома особа чоловічої статі, темношкіра, шляхом ривка заволоділа її мобільним телефоном марки «Нокіа С2-00» білого кольору та про підозрюваного в скоєнні злочину - ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 92);

- листом ПП «Ломбард Соломон», згідно якого телефон ««Nokia C-2-00», ІМЕІ НОМЕР_1 заставлявся 02.08.2013 року № договору 1.13.5966 на прізвище ОСОБА_8, закриття договору здійснилось 17.08.2013 року, 24.09.2013 року телефон було продано (т.1 а.с. 94-95);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.11.2013 року, згідно якого в присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, потерпіла ОСОБА_4 впізнала особу на фото №2 як того, хто викрав у неї мобільний телефон та вказала сама його імя як ОСОБА_2 (т.1 а.с. 96-97);

- довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.11.2013 року, згідно якої особа зображена на фотознімкц №2 - ОСОБА_2 (а.с. 98);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.12.2013 року за участю потерпілої ОСОБА_4, згідно якого остання дала чіткі та послідовні пояснення щодо обставин вчинення злочину, вказала. що до неї підійшов ОСОБА_2 з невідомим та попросивши сигарету відкрито вихопив її мобільний телефон (т.1 а.с. 99-105);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.12.2013 року, згідно якого в присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12, ОСОБА_5 впізнала особу на фото №4 як того, хто являється ОСОБА_8, який був в компанії з ОСОБА_2 та розпивав спиртні напої з ОСОБА_4 (т.1 а.с. 106-107);

- дослідженим в судовому засіданні протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 01.12.2013 року, згідно якого ОСОБА_4 чітко та послідовно описала усі події, які з нею відбувались 02.08.2013 року, вказала що вона вживала слабоалкогольні напої в компанії ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_14, після чого ОСОБА_2 підійшов до неї з ОСОБА_14 та ОСОБА_2 вихопив у неї телефон, після чого разом з ОСОБА_14 втік (т.1 а.с. 108);

Таким чином, наявні у справі докази, повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають обвинуваченого у скоєнні злочину.

Оцінюючи показання обвинуваченого про невинуватість в скоєнні злочину суд розцінює їх як такі що не відповідають фактичним обставинам справи та спрямовані на уникнення відповідальності оскільки вони спростовуються послідовними показами потерпілої ОСОБА_4 даними в ході досудового слідства, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_13, які вони давали, як в ході досудового так і судового слідства.

Крім того суд критично відноситься до змінених в ході судового слідства показань потерпілої, в частині давання показань в стані алкогольного сп'яніння, та непричетності обвинуваченого до скоєння злочину, оскільки вони спростовуються відомостями які були повідомлені нею про обставини скоєння злочину та підозрюваних осіб наявними в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.с. 92), показаннями, які вона неодноразово, через значний період часу, давала під час досудового слідства, відомостями повідомленими нею в ході проведення слідчих дій за участі понятих, та розцінює такі неправдиві показання як намагання сприяти обвинуваченому в уникненні відповідальності за скоєне.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд вважає, що вина ОСОБА_2 в скоєні злочину доведена повністю, його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за частиною 2 статті 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Виходячи із загальних засад призначення покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховуючи, що він є особою раніше судимою за скоєння корисливого злочину, вчинив новий злочин в період невідбутої частини покарання, за вироком від 27.05.2013 року Вінницького міського суду Вінницької області, свою вину у скоєнні злочину не визнав, у вчиненому не розкаявся, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставин, які згідно статей 66, 67 КК України пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Суд не бере до уваги таку обтяжуючу обставину, як скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння оскільки вона не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства.

Сукупність зазначених обставин, дають суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі, водночас враховуючи молодий вік обвинуваченого воно повинно бути призначено в розмірі наближеному до його нижчої межі.

До призначеного за цим вироком покарання, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2013 року.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили слід обрати у виді тримання під вартою.

Строк покарання обвинуваченому рахувати з часу затримання - 03.12.2013 року.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2013 року у виді 2-х місяців позбавлення волі і призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 4 (чотири) років 2 (два) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 03.12.2013 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу обрати у виді тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: