Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

                                                                                                               Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

                                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                 У Х В А Л А

                                                             Іменем України

27 січня 2009 року                                                            справа № 2-а-16678/08/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

                                                         ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дії неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії (з урахуванням змінених позовних вимог).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області подало апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, проти чого заперечував позивач.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, є пенсіонером.

17.06.2008 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області з заявою про перерахунок пенсії за віком.

21.06.2008 року рішенням за № 575 Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, посилаючись на той факт, що в позивача відсутній необхідний страховий стаж, а саме 24 місяці. При цьому відповідач зазначає, що страховий стаж позивача складає 1 рік та 09 місяців.

Крім того, свою відмову відповідач мотивує тим, що станом на 21.06.2008 рік страхові внески до Пенсійного фонду підприємством, на якому працював позивач, а саме Державне підприємство «Селидіввугілля» відокремлений підрозділ шахта «Курахівська» не сплачені з 01.10.2007 року по 31.05.2008 рік.

Позовні вимоги позивача полягають у визнанні неправомірною відмови з боку відповідача в перерахунку пенсії у відповідності зі статтею 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. 

З матеріалів справи видно, щоОСОБА_1 після попереднього перерахунку пенсії з 01.01.2006 р. продовжує працювати по теперішній час.

Колегія суддів вважає, що дії Управління щодо відмови зробити перерахунок та виплати пенсії позивачу неправомірними, оскільки не відповідають вимогам частини 4 статті 42 Закону України № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), яка діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії.

Частина 4 ст. 42 Закону № 1058 не передбачає обов'язкового страхового стажу в 2 роки (24 місяці), а має застереження лише щодо частоти таких перерахунків - не частіше ніж через 2 роки (24 місяці).

Лише в 2007 році статтею 102 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було введено обмеження щодо проведення перерахунку пенсії на підставі ст. 42 Закону № 1058 за умови наявності у пенсіонера 24 місяців страхового стажу.

               Проте станом на 17.06.2008 року, коли з відповідною заявою до відповідача звернувся позивач, положення розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими частина 4 ст. 42 закону № 1058 викладена в новій редакції, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008 р.

Відтак до спірних правовідносин слід застосовувати редакцію ч.4 ст. 42 Закону № 1058, яка діяла до 01.01.2007 року.

Оскільки ця редакція ч.4 ст. 42 Закону № 1058 обмеження щодо певного розміру страхового стажу не встановлювала, у позивача були всі підстави для звернення за перерахунком пенсії.

Роз'яснення Міністерства юстиції України в листі від 26.07.2006 року № 21-46-915 суперечать Закону № 1058, тому й застосуванню не підлягають.

Зазначене є достатнім для висновку щодо правомірності задоволення позовних вимог судом першої інстанції.

Крім того, із матеріалів справи також вбачається, що комісія по призначенню та виплаті пенсій при відділі пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду в м. Селидове відмовила в призначенні пенсії позивачу, посилаючись на наявність у ДП «Селидіввугілля» в/п шахта «Курахівська» заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Селидове по сплаті страхових внесків.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, відповідач посилався на п. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. ДП «Селидіввугілля» в/п шахта «Курахівська» не сплатило необхідних страхових внесків і має заборгованість перед Пенсійним фондом України.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача, оскільки встановлено, що ДП «Селидіввугілля» в/п шахта «Курахівська» має заборгованість перед Пенсійним фондом України по страховим внескам, але підприємством були сплачені страхові внески, що підтверджується довідкою від 25.06.2008 р. № 1339.

Таким чином, страховий стаж позивача складає 24 місяця.

Відповідач обґрунтовує свою позицію, посилаючись на п. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби з рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Однак, при цьому відповідач не звертає уваги на той факт, що саме встановлює ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зазначена стаття 106 встановлює відповідальність саме для страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб.

Так, в п.1 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Отже, із аналізу вищевказаної статті вбачається, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник, в якому працює позивач. Саме він нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу.

За несвоєчасність сплати страхувальником нарахованих страхових внесків із заробітної плати, застрахована особа відповідальності не несе.

Згідно статті 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Відмовляючи у призначенні пенсії позивачу на підставі боргу підприємства перед ПФУ по виплаті страхових внесків, відповідач порушив право позивача на пенсію, яке передбачено Конституцією України.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не впливають на правильність цих висновків, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі ухвала складена 30.01.2009 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                          У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області - залишити без задоволення.

    Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року у справі № 2-а-16678/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа - відокремлений підрозділ «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» «про оскарження дій, зобов'язання вчинити дії» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий:       

Судді: