Справа № 640/1853/14-ц

н/п 2/640/2109/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2014 року

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Чередник В.Є.

при секретарі Кривенко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, який було уточнено в ході розгляду справи та остаточно позивач просив стягнути матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції в розмірі 50636 грн. 72 коп. та моральну шкоду в розмірі 8000 грн.

При цьому, позивач посилався на те, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2013 року підозрюваний у кримінальному провадженні ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України у зв'язку з закінченням строків давності. У вказаному кримінальному провадженні, а позивач ОСОБА_1, був визнаний в якості потерпілого.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 грудня 2013 року ухвалу місцевого суд залишено без змін. ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу щодо нього закрито на підставі ст. ст. п.1 ч. 2 ст. 284, ч. З ст. 288 КПК України.

Відповідно до чинного КПК України закриття справи з підстав закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не звільняє особу від обов'язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам. Відповідач ОСОБА_2 не відшкодував збитки завдані злочином протягом розгляду кримінальної справи.

У кримінальному проваджені встановлено, що ОСОБА_2, будучи директором ПП «ВТФ Лідер», діючи з умислом на заволодінням чужим майном шляхом обману, розмістив у газеті «Харківський кур'єр» від 23.05.2005 року №39 оголошення про надання послуг з газифікації житлових приміщень і після звернення до нього ОСОБА_1 з цього питання надав згоду на виконання відповідних робіт по газифікації належного потерпілому домоволодіння, уклав з ним відповідний договір, не маючи наміру виконувати дані роботи. Після цього для проведення вищезгаданих робіт потерпілий ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 08 серпня 2005 року 2500 грн. та 17 жовтня 2005 року 3200 грн., а всього на загальну суму 5700 грн., якими останній заволодів і покладені зобов'язання не виконав. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтвердив суду, що він не оспорює фактичні дані вчинення злочину, та правильно розуміє значення своїх дій.

Злочином скоєним відповідачем ОСОБА_2 спричинено позивачу матеріальну шкоду яка складається з:

- Прямі матеріальні збитки, підтверджені розписками про отримання грошей відповідачем ОСОБА_2 у розмірі 5700 (п'ять тисяч сімсот гривень) грн., сплачених згідно договору про газифікацію будинку за адресою АДРЕСА_4. (розписки написані власноручно відповідачем від 08.08.2005 року на суму 2500 грн. та 17.10.2005 року на суму

3200 грн). З врахуванням інфляції, яка на час звернення до суду склала 1,6 (по відношенню курсу долару США до гривні в 2005 та в 2014 р.р.), прямі матеріальні збитки складають 5700 *1,6 становлять 9120 грн.

- Матеріальні збитки, спричинені відповідачем ОСОБА_2 у зв'язку з невиконанням умов договору на газифікацію житлового будинку за адресою АДРЕСА_4. Так як настали холоди і проживати у будинку без газифікації позивач та його сім*я більше не могли, то змушені були винаймати житло, за яке сплачували орендну плату а саме:

а)з 25.10.2005 року по 24.11.2005 року оренда житла за адресою АДРЕСА_1.

б)з 25.11.2005 по 24.05.2006 року оренда житла за адресою АДРЕСА_2. Квартира винаймалася у гр. ОСОБА_3. Сума сплачених відповідачем коштів за вказаний вище період по ви найманню житла становить 5200 грн. З врахуванням інфляції 1, 6 ця сума складає 8320 грн.

Таким чином, спричинена матеріальна шкода, завдана злочинними діями відповідача ОСОБА_2, складає 17440 грн. (сімнадцять тисяч чотириста сорок гривень). А всього, зурахуванням індексу інфляції, позивач просить стягнути з відповідача 50636 грн. 72 коп.

Як зазначено вище в обґрунтування моральної шкоди, позивач та його сім*я протягом семи місяців 2005-2006 років вимушені були винаймати житло за вини відповідача, а свій будинок залишити без нагляду та без тепла, що приводило до його руйнування, та, як наслідок, знецінення. Ця обставина завдавала позивачу тяжких переживань та душевних страждань, ставила його перед родиною та знайомими в незручне становище, позивачу було зовсім не зручно перед членами сім*ї через те, що маючи свій будинок вимушені ютитися по чужих квартирах.

Позивачу душевні страждання спричиняло і факт не визнання відповідачем свого підпису, наданого в договорі на виконання газифікації його будинку, що унеможливило розгляд скарги про його невиконання Управлінням захисту прав споживачів в Харківській області; постійне затягування розслідування кримінальної справи, яке проводилося протягом семи років. Відповідач як міг затягував це розслідування, систематично не з'являвся до слідчого, не визнавав відсутність у нього ліцензії і належних дозволів на виконання робіт по газифікації будівель, всіляко перешкоджав проведенню розслідування, та прийняття об'єктивного рішення. Позивач змушений був постійно оскаржувати бездіяльність слідчих, писати незчисленну кількість скарг, постійно контролювати хід розслідування кримінальної справи, перебуваючи при цьому у постійному стресі та хвилюванні.

Ці душевні страждання значно вплинули на стан здоров'я позивача, привели до загострення хронічних захворювань, виникнення нових хвороб. У позивача виникли постійні головні болі, з'явилося відчуття підвищеної стомлюваності і "розбитості" і, як наслідок, неможливості планування свого життя.

Розмір моральної шкоди позивач оцінює у 8000 (вісім тисяч гривень).

Відповідач ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у кримінальному провадженні та був звільнений.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та матеріально підтверджені судові

витрати.

Так як кримінальна справа була закрита з нереабілітуючих підстав, вину відповідач в кримінальному провадженні визнав повністю, то позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати понесені, як моральну шкоду, так і матеріальні збитки.

В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву, в якій просив слухати справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з»явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином- шляхом направлення судових повісток та смс-повідомленнями, причин неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України у зв'язку з закінченням строків давності. У вказаному кримінальному провадженні, ОСОБА_1, був визнаний в якості потерпілого./ а.с. 23-26/

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 грудня 2013 року ухвалу місцевого суд залишено без змін. Відповідача звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу щодо нього закрито на підставі ст. ст. п.1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України./ а.с. 27-29/

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Закриття кримінальної справи на підставі ст. 49 КК України не позбавляє потерпілого права звернутися до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих злочином, у порядку цивільного судочинства.

Виходячи з правил статей 4, 5 ЦПК і ст.ст. 55-56 КПК України потерпілий, тобто особа, якій злочином заподіяно моральну шкоду (внаслідок посягання на здоров'я, честь, гідність,

знищення майна, позбавлення годувальника тощо), має право пред'явити позов про її відшкодування у кримінальному процесі або в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до чинного КПК України закриття справи з підстав закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не звільняє особу від обов'язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам. Відповідач ОСОБА_2 не відшкодував збитки завдані злочином протягом розгляду кримінальної справи.

У кримінальному проваджені встановлено, що ОСОБА_2, будучи директором ПП «ВТФ Лідер», діючи з умислом на заволодінням чужим майном шляхом обману, розмістив у газеті «Харківський кур'єр» від 23.05.2005 року №39 оголошення про надання послуг з газифікації житлових приміщень і після звернення до нього ОСОБА_1 з цього питання надав згоду на виконання відповідних робіт по газифікації належного потерпілому домоволодіння, уклав з ним відповідний договір, не маючи наміру виконувати дані роботи. Після цього для проведення вищезгаданих робіт потерпілий ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 08 серпня 2005 року 2500 грн. та 17 жовтня 2005 року 3200 грн., а всього на загальну суму 5700 грн., якими останній заволодів і покладені зобов'язання не виконав. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтвердив суду, що він не оспорює фактичні дані вчинення злочину, та правильно розуміє значення своїх дій.

Злочином скоєним відповідачем ОСОБА_2 спричинено позивачу матеріальну шкоду яка складається з прямих матеріальних збитків, підтверджених розписками про отримання грошей відповідачем ОСОБА_2 у розмірі 5700 (п'ять тисяч сімсот

гривень) грн., сплачених згідно договору про газифікацію будинку за адресою АДРЕСА_4. (розписки написані власноручно відповідачем від 08.08.2005 року на суму 2500 грн. та 17.10.2005 року на суму 3200 грн) та матеріальних збитків спричинених відповідачем ОСОБА_2 у зв'язку з невиконанням умов договору на газифікацію житлового будинку за адресою АДРЕСА_4., оскільки позивач з сім»єю з 25.10.2005 року по 24.11.2005 року орендував житло за адресою АДРЕСА_3. у гр. ОСОБА_4 та з 25.11.2005 по 24.05.2006 року орендував житло за адресою АДРЕСА_2. у гр. ОСОБА_3 Сума сплачених позивачем коштів за вказаний вище період по ви найманню житла становить 5200 грн. З врахуванням інфляції 1, 6 ця сума складає 8320 грн.

Таким чином, спричинена матеріальна шкода, завдана злочинними діями відповідача ОСОБА_2, складає, з урахуванням індексу інфляції 50636, 72 грн.

В обґрунтування моральної шкоди, позивач та його сім*я протягом семи місяців 2005-2006 років вимушені були винаймати житло за вини відповідача, а свій будинок залишити без нагляду та без тепла, що приводило до його руйнування, та, як наслідок, знецінення. Ця обставина завдавала позивачу тяжких переживань та душевних страждань, ставила його перед родиною та знайомими в незручне становище, позивачу було зовсім не зручно перед членами сім*ї через те, що маючи свій будинок вимушені ютитися по чужих квартирах.

Позивачу душевні страждання спричиняло і факт не визнання відповідачем свого підпису, наданого в договорі на виконання газифікації його будинку, що унеможливило розгляд скарги про його невиконання Управлінням захисту прав споживачів в Харківській області; постійне затягування розслідування кримінальної справи, яке проводилося протягом семи років. Відповідач як міг затягував це розслідування, систематично не з'являвся до слідчого, не визнавав відсутність у нього ліцензії і належних дозволів на виконання робіт по газифікації будівель, всіляко перешкоджав проведенню розслідування, та прийняття об'єктивного рішення. Позивач змушений був постійно оскаржувати бездіяльність слідчих, писати незчисленну кількість скарг, постійно контролювати хід розслідування кримінальної справи, перебуваючи при цьому у постійному стресі та хвилюванні.

Ці душевні страждання значно вплинули на стан здоров'я позивача, привели до загострення хронічних захворювань, виникнення нових хвороб. У позивача виникли постійні головні болі, з'явилося відчуття підвищеної стомлюваності і "розбитості" і, як наслідок, неможливості планування свого життя.

Як вбачається із ч.1 ст.1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, яка завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає достатньою компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди - суму 8000 грн,. яка підлягає стягненню з відповідача на корить позивача.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у кримінальній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідач ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у кримінальному провадженні та був звільнений.

Враховуючи, що кримінальна справа була закрита з нереабілітуючих підстав, вину відповідач в кримінальному провадженні визнав повністю, то суд вважає, що відповідач повинен відшкодувати понесені, як моральну шкоду, так і матеріальні збитки.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Враховуючи, що винні особи встановлені ухвалою суду, яка набрала законної сили та суду не надано доказів неплатоспроможності відповідача, суд вважає позовні вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до вимог ст..23 ч.2 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом в залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого з врахуванням принципів розумності та справедливості.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 214, 215-218, 224-226 ЦПК України, ст.ст.23, 1167, 1177 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_5, ІПН НОМЕР_1/ на користь ОСОБА_1/ АДРЕСА_4/ матеріальну шкоду в розмірі 50636 / п'ятдесят тисяч шістсот тридцять шість/ грн. 72 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_5, ІПН НОМЕР_1/ на користь ОСОБА_1/ АДРЕСА_4/ моральну шкоду в розмірі 8000/ вісім тисяч/ грн.

Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_5, ІПН НОМЕР_1/ судовий збір на користь держави в розмірі 586 грн. 36 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя -