Справа № 2а- 5765/08
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
09 12 2008 року м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Курило Л. В.,
при секретарі - Добровольській М.С.,
за участі представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ГУПФУ в Харківській області - Фунікової Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Управління Служби безпеки України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила суд визнати неправомірними діями відповідача - суб'єкта владних повноважень Управління Служби безпеки України в Харківській області, щодо призначення пенсії за вислугу років майору у відставці ОСОБА_1, в розмірі 1447 грн. 23 коп., зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок її пенсії відповідно до частини 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" згідно до грошового атестату, з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням усіх надбавок, з 26 грудня 2006 року, виплатити заборгованість по вказаній пенсії та проводити виплату цієї пенсії в подальшому згідно визначеного розрахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона з листопада 1980 року проходила військову службу в підрозділах Служби безпеки України. Наказом Голови Служби безпеки України від 16 грудня 2006 року № 1966-ос її було звільнено з військової служби у відставку Служби безпеки України по пункту 65 підпункту "а" та пункту 67 підпункту "б" Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України за станом здоров'я і наказом начальника Управління СБ України в Харківській області від 20 грудня 2006 року № 332-ос вона була виключена зі списків особового складу управління з 25 грудня 2006 року. Вислуга років на пенсію станом, на 25 грудня 2006 року, склала 28 років 10 міс. 03 дні. На цій підставі вона набула права на пенсію за вислугою років, а саме 74 % з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням. 26 грудня 2006 року відповідачем - Управлінням Служби безпеки України в Харківській області їй була призначена пенсія за вислугу років, з 26 грудня 2006 року, в розмірі 1447 грн. 23 коп. Таке обчислення та призначення пенсії на її думку не відповідає вимогам діючого пенсійного законодавства України і порушує її конституційні права. Позивач вважає, що її пенсія повинна обчислюватися і призначатися з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням враховуючи всі оклади, щомісячні надбавки та премії, а саме із розрахунку відповідно до грошового атестату, а саме розмір пенсії повинен становити 1978 грн. 21 коп.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги адміністративного позову змінив та остаточно просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії майору у відставці ОСОБА_1 у відповідності до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в редакції закону від 04.04.2006 року, згідно до грошового атестату, з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням усіх надбавок з 29 грудня 2006 року, виплатити заборгованість по вказаній пенсії та проводити виплату пенсії в подальшому згідно розрахунку.
Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечувала в повному обсязі та пояснила, що ОСОБА_1 наказом Голови Служби безпеки України від 16.12. 2006 року №1966-ос звільнена з військової служби у відставку Служби безпеки України за п.65 п.п. "а" та п.67 п.п. "б" Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України за станом здоров'я. Наказом начальника управління СБ України від 20.12.2006 року № 332-ос виключена із списків особового складу управління з 25.12.2006 року. З 26.12.2006 року позивачу призначена пенсія за вислугу років. Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції назви Закону відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04.04.2006р. № 3591- IV, пенсії особам офіцерського складу обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством. Однак, ст.40 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", встановлено, що при звільненні у 2006 році для обчислення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" та членам їх сімей до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, при обчисленні пенсій у розрахунок грошового забезпечення не включаються щомісячні надбавки (доплати), встановлені особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі. Відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 N 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі. Середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 календарні місяці і за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми додаткових видів грошового забезпечення на 24 календарні місяці служби підряд (перед зверненням за пенсією) чи за 60 календарних місяців служби підряд (протягом всієї служби) відповідно на 24 і 60. Відповідно до п.30 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом дія ч.3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" призупинена на 2006 рік. Згідно п.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Представник третьої особи - Управління Служби безпеки України в Харківській області в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву в якій проти позову заперечував у повному обсязі, просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 з листопада 1980 року проходила військову службу в підрозділах Служби безпеки України та наказом Голови Служби безпеки України від 16 грудня 2006 року № 1966-ос її було звільнено з військової служби у відставку Служби безпеки України по пункту 65 підпункту "а" та пункту 67 підпункту "б" Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України за станом здоров'я і наказом начальника Управління СБ України в Харківській області від 20 грудня 2006 року № 332-ос вона була виключена зі списків особового складу управління з 25 грудня 2006 року. Вислуга років на пенсію станом на 25 грудня 2006 року склала 28 років 10 міс. 03 дні. (а.с 7)
Як вбачається із пенсійного листа серії СБ -1 № 006405 26 грудня 2006 року відповідачем - Управлінням Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років в розмірі 1447 грн. 23 коп. ( а.с. 10)
Відповідно до довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії становить: посадовий оклад - 135 грн., оклад за військовим званням - 125 грн., надбавка за вислугу років (40%) - 104 грн., 100% надбавка - 364 грн., пенсійна надбавка (50%) - 130 грн., ОУС (50%) - 130 грн., таємність (15%) - 20,25 грн., надбавка за спеціальне звання (35%) - 47,25 грн., надбавка за безперервну службу (90%) - 949,95 грн., премія 33,3% - 667,81 грн., всього - 2673,26 грн. (а.с. 11)
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Згідно п. «а» ч. 1 ст 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 12 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині 3 статті 5 цього Закону.
Відповідно до п. 30 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року призупинено на 2006 рік дію ч. 3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», до якого внесено відповідні зміни.
04 квітня 2006 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців».
З матеріалів справи вбачається, що позивачеві призначена пенсія з 26.12.2006 року, тобто після прийняття зазначеного Закону від 04.04.2006 року.
Відповідно до частини 3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», яка діє в редакції з 01.01.2005 року, пенсії особам офіцерського складу обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Дію ч.3 ст.43 Закону було зупинено лише з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року.
При цьому, суд зазначає, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України.
Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Таким чином, виходячи із системного аналізу редакцій Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та враховуючи рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року за № 4-зп суд дійшов до висновку щодо обґрунтованості вимог позивача щодо перерахунку пенсії, оскільки на час виникнення у позивачки права на пенсію Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» діяв у редакції від 04.04.2006 року, та не передбачав будь-яких обмежень щодо дії ч. 3 ст. 43 Закону. При цьому, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців», яким ч. 3 ст. 43 Закону викладено у новій редакції було прийнято після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», тобто саме його норми повинні бути застосовано до спірних правовідносин, як такі, що прийнятті пізніше Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».
Крім того, згідно п.6 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги всім категоріям військовослужбовців та членам їхніх сімей" із змінами і доповненнями станом на 15 лютого 2006 року, де також зазначено, - що пенсії обчислюються із суми грошового забезпечення на день звільнення зі служби.
Відповідно до ст. 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» чітко обумовлює, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби базується на Конституції України. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього закону та Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначених законодавством України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії майору у відставці ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в редакції закону від 04.04.2006 року, згідно до грошового атестату, з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням усіх надбавок з 26 грудня 2006 року, виплатити заборгованість по вказаній пенсії. Крім того, суд вважає, що позивачем не пропущений строк для звернення до суду.
Із змісту позовної заяви та заперечень відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивача.
Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав та інтересів позивачки суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та, задовольняючи позов в цій частині, визнати бездіяльність даного управління протиправною.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи, що у суду не має підстав вважати, що права позивача будуть порушені в майбутньому, тому суд вважає, що позов в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області проводити виплату пенсії в подальшому згідно розрахунку не підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 3 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.1-1, ч. 3 ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в новій редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 4 квітня 2006 року № 3591-IV, п.6 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги всім категоріям військовослужбовців та членам їхніх сімей" із змінами і доповненнями станом на 15 лютого 2006 року, ст. 2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа на стороні відповідача - Управління Служби безпеки України в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії майору у відставці ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в редакції Закону від 04.04.2006 року, згідно грошового атестату, з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням усіх надбавок з 26 грудня 2006 року та провести виплати заборгованості по пенсії.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення повної постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 15 12 2008 року.
Суддя Л.В. Курило