У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Виноградівського районного суду від 5 серпня 2014 року про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Виноградівського районного суду від 5 серпня 2014 року, якою застосовано заходи забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування та порушення судом норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали місцевого суду.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши представника апелянта адвоката - ОСОБА_5 та представника позивача - ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Зі змісту ст. 151 ЦПК України випливає, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, на будь-якій стадії розгляду справи, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У ст. 152 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, а ст. 153 ЦПК України регламентовано порядок розгляду заяв про забезпечення позову і порядок виконання цих ухвал.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Матеріалами справи встановлено що між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 існує спір про стягнення боргу в розмірі 74688,19 грн. (6400 доларів США) за розпискою позичальника.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_4 вказував, що йому невідомо чи є у ОСОБА_3 кошти для повернення боргу, при цьому відповідач може відчужити належні їй на праві власності будинок чи земельну ділянку, що в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Встановлено, що відповідачу на праві приватної власності належить житловий будинок у АДРЕСА_1 та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства за цією ж адресою.

Так, згідно договору купівлі-продажу від 24.10.1996 року ОСОБА_3 купила від ОСОБА_7 указаний вище житловий будинок з житловою площею 16,88 кв.м. за 12000 грн.

В подальшому на підставі рішення Підвиноградівської сільської ради від 12.11.1999 року про передачу ОСОБА_3 в приватну власність земельної ділянки площею 0,27 га для обслуговування житлового будинку, останній видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК № 012718 від 28.12.1999 року.

Згідно абз. 3 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Можливість відчуження майна ОСОБА_3 є достатньо обґрунтованим припущенням того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, а невжиття заходів забезпечення може в майбутньому дійсно утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому обраний судом вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду про вжиття заходів забезпечення позову - є правильним.

Оскільки ухвалу постановлено судом першої інстанції з додержанням вимог закону, апеляційний суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Виноградівського районного суду від 5 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: