ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2007 р. | № 27/26 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В., |
суддів : | Бакуліної С.В., Глос О.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги | Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області |
на постанову | від 31.10.2006 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
у справі | № 27/26 |
господарського суду | Дніпропетровської області |
за позовом | ДПА у Дніпропетровській області |
до за участю | 1. ВАТ по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз”; 2. ТОВ “Торговий будинок “ДПЗ” Прокурора прокуратури Дніпропетровської області |
про | визнання недійсним договору комісії |
в судовому засіданні взяли участь представники : |
від позивача: | Шаповал О.О. (довіреність від 09.01.2007р. №101/10/10-029) |
від відповідача-1: від відповідача-2: від прокуратури: | Бойко О.П. (довіреність від 03.01.2007р. № 1) Наконечна Н.О. (довіреність від 09.01.2007р. № 01/10) Івченко О.А. –прокурор відділу Генеральної прокуратури України |
В С Т А Н О В И В:
У січні 2006 року Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання недійсним договору комісії від 31.03.2004 року №04/03, укладеного відповідачами з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, у відповідності до вимог ст.207 ГК України із застосуванням наслідків, передбачених ч.1 ст.208 ГК України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Татарчук В.О.) від 13.04.2006 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Крутовських В.І., судді –Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.) від 31.10.2006 року, по справі
№ 27/26 в позові відмовлено. Суди розглянули спір, керуючись нормами Господарського процесуального кодексу України.
В касаційній скарзі ДПА у Дніпропетровській області просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відзивах на касаційну скаргу відповідачі-1,2 повністю заперечують викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представників відповідачів, перевіривши правильність застосування норм процесуального права місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.
Згідно статті 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно ст.9 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції.
За змістом пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.
Таким чином, Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області є суб’єктом владних повноважень, який у відповідності із підпунктом 4 пункту 1 статті 17 Кодексу Адміністративного судочинства України має право звертатись з адміністративними позовами у випадках, встановлених законом.
Згідно пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Аналіз суб’єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, а в розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області є суб’єктом владних повноважень.
Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 01 вересня 2005 року. У відповідності з пунктом 6 та 7 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” цього Кодексу до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні та касаційні скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
На порушення цих вимог суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу та переглянули рішення суду у даній справі, керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов’язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.
У відповідності із частиною 1 статті 11110 Господарського процесуального Кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2006 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 року у справі № 27/26 підлягають скасуванню, а справа –передачі до Господарського суду Дніпропетровської області на розгляд за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, ст.1119, ст.ст.11110, 11111, 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПА у Дніпропетровській області від 28.11.2006 року №29001/10/10-029 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 року у справі № 27/26 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 року у справі № 27/26 –скасувати.
Справу № 27/26 направити до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.
Головуючий-суддя | К.Грейц |
С у д д і | С.Бакуліна О.Глос |