ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 57/387 10.09.14

За скаргою Державного підприємства "Адміністрація річкових портів"

на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління

юстиції у м. Києві

у справі

за позовом Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"

до Державного підприємства "Адміністрація річкових портів"

про стягнення 444363,36 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від стягувача: не з'явився

Від боржника (скаржника): Сербулов О.В. (дов.)

Від ВДВС: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" 444363,36 грн. заборгованості за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 8-М від 25.02.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2011 р. у справі № 57/387 затверджено мирову угоду укладену між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" та Державним підприємством "Адміністрація річкових портів".

18.08.2014р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача - Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2014р. призначено розгляд скарги Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві на 10.09.2014р.

02.09.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від стягувача (позивача) - Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" надійшов відзив на скаргу Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

05.09.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від стягувача (позивача) Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" надійшла заява про відкладення розгляду скарги.

08.09.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві надійшли заперечення на скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

Представник скаржника - Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" в судовому засіданні 10.09.2014р. надав суду пояснення щодо скарги на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві та просив суд її задовольнити.

Представник стягувача (позивача) - Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" в судове засідання 10.09.2014р. не з'явився, проте, від стягувача надійшов відзив на скаргу та заява про відкладення розгляду скарги.

Представник відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання 10.09.2014р. не з'явився, проте, від відділу надішли заперечення на скаргу Державного підприємства "Адміністрація річкових портів".

Щодо заяви стягувача про відкладення розгляду скарги на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, то суд відмовляє в його задоволенні, оскільки в матеріалах справи наявні всі необхідні документи для розгляду даної скарги, а відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В судовому засіданні 10.09.2014р., суд, розглянувши скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, матеріали виконавчого провадження №44125816, заслухавши представників скаржника, встановив наступне.

Скарга Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві мотивована тим, що держаний виконавець приймаючи 23.07.2014р. постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.12.2011 р. у справі № 57/387 про затвердження мирової угоди вийшов за межі своїх повноважень, оскільки примусовому виконанню підлягає наказ господарського суду, а мирова угода не є виконавчим документом, а також положеннями закону визначено поновлення строків для пред'явлення саме наказу, при цьому, господарський судом, а не державним виконавцем. Крім того, скаржник стверджує, що сума боргу в розмірі 303 203,31 грн., зазначена в постанові про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2014р. не відповідає дійсності, оскільки строк виконання частини заборгованості з вказаної суми ще не настав.

З огляду на вищевикладене боржник звернувся до суду з скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, в якій просить суд:

визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві при винесенні постанови від 23.07.2014р. про відкриття виконавчого провадження ВП №44125816, неправомірними;

визнати недійсною постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 23.07.2014р. про відкриття виконавчого провадження ВП №44125816;

зобов'язати державного виконавця не вчиняти, по відношенню до ДП "Адміністрація річкових портів", будь-які дії, направлені на примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.12.2011р у справі № 57/387.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до вимог ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2011 р. у справі № 57/387 затверджено мирову угоду укладену між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" та Державним підприємством "Адміністрація річкових портів" по справі № 57/387 у редакції погодженій сторонами.

Відповідно до умов мирової угоди, сторони домовились розстрочити термін виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості ДП "Адміністрація річкових портів" перед ДП "Миколаївський морський торговельний порт" наступним чином:

ДП "Адміністрація річкових портів", щомісячно, рівними частинами у кількості 42 (сорок дві) одиниць, до 25 числа відповідного поточного місяця повертає ДП "Миколаївський морський торговельний порт" по 10 000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.). Термін повернення першої частини - 25.12.2011, термін повернення 42 частини 25.05.2015р.;

ДП "Адміністрація річкових портів", повертає ДП "Миколаївський морський торговельний порт" залишок суми (43 частину), в розмірі 3 523, 68грн. (три тисячі п'ятсот двадцять три грн. 68 коп.) в термін до 25.06.2015р.

Судові витрати у вигляді державного мита у сумі 4 443,63 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладено на ДП "Адміністрація річкових портів".

З пояснень стягувача та відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням боржником умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2011 р., стягувач 22.07.2014р. звернувся до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про примусове виконання ухвали суду від 23.12.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р., державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

23.07.2014р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.12.2011 р. у справі № 57/387 про затвердження мирової угоди.

Пунктом 3.19. постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

З огляду на вищевикладене, стягувач, у зв'язку із невиконанням боржником умов мирової угоди, має право звернутись до виконавчої служби з заявою про примусове виконання ухвали про затвердження мирової угоди, у разі якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Водночас, ухвала Господарського суду міста Києва від 23.12.2011 р. у справі №57/387 про затвердження мирової угоди, укладеної між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" та Державним підприємством "Адміністрація річкових портів", відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" та є виконавчим документом у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стягувач - ДП "Миколаївський морський торговельний порт" правомірно звернувся до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.12.2011 р., а державним виконавцем, у відповідності до законодавства, - винесено постанову від 23.07.2014р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.12.2011 р. у справі № 57/387 про затвердження мирової угоди.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", судове рішення може бути пред'явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

В ухвалі Господарського суду м. Києва від 23.12.2011 року по справі № 57/387 зазначено, що вона може бути пред'явлена до виконання протягом одного року з дня її прийняття - до 23.12.2012 року.

Водночас, відповідно до ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження", строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

З матеріалів справи вбачається, що боржник - ДП "Адміністрація річкових портів", частково виконував ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.12.2011 року, здійснюючи оплати за наступними платіжними дорученнями: № 4594 від 11.10.2011 року - на суму 30 000 грн., № 499 від 27.12.2011 року - на суму 10 000 грн.; № 587 від 23.01.2012 року - на суму 10 000 грн.; № 1789 від 6.09.2012 року - на суму 50 000 грн.; № 654 від 24.02.2012 року - на суму 10 000 грн.; № 1944 від 2.10.2012 року-на суму 20 000 грн.; № 2966 від 30.05.2013 року - на суму 5 000 грн.; № 3027 від 5.06.2013 року - на суму 3 000 грн.; № 4219 від 11.03.2014 року - на суму 10 000 грн.; № 4440 від 25.04.2014 року на суму 3000 грн.; № 4446 від 28.04.2014 року на суму 1000 грн.; № 4625 від 3.06.2014 року на суму 3000 грн., а також після пред'явлення ухвали до примусового виконання за платіжними дорученнями: № 4863 від 22.07.2014 року на суму 5000 грн.; № 4881 від 25.07.2014 року на суму 5000 грн.

Окрім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.12.2011 року по справі №57/387 встановлено погашення заборгованості ДП "Адміністрація річкових портів" перед ДП "Миколаївський морський торговельний порт" здійснюється рівними частками в термін до 25.06.2015р., (залишок боргу - в термін до 25.06.2015р.).

Таким чином, суд вважає помилковими посилання боржника на те, що строк пред'явлення ухвали Господарського суду м. Києва від 23.12.2011 року по справі №57/387 до виконання закінчився.

Як зазначено стягувачем та відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, та встановлено судом, на момент пред'явлення до примусового виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 23.12.2011 року, сума, яка повинна бути погашена відповідно до графіку погашення становила 175000,00 грн., а станом на 01.09.2014 року прострочена заборгованість відповідно до графіку складає 195000,00 грн.

У відповідності до частини 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Скаржник, в обґрунтування поданої ним скарги, не надав належних доказів, які б підтверджували його твердження про протиправність дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві при винесенні постанови від 23.07.2014р. про відкриття виконавчого провадження ВП №44125816 та наявність підстав для скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 23.07.2014р. про відкриття виконавчого провадження ВП №44125816, а також зобов'язання державного виконавця не вчиняти, по відношенню до ДП "Адміністрація річкових портів", будь-які дії, направлені на примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.12.2011р у справі № 57/387.

Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні скарги Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні скарги Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Суддя О.В. Гулевець