ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

"10" вересня 2014 р. м. Київ К/800/23227/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,

Смоковича М.І.,

Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області до ДП «Голованівське лісове господарство» про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2009 року Контрольно-ревізійне управління в Кіровоградській області звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило зобов'язати ДП «Голованівське лісове господарство» виконати вимогу № 04-14/341 від 15.04.2009 щодо усунення порушень на загальну суму 128144,34 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в Кіровоградській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що відповідно до пункту 1.1.5.1 плану контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійного відділу в Голованівському районі на 1 квартал 2009 року та на підставі направлень від 20.02.2009 № 9,10,11 та від 24.02.2009 № 12, Контрольно-ревізійним управлінням в Голованівському районі відносно ДП «Голованівське лісове господарство» проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності за 2 півріччя 2007 року та 2008 рік, за результатом проведення якої складно акт № 04-10/11 від 08.04.2009.

На цій підставі позивачем прийнято вимогу № 04-14/341 від 15.04.2009 щодо усунення порушень на загальну суму 128144,34 грн.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», у редакції на час спірних правовідносин (далі - Закон) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

У пункті 2 частини 1 статті 8 Закону зазначено, що Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби, як того вимагає частина 2 статті 15 Закону, є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій посилались на необґрунтованість та безпідставність спірної вимоги Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області № 04-14/341 від 15.04.2009.

Проте, судами залишено поза увагою те, що спірні правовідносини у цій справі не пов'язані з визнанням обґрунтованості та законності вимог, а полягає у зобов'язанні відповідача виконати її.

Таким чином суди надали оцінку позовним вимогам, які не були заявлені позивачем у позовній заяві.

За змістом частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

З врахуванням повноважень суду касаційної інстанції у неї відсутня можливість прийняти остаточне рішення у справі, у зв'язку з чим рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого суду слід ретельно дослідити всі обставини справи і в залежності від встановленого прийняти відповідне рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області - задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Судді: