АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 746/08р. Головуючий по 1-й інстанції:
Жилка О.М. Суддя-доповідач: Чічіль В. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2008 року м. Полтава
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Тимчук Л.А.
Суддів: Мартєва С. Ю., Чічіля В.А.
при секретарі: Сулимка С. В.
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи
ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу
ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Ленінської районної у м. Полтаві ради про встановлення
порядку користування земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2006 року позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом. Посилалась на те, що за рішенням виконкому Ленінської районної у м. Полтаві ради від 15.07.2003р. № 241 було виділено у користування ОСОБА_1 501 кв.м. АДРЕСА_1, а відповідачу ОСОБА_2 433 кв.м. з урахуванням фактичного користування. У зазначеному рішенні варіант поділу земельної ділянки не враховує фактичного порядку користування , який існував раніше, в зв'язку з чим, в'їзд з вулиці Новаторської, який раніше був у спільному користуванні , перейшов у користування відповідача.
Просила суд визнати зазначене вище рішення виконкому неправомірним та встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між нею та відповідачем відповідно до варіанту судово-технічної експертизи, де двір та в'їзд залишаються у спільному користуванні.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2007 року позовні вимоги задоволено.
Визнано неправомірним рішення виконкому Ленінської районної у м. Полтаві ради №241 від 15.07.2003р.
Визначено порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до висновку судово-технічної експертизи № 323 від 29.07.2005р., наступним чином:
2
Волковій Лідії Іванівні виділено в користування земельну ділянку площею 469 кв.м. (на плані зафарбовано червоним кольором), в тому числі під частиною житлового будинку «А-1», сараєм «Б», погрібом «Г», вбиральнею «Д», огорожею «№1», яка, згідно додатку №3 зазначеної експертизи проходить по периметру через крапки «АТСЗЖЕДГВБ»;
ОСОБА_2 виділено в користування земельну ділянку площею 401 кв.м. (на плані зафарбовано синім кольором), в тому числі під частиною житлового будинку «А-1», сараєм «В, в», вбиральнею «в», огорожею «№1», водопроводом «№2», яка згідно додатку №3 зазначеної експертизи, проходить по периметру через крапки «АНМРЗЖЕДГВБ»;
В спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено земельну ділянку площею 64 кв.м. (на плані зафарбовано жовтим кольором) яка, згідно додатку №3 зазначеної експертизи, проходить по периметру через крапки «НОПВГКЛМ».
Для здійснення обслуговування надвірних будівель, що належать ОСОБА_1, встановлено земельний сервітут на земельній ділянці, яка виділяється ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в спільне користування, та який полягає в праві проходу через земельну ділянку.
Додатковим рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 07.02.2008р. вирішено питання щодо судових витрат.
З рішенням не погодився відповідач, в апеляційній скарзі просив скасувати рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 27.11.2007р. у зв»язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
У запереченнях позивач просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення районного суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечувалось сторонами, що домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та фактичне користування земельною ділянкою домоволодіння площею 934 кв.м. не визначено.
Відповідно до договору дарування від 07.09.2002 року ОСОБА_1 належить 161/300 частина житлового будинку, з частиною надвірних будівель , інша частина будинку 139/300, з частиною надвірних будівель, згідно договору дарування від 06.12.2002р. належить ОСОБА_2
Відповідно до ст. 88 Земельного кодексу України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення.
Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
3
За змістом ст. 100 ЗК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові сусідньої земельної ділянки.
Як вбачається із висновку судово-технічної експертизи № 323, варіант фактичного користування будинковолодінням не дозволяє зробити окремі виїзди для кожного співвласника, тому виходячи із розташування, планування і розмірів приміщень житлового будинку, розташування надвірних будівель і споруд, ідеальних часток співвласників, визначено порядок користування земельною ділянкою, в якому в'їзд знаходиться в спільному користуванні співвласників.
Тому, доводи апеляційної скарги, щодо виходу суду першої інстанції за межі позовних вимог при винесенні рішення є необгрунтованими та не заслуговують на увагу суду.
Апеляційна скарга не містить у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. , 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.