Справа № 697/960/14-ц
№ пров. 2/697/335/2014
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2014 року
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
головуючого - судді Штих К.М.
за участю секретаря - Назаренко А.М.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - 1 - ОСОБА_3
представника відповідача - адвокат ОСОБА_4
відповідача - 2 - голова села Чайка О.С., секретар сільської ради Ціхоцька Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Каневі Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Хмільнянської сільської ради Канівського району про визнання правочинів недійсними,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів - ОСОБА_3, Хмільнянської сільської ради Канівського району про визнання правочинів недійсними, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 та після її смерті відкрилася спадщина. 02.05.2011 року ОСОБА_7 склала заповіт, який посвідчений Хмільнянським сільським головою Канівського району Черкаської області Чайкою О.С. та зареєстрований в реєстрі за №-11. Згідно даного заповіту він являється спадкоємцем всього майна ОСОБА_7
11.06.2012 року ОСОБА_7 склала заяву про скасування заповіту від 02.05.2011 року, яка посвідчена секретарем Хмільнянської сільської ради Канівського району Ціхоцькою Л.І., за реєстровим № 13.
17.04.2013 року ОСОБА_7 був складений новий заповіт, посвідчений головою Хмільнянської сільської ради Канівського району Чайкою О.С. за реєстровим № 08. Згідно заповіту спадкоємцем, після смерті ОСОБА_7 є відповідач ОСОБА_3
Вважає, що заява ОСОБА_7 про скасування заповіту від 11.06.2012 року та заповіт від 17.04.2013 року є фальшивими, так як підписані вони не ОСОБА_7, а іншою особою. Також вважає дані документи недійсними з тих причин, що вони посвідчені особами, що не мали таких повноважень. Так для здійснення нотаріальних дій посадові особи повинні отримати відповідне рішення виконавчого комітету Хмільнянської сільської ради.
З даних причин просив визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3, посвідчений 17.04.2013 року головою Хмільнянської сільської ради Канівського району Черкаської області Чайкою О.С., за реєстровим № 08 внаслідок нікчемності; визнати недійсною заяву ОСОБА_7 від 11.06.2012 року про скасування заповіту за реєстровим № 11, посвідчену секретарем Хмільнянської сільської ради Канівського району Ціхоцькою Л.І. за реєстровим № 13, внаслідок її нікчемності та застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, шляхом визнання дійсним заповіту ОСОБА_7, складеного на його - ОСОБА_1, ім'я та стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати у зв'язку з явкою до суду.
Позивач та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримують повністю посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просять їх задовільнить.
Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позову, оскільки оскаржувані документи підписані ОСОБА_7 та посвідчені уповноваженими на те особами.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 02.05.2011 року ОСОБА_7 склала заповіт, який посвідчений Хмільнянським сільським головою Канівського району Черкаської області Чайкою О.С. та зареєстрований в реєстрі за №11. Згідно даного заповіту спадкоємцем всього майна ОСОБА_7 являється ОСОБА_1
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 та після її смерті відкрилася спадщина.
11.06.2012 року ОСОБА_7 склала заяву про скасування заповіту від 02.05.2011 року, яка посвідчена секретарем Хмільнянської сільської ради Канівського району Ціхоцькою Л.І., за реєстровим № 13.
17.04.2013 року ОСОБА_7 був складений новий заповіт, посвідчений головою Хмільнянської сільської ради Канівського району Чайкою О.С. за реєстровим № 08. Згідно заповіту спадкоємцем, після смерті ОСОБА_7 є відповідач ОСОБА_3
Відповідно до Рішень Хмільнянської сільської ради обов'язки із вчинення нотаріальних дій покладені на секретаря сільської ради.
Згідно правових позицій, абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14 оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 3 ЦПК, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтею 1257 ЦК визначено підстави нікчемності заповіту та визнання його недійсним, які не виключають застосування загальних норм § 2 глави 16 ЦК відповідно до встановлених судом обставин, якщо вони узгоджуються з правовими підставами та наслідками нікчемності або недійсності заповіту, зазначеними у ст. 1257 ЦК.
Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК підставами нікчемності заповіту, тобто недійсності відповідно до закону, є складання заповіту особою, яка не мала на це права, або складання з порушенням вимог щодо форми та посвідчення заповіту. На підставі ст. 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.
У разі наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності заповіту підлягає розгляду судом. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
В якості заінтересованих осіб, повноважних пред'являти позовні вимоги про визнання заповіту недійсним відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК, можуть розглядатися виключно особи, суб'єктивні спадкові права яких, що виникають відповідно до норм книги шостої ЦК (спадкоємців за законом, спадкоємців за іншим заповітом, відказоодержувачів) порушені у зв'язку із вчиненням заповіту (ухвала колегії суддів ВССУ від 28 вересня 2011 року (справа № 6-27855св11)).
У разі складання кількох заповітів щодо розпорядження одним і тим же майном (множинність заповітів) судам слід враховувати норми частин 3, 4 ст. 1254 ЦК. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225, 231 ЦК (п. 6 Інформаційного листа ВССУ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13.
Системний аналіз норм ЦК свідчить, що відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК виключно підстави недійсності правочину, визначені у ст. 225, ст. 231 ЦК, зумовлюють те, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його внутрішній волі.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами обгрунтованість позовних вимог.
Всупереч цьому позивач та його представник не надали суду жодного доказу про те, що оскаржувані документи були укладені всупереч волевиявленню спадкодавця ОСОБА_7, а тому суд приходить до висновку, що оскаржуваний заповіт порушує права позивача, не відповідає обставинам справи, оскільки останній не є спадкоємцем по закону, а тому із цих підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.п. 1,8 ст. 51 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет ради формується радою, якій він підзвітний та підконтрольний. Повноваження виконавчого комітету згідно ч. 3 ст. 52, 51 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» також можуть надаватися радою.
Таким чином, повноваження посадових осіб Хмільнянської сільської ради Канівського району надавалися у відповідності із вимогами законодавства рішенням сесії сільської ради.
Відповідно до ст. 144 Конституції України «органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду». Рішення сесії Хмільнянської сільської ради від 30 листопада 2010р.№ 1-1/V1 прийняті та не оскаржені, а тому є чинними та підлягають виконанню.
Оцінюючи зібрані по справі докази, вивчивши їх та дослідивши, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. В даному випадку суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесених нею витрат на правову допомогу в сумі 1461,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 215, 216, 225, 231, 1247, 1254, 1257 ЦК України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14, ст.ст. 3,10,11,60, 88, 209,214-218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Хмільнянської сільської ради Канівського району Черкаської області про визнання правочинів недійсними - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН-НОМЕР_2, прож. 18000, АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_2, понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 1461,00 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят одну гривну).
Апеляційна скарга може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через міськрайсуд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий К . М . Штих