Справа №2-1897-1/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 березня 2008 року     м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва під головуванням судді Трубніков А.В. при секретарі Борисові І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У лютому 2008 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 27 вересня 2005 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Позивачка зазначила, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалося, вони втратили почуття любові і поваги один до одного, внаслідок чого припинили фактичні шлюбні відносини.

Посилаючись на те, що подальше збереження сім'ї є неможливим, шлюб носить формальний характер, позивачка просила задовольнити позов.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позов та просила про його задоволення, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлена належним чином, а тому суд у відповідності до статті 224 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27 вересня 2005 року. У 2007 р. сторони припинили шлюбні стосунки, спільного господарства не ведуть, збереження сім'ї неможливо.

Встановленому факту відповідають сімейні правовідносини сторін, урегульовані нормами Сімейного кодексу України, що виникли у зв'язку з укладенням шлюбу. Підставою для задоволення позову є те, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї в умовах, що склалися, стали неможливими, відповідачем не надано суду доказів про можливість збереження сім'ї та поновлення сімейних стосунків.

Враховуючи майновий стан кожного з подружжя й інші конкретні обставини справи, зокрема, вчинення дій, що призвели до розпаду сім'ї, суд вважає за необхідне покласти обов'язок по сплаті державного мита, яке суд визначає згідно абзацу третього підпункту "б" пункту 5 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" в розмірі 17 грн., при реєстрації розірвання шлюбу на позивачку. Виходячи з наведеного, відповідача від сплати мита необхідно звільнити.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3, 60, 88, 197, 208, 209, 212, 214-216, 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 27 вересня 2005 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києві між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, актовий запис № 2703, розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу органами РАГСу, стягнути з ОСОБА_1 17 гривень державного мита на користь держави, ОСОБА_2 від сплати мита звільнити.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом міста Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційному суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.