ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007 р. | № 33/187-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. –головуючого, |
Стратієнко Л.В., |
Плюшка І.А., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” |
на рішення постанову | господарського суду Харківської області від 25 липня 2006 року Харківського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2006 року |
у справі | № 33/187-06 |
господарського суду | Харківської області |
за позовом | Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” |
до | Казенного підприємства Міністерства оборони України “Балаклійський ремонтний завод” |
про | стягнення 40 367 грн. 03 коп. |
за участю представників сторін |
від позивача –Клименко Р.В., |
від відповідача –Самарська Я.Ю. |
В С Т А Н О В И В:
Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” звернулася до господарського суду Харківської області із позовом до Казенного підприємства Міністерства оборони України “Балаклійський ремонтний завод” про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ.
Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” просила стягнути з Казенного підприємства Міністерства оборони України “Балаклійський ремонтний завод” боргу за поставлений природний газ в сумі 24 818 грн. 40 коп., пені у сумі 4 657 грн. 59 коп., штрафу у сумі 1 737 грн. 29 коп., інфляційних витрат у розмірі 7 283 грн. 75 коп. та 3 % річних у сумі 1 870 грн. з посиланням на п.п. 4, 6 ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551, 625 Цивільного кодексу України, ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.07.2006 у справі №33/187-06 (суддя Савченко А.А.) позов задоволено частково, стягнуто з Казенного підприємства Міністерства оборони України “Балаклійський ремонтний завод” інфляційні витрати у сумі 5 946 грн. 84 коп., 3 % річних у сумі 1 518 грн. 91 коп., пеня у сумі 23 грн. 94 коп. та штраф у сумі 17 грн. 37 коп., в частині стягнення 6 300 грн. боргу провадження у справі припинено, в решті позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що між Дочірньою компанією “Газ України” НАК “Нафтогаз України” та Казенним підприємством Міністерства оборони України “Балаклійський ремонтний завод” відбулось зарахування зустрічної однорідної вимоги на суму 18 518 грн. 40 коп. у відповідності до вимог п.п. 3, 5 ст.203 ГК України, ст.ст. 601, 602 ЦК України, а решта боргу у розмірі 6 300 грн. була сплачена Казенним підприємством Міністерства оборони України “Балаклійський ремонтний завод” після звернення Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” з позовом до господарського суду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 у справі № 33/187-06 (колегія суддів: головуючий –Лащенко Л.Д., судді –Олійник В.Ф., Твердохліб А.Ф.) рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2006 залишено без змін.
У касаційній скарзі Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2006 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 у справі № 33/187-06 в частині відмови у задоволенні основного боргу в розмірі 18 518 грн. 40 коп. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 18 518 грн. 40 коп. задовольнити в повному обсязі.
В обгрунтування касаційної скарги Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” посилається на неправомірне застосування господарськими судами попередніх інстанцій ст.ст. 601, 602 ЦК України, порушення вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України з огляду на відсутність однорідних вимог між Дочірньою компанією “Газ України” НАК “Нафтогаз України” та Казенним підприємством Міністерства оборони України “Балаклійський ремонтний завод”.
Вищим господарським судом України ухвалою від 24.11.2006 у справі №33/187-06 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 15.01.2007 у справі № 6/243 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Самусенко С.С. –головуючий (доповідач), судді Стратієнко Л.В., Плюшко І.А.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.12.2003 між Дочірньою компанією “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (постачальник) та Військовою частиною А-2028 (покупець) був укладений договір № 06/03-4357 ТЕ-31 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцю в 2004 році природний газ, а покупець зобов’язався прийняти природний газ та оплатити його грошовими коштами шляхом перерахування протягом місяця поставки 100 % вартості фактично спожитих та транспортованих обсягів природного газу.
15.01.2004 до договору на постачання природного газу було укладено додаткову угоду № 1, якою внесені зміни до реквізитів покупця, а саме в якості покупця було визначено Казенне підприємство Міністерства оборони України “Балаклійський ремонтний завод” як правонаступника прав та обов’язків Військової частини А-2028.
Згідно з дослідженими матеріалами та встановленими обставинами справи господарськими судами попередніх інстанцій, Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” на підставі договору постачання природного газу передала Казенному підприємству Міністерства оборони України “Балаклійський ремонтний завод” природний газ протягом січня-березня та листопада 2004 року в обсязі 550 000 м3 на загальну суму 115 500 грн., що підтверджено актами приймання-передачі природного газу за січень-березень та листопад 2004 року.
За платіжним дорученням № 358 від 26.04.2004 за січень-березень 2004 року Казенним підприємством Міністерства оборони України “Балаклійський ремонтний завод” на рахунок Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” перераховано 90 681 грн. 60 коп. плати за поставку природного газу за вказаним договором.
Відповідно до п. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов’язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Казенним підприємством Міністерства оборони України “Балаклійський ремонтний завод” на адресу Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” була направлена заява від 23.09.2005 в порядку ст. 203 ГК України та на підставі ст. 601 ЦК України про проведення заліку зустрічних однорідних вимог шляхом зарахування грошової суми у розмірі 18 518 грн. 40 коп. за договором на постачання природного газу № 941/2002-ТЕ-О, укладеного між сторонами 11.10.2002, в рахунок договору на постачання природного газу № 06/03-4357 ТЕ-31 від 31.12.2003.
Враховуючи встановлену господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджену матеріалами справи наявність грошового зобов’язання Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” за договором на постачання природного газу № 941/2002-ТЕ-О від 11.10.2002 у вигляді повернення грошових коштів Казенному підприємству Міністерства оборони України “Балаклійський ремонтний завод” у сумі 18 518 грн. 40 коп. за непоставлений природний газ, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що зарахування зазначеної суми боргу в рахунок договору на постачання природного газу № 06/03-4357 ТЕ-31 від 31.12.2003 є правомірним, обґрунтованим та не суперечить нормам господарського та цивільного законодавства України.
Виходячи із встановлених господарськими судами першої та апеляційної інстанцій обставин та досліджених матеріалів справи, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, вважає касаційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2006 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 у справі № 33/187-06 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Л. Стратієнко
І. Плюшко