ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 р. | № 2/629-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: | Добролюбової Т.В. |
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Товариства з обмеженою відповідальністю “Торопилівська база хімпоставок” |
на ухвалу та постанову | господарського суду Сумської області від 14.09.06 Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.06 |
у справі | № 2/629-06 |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства “АККАД” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Торопилівська база хімпоставок” |
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача | Статутне територіально-галузеве об’єднання “Південна залізниця” в особі відокремленого підрозділу-станції Торопилівка |
про | визнання договору недійсним |
Представники сторін у судове засідання не з’явилися, про час і місце повідомлені належно.
Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційним підприємством “АККАД” у серпні 2006 року заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торопилівська база хімпоставок” про визнання недійсним договору від 01.08.06 №2006/06-01-03 з надання позивачеві права користування під’їзною колією, що примикає до станції Торопилівка, Південної залізниці. Позовні вимоги вмотивовано тим, що
Доповідач: Добролюбова Т.В.
відповідачем в порушення приписів статті 67 Статуту залізниць України та пунктів 1.4, 1.5 статті 1 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій не надано договору про експлуатацію під’їзних колій, технічного паспорта на під’їзні колії, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під’їзній колії, що позбавляє позивача можливості в повній мірі реалізувати право користування під’їзними коліями.
За клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства “АККАД”, з метою забезпечення позову господарський суд Сумської області ухвалою від 14.09.06, прийнятою суддею Соп’яненко О.Ю., заборонив ТОВ “Торпилівська база хімпоставок” вчиняти дії, що перешкоджають подачі та збиранню вагонів на адресу позивача, а також вчиняти дії щодо зміни права власності та права користування під’їзною колією. Ухвалу вмотивовано тим, що лист відповідача, залучений позивачем до клопотання, свідчить про закриття руху локомотивів на під’їзній колії, для проведення ремонтних робіт, проте технічної необхідності в цьому не має, а тому неприйняття заходів до забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду. Разом з цим, ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Статутне територіально-галузеве об’єднання “Південна залізниця” в особі відокремленого підрозділу –станції Торопилівка.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.06, у складі колегії суддів Гагіної М.В. - головуючого, Бухана А.І., Шевель О.В., перевірена ухвала в частині вжиття заходів до забезпечення позову залишена без змін, як така, що відповідає приписам процесуального законодавства.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торопилівська база хімпоставок” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати пункти 1, 2 ухвали господарського суду Сумської області від 14.09.06 та постанову у справі. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено процесуальне законодавство, а саме приписи статті 66 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено підстави забезпечення позову. При цьому скаржник вказує на те, що застосування заходів до забезпечення позову суперечить заявленим позивачем вимогам та конституційним положенням.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства “АККАД” відзив на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В.,перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів процесуального законодавства відзначає наступне.
Як з’ясовано господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, предметом позову є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства “АККАД” до ТОВ “Торопилівська база хімпоставок” про визнання недійсним договору від 01.08.06 №2006/06-01-03 з надання позивачеві права користування під’їзною колією. Разом з цим, судами з’ясовано, що в ході здійснення судового провадження, ще до прийняття рішення у справі, позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову. Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна або наявність такого майна, що належить боржнику, в інших осіб та ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність заходів щодо забезпечення позову, при цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. У даній справі позивачем, в обґрунтування заяви про забезпечення позову надано лист ТОВ “Торопилівська база хімпоставок” від 01.09.06 №01/09/06 на ім’я Начальника станції Торопилівка ПЗ про закриття для будь –якого руху локомотивів, вагонів, полувагонів, зерновозів, у зв’язку з проведенням ремонтних робіт. Проте, з доданого позивачем доказу не вбачається, що неприйняття заходів до забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому, доводи позивача про намір відповідача відчужити спірну колію в порушення приписів Господарського кодексу України третім особам також не знайшли будь-якого підтвердження матеріалами справи. Приписи статті 67 Господарського процесуального кодексу України містять перелік засобів забезпечення позову, зокрема заборону відповідачеві вчиняти певні дії. При цьому, задовольняючи клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суди застосували заходи у вигляді заборони вчиняти дії, а саме: перешкоджати подачі та збиранню вагонів на адресу позивача, а також вчиняти дії щодо зміни права власності та права користування під’їзною колією. Однак, суди не врахували правової природи зазначеного спору. Задовольняючи клопотання позивача суди не взяли до уваги, що по-перше, право використання позивачем колії ґрунтується на умовах угоди, яку позивач
просить визнати недійсною, по –друге, наслідком визнання договору недійсним є втрата цим договором обов’язкового характеру для осіб, між якими він був укладений. Тому немає підстав вважати, що відсутність заборони в користуванні позивачем під’їзними коліями, може призвести до ускладнення або унеможливити виконання рішення суду про визнання договору недійсним. Таким чином, оскільки припущення позивача про утруднення чи неможливість виконання рішення господарського суду не обґрунтовано доказами, оскаржувані у справі ухвала в частині вжиття заходів до забезпечення позову та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права і на цій підставі підлягають скасуванню, а справа направленню до господарського суду Сумської області для розгляду по суті.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Пункти 1, 2 ухвали господарського суду Сумської області від 14.09.06 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.06 у справі №2/629-06 скасувати. Матеріали справи скерувати до господарського суду Сумської області для розгляду по суті.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торопилівська база хімпоставок” задовольнити.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич