ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

"10" вересня 2014 р.Справа № Б-39/148-04

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Березкіній А.Д.

за участю сторін:

представника кредитора - Ісмайлової Т.О., довіреність №57 від 29.01.2013р. (Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності)

ліквідатора - арбітражного керуючого Жулінського В.Б., свідоцтво НОМЕР_2 від 04.04.2013р.

представник відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області - Свиридової Н.О., довіреність №64 від 03.09.2014р.

представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області - Конона Д.П., довіреність №570 від 27.12.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" з вимогами до банкрута

По справі за заявою Харківської об`єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, правонаступником якої є Харківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Мереф`янський механічний завод", м. Мерефа

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 25 грудня 2013р., зокрема припинено процедуру санації ВАТ "Мереф'янський механічний завод". Визнано юридичну особу - ВАТ "Мереф'янський механічний завод" (ідентифікаційний код 21179210), яке зареєстровано Харківською районною державною адміністрацією Харківської області від 20.03.2001р. за номером 04058775ю0020845 за адресою: Харківський район, м. Мерефа, пров. Яковівський, 10 - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Також, припинено повноваження керуючого санацією ВАТ "Мереф'янський механічний завод" Карелкіна Ігора Олександровича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_3 від 22.03.2013р.).

Призначено ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Мереф'янський механічний завод" (ідентифікаційний код 21179210) арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича (свідоцтво НОМЕР_2 від 04.04.2013р., адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Зобов'язано ліквідатора в строк до 25 грудня 2014 року виконати ліквідаційну процедуру.

Відхилено клопотання представника трудового колективу про залишення на посаді керуючого санацією боржника Карелкіна І.О. та у разі звільнення керуючого санацією боржника Карелкіна І.О. призначити керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Яновського С.С., про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Яновського С.С., призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Клочка О.М., призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Клочка О.М.

Відхилено кандидатури арбітражних керуючих: Карелкіна І.О., Байдацького О.І., Яновського С.С., Клочка О.М., на участь у справі про банкрутство ВАТ "Мереф'янський механічний завод".

Представник трудового колективу ВАТ "Мереф'янський механічний завод", арбітражний керуючий Карелкін Ігор Олександрович та арбітражний керуючий Клочко Олександр Миколайович не погоджуючись з вказаною постановою, звернулися до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2014 року апеляційні скарги: представника працівників боржника - ВАТ "Мереф'янський механічний завод", арбітражного керуючого Карелкіна Ігора Олександровича та арбітражного керуючого Клочка Олександра Миколайовича залишено без задоволення. Постанову господарського суду Харківської області від 25.12.2013 року у справі №Б-39/148-04 залишено без змін.

Справу №Б-39/148-04 скеровано до господарського суду Харківської області для розгляду.

25 лютого 2014 року матеріали справи № Б-39/148-04 повернулись до господарського суду Харківської області.

Проте, арбітражний керуючий Карелкін Ігор Олександрович та арбітражний керуючий Клочко Олександр Миколайович не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2014 року звернулися з касаційною скаргою на постанову господарського суду Харківської області від 25 грудня 2013 року та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2014 року, у зв`язку з чим матеріали справи №Б-39/148-04 на виконання приписів ст. 109 Господарського процесуального кодексу України були направлені 14 березня 2014 року до Харківського апеляційного господарського суду для подальшого вирішення питання у встановленому законом порядку.

14 березня 2014 року на розгляд до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" (вх.8641) з грошовими вимогами до банкрута у розмірі 10 050 000,00 грн., які кредитор просить визнати та включити їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 березня 2014 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ТОВ "ІІП Статус" з грошовими вимогами до банкрута до повернення матеріалів справи № Б-39/148-04 з Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 29 травня 2014 року касаційну скаргу арбітражного керуючого Карелкіна Ігоря Олександровича та касаційну скаргу арбітражного керуючого Клочко Олександра Миколайовича залишено без задоволення. Постанову господарського суду Харківської області від 25.12.2013 р. в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого Жулінського В.Б. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 р. у справі № Б-39/148-04 залишено без змін.

25 червня 2014 р. матеріали справи №Б-39/148-04 повернулись до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 липня 2014 року прийнято до розгляду заяву ТОВ "ІІП Статус" (вх.8641) з вимогами до банкрута та призначено її розгляд в судовому засіданні на 14 липня 2014 р. о 12:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 липня 2014 року відкладено розгляд заяви ТОВ "ІІП Статус" з вимогами до банкрута на 20 серпня 2014 р. о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 серпня 2014 року відкладено розгляд заяви ТОВ "ІІП Статус" з вимогами до банкрута на 03 вересня 2014 р. о 14:20 год. Повторно запропоновано ТОВ "ІІП Статус" надати суду до судового засідання докази відображення в документах бухгалтерського обліку та фінансової звітності кредитора фінансово - господарські операції за ліцензійними договорами на використання промислового зразка, докази виконання кредитором своїх зобов'язань за ліцензійними договорами, додатки до ліцензійних договорів та письмові пояснення на заперечення ліквідатора стосовно результатів розгляду його вимог, їх правове та документальне обґрунтування. Запропоновано ліквідатору надати суду до судового засідання довідку про балансову вартість активів боржника станом на момент укладання ліцензійних договорів та докази про призначення ОСОБА_9 на посаду головного бухгалтера ВАТ "Мереф'янський механічний завод", докази про призначення ОСОБА_10 на посаду виконавчого директора ВАТ "Мереф'янський механічний завод", докази про призначення ОСОБА_11 на посаду головного економіста ВАТ "Мереф'янський механічний завод" та докази про призначення ОСОБА_12 на посаду головного конструктора ВАТ "Мереф'янський механічний завод".

20 серпня 2014 року після судового засідання до господарського суду надійшла заява ТОВ "ІІП Статус" про уточнення кредиторських вимог, відповідно до якої заявник зменшив розмір вимог до банкрута та просить визнати та включити до реєстру вимог кредиторів його вимоги в сумі 8 925 000 грн.

03 вересня 2014 року ТОВ "ІІП Статус" надав клопотання (вх.№30296), в якому просив суд долучити до матеріалів справи копії додаткових угод, а також копії ліцензійних договорів від 26.08.2013 р., на підтвердження додатково заявлених вимог до банкрута в сумі 4 200 000 грн. (згідно заяви про уточнення кредиторських вимог вх.29105 від 20.08.2014 р.), яке задоволено судом та надані документи долучені до матеріалів справи.

Крім того, 03 вересня 2014 року ліквідатор надав уточнене пояснення щодо грошових вимог ТОВ "ІІП Статус" (вх. №30243), в яких заперечує проти вимог ТОВ "ІІП Статус".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 вересня 2014 року відкладено розгляд заяви ТОВ "ІІП Статус" з вимогами до банкрута на 10 вересня 2014 р. о 14:30 год. Вкотре запропоновано ТОВ "ІІП Статус" надати суду до судового засідання докази відображення в документах бухгалтерського обліку та фінансової звітності кредитора фінансово - господарські операції за ліцензійними договорами на використання промислового зразка, докази виконання кредитором своїх зобов'язань за ліцензійними договорами та письмові пояснення на заперечення ліквідатора стосовно результатів розгляду його вимог, їх правове та документальне обґрунтування.

Представник ТОВ "ІІП Статус" в судове засідання не з'явився, проте надав до суду клопотання (вх.№31198 від 10.09.2014 р.) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його хворобою.

Ліквідатор надав письмові пояснення щодо грошових вимог ТОВ "ІІП Статус" (вх. №31080 від 09.08.2014 р.) та у судовому засіданні заперечував проти визнання грошових вимог ТОВ "ІІП Статус" до банкрута, з підстав викладених у письмових поясненнях, а також заперечував проти задоволення клопотання ТОВ "ІІП Статус" про відкладення розгляду справи, вважає його безпідставним та необґрунтованим.

Представник кредитора та представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання ТОВ "ІІП Статус" про відкладення розгляду справи, а також заперечували проти визнання грошових вимог ТОВ "ІІП Статус" до банкрута та підтримали правову позицію ліквідатора.

Представник відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області вирішення заяви з грошовими вимогами ТОВ "ІІП Статус" до банкрута та клопотання про відкладення розгляду справи залишив на розсуд суду.

Розглянувши вищезазначене клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В абз. 2 п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", наведені роз'яснення, а саме зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Заявником не надано доказів в підтвердження неможливості розгляду справи без участі директора ТОВ "ІІП Статус", неможливості його заміни іншим представником, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "ІІП Статус" про відкладення розгляду справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги ТОВ "ІІП Статус" до банкрута, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників провадження у справі про банкрутство, які були присутні в судовому засіданні, суд відхиляє заявлені вимоги до банкрута повністю, виходячи з наступного.

Постановою господарського суду Харківської області від 25 грудня 2013р., зокрема припинено процедуру санації ВАТ "Мереф'янський механічний завод". Визнано юридичну особу - ВАТ "Мереф'янський механічний завод" (ідентифікаційний код 21179210), яке зареєстровано Харківською районною державною адміністрацією Харківської області від 20.03.2001р. за номером 04058775ю0020845 за адресою: Харківський район, м. Мерефа, пров. Яковівський, 10 - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича, якого зобов'язано в строк до 25 грудня 2014 року виконати ліквідаційну процедуру.

Згідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, яка діяла до набрання чинності змінами згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Законом України №4212-VI від 22.12.2011 р. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено у новій редакції.

Відповідно до п.1.1 Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що набрала чинності з 19.01.2013 р.), положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2004 року, тобто до набрання чинності новою редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури прийнято судом 25 грудня 2013р., тобто після набрання чинності новою редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарським судом під час розгляду справи про банкрутство - ВАТ "Мереф'янський механічний завод".

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI (далі - Закон), вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

В газеті "Голос України" № 6 (5756) від 15.01.2014 року опубліковано повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, двохмісячний строк на заявлення вимог кредиторів за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства спливає 17.03.2014 р.

Заява ТОВ "ІІП Статус" з вимогами до банкрута в сумі 10050000,00 грн. була подана до суду у встановлений Законом строк - 14 березня 2014 року.

Судом встановлено, що між ВАТ "Мереф`янський механічний завод" в особі арбітражного керуючого Карелкіна І.О. (замовник) та ТОВ "ІІП Статус" (виконавець) було укладено 135 наступних ліцензійних договорів про використання промислового зразка: № 230813/135 від 23.08.2013 року (т.35, арк.28); № 230813/134 від 23.08.2013 року (т.35, арк. 25); № 230813/133 від 23.08.2013 року (т.35, арк. 22), № 230813/132 від 23.08.2013 року (т.35, арк.19); № 230813/131 від 23.08.2013 року (т.35, арк.16); № 230813/130 від 23.08.2013 року (т.35, арк.13); № 230813/129 від 23.08.2013 року (т.35, арк.10); № 230813/128 від 23.08.2013 року (т.35, арк.7); № 230813/127 від 23.08.2013 року (т.35, арк.4); № 230813/126 від 23.08.2013 року (т.35, арк.1); № 230813/125 від 23.08.2013 року (т.34, арк.205); № 230813/124 від 23.08.2013 року (т.34, арк.202); № 230813/123 від 23.08.2013 року (т.34, арк.199); № 230813/122 від 23.08.2013 року (т.34, арк.196); № 230813/121 від 23.08.2013 року; № 230813/120 від 23.08.2013 року; № 230813/119 від 23.08.2013 року; № 230813/118 від 23.08.2013 року; № 230813/117 від 23.08.2013 року; № 230813/116 від 23.08.2013 року; № 230813/115 від 23.08.2013 року; № 230813/114 від 23.08.2013 року; № 230813/113 від 23.08.2013 року; № 230813/112 від 23.08.2013 року; № 230813/111 від 23.08.2013 року; № 230813/110 від 23.08.2013 року; № 230813/109 від 23.08.2013 року; 230813/108 від 23.08.2013 року; № 230813/107 від 23.08.2013 року; № 230813/106 від 23.08.2013 року; № 230813/105 від 23.08.2013 року; № 230813/104 від 23.08.2013 року; № 230813/103 від 23.08.2013 року; 230813/102 від 23.08.2013 року; № 230813/101 від 23.08.2013 року; 230813/100 від 23.08.2013 року; № 230813/99 від 23.08.2013 року; № 230813/98 від 23.08.2013 року; № 230813/97 від 23.08.2013 року; 230813/96 від 23.08.2013 року; 230813/95 від 23.08.2013 року; № 230813/94 від 23.08.2013 року; № 230813/93 від 23.08.2013 року; № 230813/92 від 23.08.2013 року; № 230813/91 від 23.08.2013 року; № 230813/90 від 23.08.2013 року; № 230813/89 від 23.08.2013 року; № 230813/88 від 23.08.2013 року; № 230813/87 від 23.08.2013 року; № 230813/86 від 23.08.2013 року; № 230813/85 від 23.08.2013 року; 230813/84 від 23.08.2013 року; № 230813/83 від 23.08.2013 року; № 230813/82 від 23.08.2013 року; 230813/81 від 23.08.2013 року; № 230813/80 від 23.08.2013 року; № 230813/79 від 23.08.2013 року; № 230813/78 від 23.08.2013 року; № 230813/77 від 23.08.2013 року; № 230813/76 від 23.08.2013 року; № 230813/75 від 23.08.2013 року; № 230813/74 від 23.08.2013 року; № 230813/73 від 23.08.2013 року; 230813/72 від 23.08.2013 року; № 230813/71 від 23.08.2013 року; № 230813/70 від 23.08.2013 року; № 230813/69 від 23.08.2013 року; № 230813/68 від 23.08.2013 року; № 230813/67 від 23.08.2013 року; № 230813/66 від 23.08.2013 року; № 230813/65 від 23.08.2013 року; 230813/64 від 23.08.2013 року; 230813/63 від 23.08.2013 року; № 230813/62 від 23.08.2013 року; № 230813/61 від 23.08.2013 року; № 230813/60 від 23.08.2013 року; № 230813/59 від 23.08.2013 року; № 230813/58 від 23.08.2013 року; № 230813/57 від 23.08.2013 року (т.34, арк.1-195); 230813/56 від 23.08.2013 року; № 230813/55 від 23.08.2013 року; № 230813/54 від 23.08.2013 року; № 230813/53 від 23.08.2013 року; № 230813/52 від 23.08.2013 року; № 230813/51 від 23.08.2013 року; № 230813/50 від 23.08.2013 року; № 230813/49 від 23.08.2013 року; № 230813/48 від 23.08.2013 року; № 230813/47 від 23.08.2013 року; № 230813/46 від 23.08.2013 року; № 230813/45 від 23.08.2013 року; № 230813/44 від 23.08.2013 року; № 230813/43 від 23.08.2013 року; № 230813/42 від 23.08.2013 року; 230813/41 від 23.08.2013 року; №230813/40 від 23.08.2013 року; № 230813/39 від 23.08.2013 року; № 230813/38 від 23.08.2013 року; № 230813/37 від 23.08.2013 року; № 230813/36 від 23.08.2013 року; № 230813/35 від 23.08.2013 року; № 230813/34 від 23.08.2013 року; № 230813/33 від 23.08.2013 року; № 230813/32 від 23.08.2013 року; № 230813/31 від 23.08.2013 року; № 230813/30 від 23.08.2013 року; № 230813/29 від 23.08.2013 року; № 230813/28 від 23.08.2013 року; № 230813/27 від 23.08.2013 року; № 230813/26 від 23.08.2013 року; № 230813/25 від 23.08.2013 року; № 230813/24 від 23.08.2013 року; № 230813/23 від 23.08.2013 року; № 230813/22 від 23.08.2013 року; № 230813/21 від 23.08.2013 року; № 230813/20 від 23.08.2013 року; № 230813/19 від 23.08.2013 року; № 230813/18 від 23.08.2013 року; № 230813/17 від 23.08.2013 року; № 230813/16 від 23.08.2013 року; № 230813/15 від 23.08.2013 року; № 230813/14 від 23.08.2013 року; № 230813/13 від 23.08.2013 року; № 230813/12 від 23.08.2013 року; № 230813/11 від 23.08.2013 року; № 230813/10 від 23.08.2013 року; № 230813/09 від 23.08.2013 року; № 230813/08 від 23.08.2013 року; № 230813/07 від 23.08.2013 року; № 230813/06 від 23.08.2013 року; № 230813/05 від 23.08.2013 року; № 230813/04 від 23.08.2013 року; № 230813/03 від 23.08.2013 року; № 230813/02 від 23.08.2013 року; № 230813/01 від 23.08.2013 року (т.33, арк.36-203).

Згідно п.1.1. вищевказаних Договорів ліцензіар, який має усі належні права, щодо патентів відповідно №№ 23475, 23473, 23472, 23471, 23469, 23468, 23467, 23466, 23465, 23464, 23463, 23453, 23000, 22999, 22872, 23475, 23473, 23472, 23471, 23469, 23468, 23467, 23466, 23465, 23464, 23463, 23453, 23000, 22999, 22872, 23475, 23473, 23472, 23471, 23469, 23468, 23467, 23466, 23465, 23464, 23463, 23453, 23000, 22999, 22872, 23475, 23473, 23472, 23471, 23469, 23468, 23467, 23466, 23465, 23464, 23463, 23453, 23000, 22999, 22872, 23475, 23473, 23472, 23471, 23469, 23468, 23467, 23466, 23465, 23464, 23463, 23453, 23000, 22999, 22872, 23475, 23473, 23472, 23471, 23469, 23468, 23467, 23466, 23465, 23464, 23463, 23453, 23000, 22999, 22872, 23475, 23473, 23472, 23471, 23469, 23468, 23467, 23466, 23465, 23464, 23463, 23453, 23000, 22999, 22872, 23475, 23473, 23472, 23471, 23469, 23468, 23467, 23466, 23465, 23464, 23463, 23453, 23000, 22999, 22872, 23475, 23473, 23472, 23471, 23469, 23468, 23467, 23466, 23465, 23464, 23463, 23453, 23000, 22999, 22872 (далі - Патент) дата видачі 26.03.2012р., що стосуються універсального сантехнічного розпилювача, передав, а Ліцензіат отримав виключну ліцензію на використання промислового зразку.

Відповідно до п.1.2. ліцензіат отримує на умовах вищезазначених договорів ліцензію на використання промислового зразка, на який одержано Патент, що стосується універсального сантехнічного розпилювача з метою виготовлення, застосування, ввезення, пропозицій до продажу, продажу та іншого введення в господарський оборот продукту, виготовленого на основі зазначеного промислового зразку, а також застосування способу, який охороняється патентами (в договорі може бути зазначено будь - яке поєднання видів використання).

Згідно п.п. 4.1., 4.2. Договорів, уся технічна документація, яка є необхідною і достатньою для виробництва продукції за ліцензією, передається Ліцензіаром уповноваженому представникові Ліцензіата у м. Харкові, українською мовою в двох примірниках протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Договором. При передачі технічної документації складається приймально - здавальний акт за підписами уповноважених представників обох Сторін. Якщо Ліцензіат або його представник не з'являться у строк встановлений для передачі, Ліцензіар може переслати документацію рекомендованою поштою на адресу і за рахунок Ліцензіата. Датою передачі вважається відповідно дата підписання приймально - здавального акта або дата поштового штемпеля на накладній.

У п.12.1. вищенаведених Договорів, з урахуванням додаткових угод від 26 серпня 2013 р. до цих договорів визначено, що Договір є чинним з дати його укладення та діє з 23 серпня 2013 р. по 22.02.2014 р.

Відповідно до п.8.1. Договорів, за надання прав, передбаченим цим Договором, і за технічну документацію та іншу інформацію, вказану в додатку №2 до цього Договору, Ліцензіат виплачує Ліцензіарові винагороду у відповідності до нижчевикладеного: сума в розмірі 75000, 00 грн. виплачується після закінчення строку патентного захисту Патенту, а саме 26.03.2022р.

Крім того, 20 серпня 2014 року до господарського суду надійшла заява ТОВ "ІІП Статус" (вх. №29105) про уточнення кредиторських вимог, відповідно до якої заявник зменшив розмір вимог до банкрута та просив визнати та включити до реєстру вимог кредиторів його вимоги в сумі 8 925 000,00 грн.

В обґрунтування заяви про уточнення кредиторських вимог заявник посилається на те, що у зв'язку з технічною опискою між кредитором ТОВ "Інноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" та боржником ВАТ "Мереф'янський механічний завод" 26 серпня 2013 року було укладено додаткові угоди до ЛІЦЕНЗІЙНИХ ДОГОВОРІВ № 230813/01 - №230813/135 від 23.08.2013 року про використання промислового зразка, відповідно до яких змінено строки дії вищевказаних договорів, та за надання прав, передбачених цими Договорами, і за технічну документацію та іншу інформацію, вказану в додатку № 2 до цих Договорів, Ліцензіат виплачує Ліцензіарові винагороду в сумі 35000,00 грн., яка виплачується після закінчення строку патентного захисту патенту, а саме 26.03.2022 року. Таким чином, сума кредиторських вимог по ЛІЦЕНЗІЙНИМ ДОГОВОРАМ № 230813/01 - №230813/135 від 23.08.2013 року складає 4725000,00 грн. Також 26 серпня 2013 року було укладено ЛІЦЕНЗІЙНІ ДОГОВОРИ № 230813/136 - №230813/255 від 23.08.2013 року про використання промислового зразка відповідно до яких сума кредиторських вимог складає 4200000,00 грн. З урахуванням чого, загальна сума кредиторських вимог ТОВ "ІІП Статус" до боржника ВАТ "Мереф'янський механічний завод" складає 8925000,00 грн.

Проте, суд зазначає, що ТОВ "ІІП Статус" не надано документального підтвердження фактичного виконання цих договорів, зокрема передання технічної документації, яка є необхідною і достатньою для виробництва продукції за ліцензіями, до того ж суд неодноразово пропонував ТОВ "ІІП Статус" надати докази відображення в документах бухгалтерського обліку та фінансової звітності заявника фінансово - господарські операції за ліцензійними договорами на використання промислового зразка, докази виконання кредитором своїх зобов'язань за ліцензійними договорами, проте ТОВ "ІІП Статус" неодноразово ігнорувались ухвали господарського суду Харківської області, що призвело до дуже тривалого розгляду справи.

Також, суд приймає до уваги пояснення головного бухгалтера ВАТ "Мереф`янський механічний завод" ОСОБА_9, в яких зазначено про те, що вищевказані договори не могли укладатися без згоди комітету кредиторів та повинні були відображені в валюті балансу підприємства у статті нематеріальні активи, проте вказана стаття балансу підприємства залишилась незмінною, що підтверджується копіями звітів про фінансовий стан підприємства банкрута станом на 30.09.2013р. та 28.02.2014р. (а.с.119-121 т.45).

У відповідності до ч.1., ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.5 ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно ч.1, ч. 2 ст.11 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Згідно фінансового звіту від 30 вересня 2013 року балансова вартість активів боржника на день укладення вищезазначених ліцензійних договорів складала - 3862 тис. грн.

Згідно ч.9 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, яка діяла до набрання чинності змінами згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, значні угоди та угоди, щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією тільки за згодою комітету кредиторів, якщо інше не передбачено цим Законом або планом санації.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, яка діяла до набрання чинності змінами згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, значні угоди - угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди.

Як вищевстановлено судом ЛІЦЕНЗІЙНІ ДОГОВОРИ №№ 230813/01 - 230813/135, укладені 23.08.2013 року та в п.8.1. цих договорів сторони визначили розмір винагороди за надання прав, передбачених даними договорами, і за технічну документацію та іншу інформацію, вказану у додатку № 2 до вказаних договорів в сумі 75 000 грн., що перевищує 1% балансової вартості активів боржника на день укладання ліцензійних договорів.

Таким чином, суд вважає, що ЛІЦЕНЗІЙНІ ДОГОВОРИ №№ 230813/01 - 230813/135, які були укладені 23.08.2013 року є значними угодами, проте на укладання вищезазначених угод не було надано згоди комітету кредиторів, також суд враховує, що планом санації, затвердженого ухвалою господарського суду Харківської області від 04 лютого 2009 року та змінами до плану санації ВАТ "Мереф'янський механічний завод", затвердженого ухвалою господарського суду Харківської області від 23 лютого 2011 року, не було передбачено необхідність в укладанні цих договорів та строк процедури санації на момент укладання цих договорів сплив.

Крім того, суд не погоджується з доводами заявника стосовно того, що ЛІЦЕНЗІЙНІ ДОГОВОРИ №№ 230813/01 - 230813/135, які були укладені 23.08.2013 року не є значними угодами та не потребували погодження з комітетом кредиторів, оскільки додатковими угодами, до вказаних договорів, які були укладені 26 серпня 2013 року внесено зміни в п.8.1. вказаних договорів щодо суми винагороди та визначено її розмір - 35000 грн., що не перевищує 1% балансової вартості активів боржника на день укладання ліцензійних договорів, виходячи з того, що при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

23.08.2013 року арбітражний керуючий Карелкін І.О., який виконував повноваження керуючого санацією ВАТ "Мереф'янський механічний завод", уклав 135 ЛІЦЕНЗІЙНИХ ДОГОВОРІВ на загальну суму 10 125 000 грн., що взагалі перевищує балансову вартість всіх активів боржника більш ніж вдвічі, до того ж додаткові угоди, до вказаних договорів були укладені 26 серпня 2013 року, отже на час укладення даних договорів 23.08.2013 року не було згоди комітету кредиторів на їх укладання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Крім того, арбітражний керуючий Карелкін І.О., який виконував повноваження керуючого санації боржника, 29 травня 2013 року звернувся до господарського суду Харківської області з клопотанням про припинення процедури санації боржника, визнання ВАТ "Мереф`янський механічний завод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ВАТ "Мереф`янський механічний завод" арбітражного керуючого Карелкіна Ігора Олександровича (а.с. 77-79 т.24).

Згідно ч.1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

Отже, виконання цих договорів створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника і в результаті якої кредиторам можуть бути завдані значні збитки.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє повністю вимоги ТОВ "ІІП Статус" до Відкритого акціонерного товариства "Мереф`янський механічний завод".

Керуючись ст.ст. 1, 37-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-1, 33-34, 36, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відхилити повністю вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" до Відкритого акціонерного товариства "Мереф`янський механічний завод".

Копію ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС", кредиторам, що не були присутні у судовому засіданні.

Суддя Чистякова І.О.